У серці старої фортеці: в Ізмаїлі відкрили унікальну виставку втрачених архітектурних пам’яток
В результаті однієї з шахедних атак на Ізмаїл, яка сталася у листопаді минулого року, постраждала будівля стародавньої турецької мечеті, що входить до складу Ізмаїльського військово-історичного музейного комплексу. Керівництво було вимушено оголосити про тимчасове припинення роботи закладу. Сьогодні, 22 червня, двері музею знов відчинилися, зустрічаючи відвідувачів відкриттям нової виставки «Маршрут по набережній на долоні». Про подію розповідає “Бессарабія INFORM”.
Ізмаїльський військово-історичний музейний комплекс підготував для мешканців та гостей міста справжній сюрприз. У приміщенні мечеті, де традиційно розташована знаменита діорама «Штурм фортеці Ізмаїл у 1790 році», відкрилася нова експозиція.
Ця виставка є унікальною мандрівкою у часі, яка дозволяє побачити Ізмаїл таким, яким його не пам’ятає жоден.
Головна цінність нової експозиції — відкриття абсолютно нових історичних локацій, про побут та існування яких раніше ніколи детально не розповідали широкому загалу. Завдяки кропіткій роботі працівників музею та за допомогою збережених старовинних карт й малюнків, фахівцям вдалося реконструювати та відтворити у детальних макетах будівлі, що колись вирували життям на території колишньої фортеці.
«Сьогодні ми відкриваємо цей відділ музею, завдяки злагодженій роботі міської ради, управління культури та керівництва громади Ізмаїла. Експозиція розповідає про набережну Дунаю, яка з давніх часів відігравала дуже важливу роль в культурному осередку нашого міста та була важливим елементом його економічного розвитку», – зазначив директор Ізмаїльського військово-історичного музейного комплексу Валерій Постернак.
Один з експонатів, який буквально оживлює минуле, це караван-сарай. Цей величезний двоповерховий заїжджий двір для торгівців та мандрівників колись височів усього за п’ять метрів від мечеті. Будівля мала унікальний «нульовий» поверх. Оскільки купцям потрібно було десь тримати свій крам, цей підвал виконував роль потужного природного холодильника для зберігання продуктів.
Завдяки точним картографічним розрахункам дослідники з’ясували дивовижний факт — старовинна фортечна кав’ярня знаходилася практично на тому самому місці, де сьогодні розташоване сучасне ізмаїльське кафе «Берег». Історична спадковість місця вражає, а макет будівлі відтворено з урахування найдрібніших деталей.
А ось ринкова мечеть свою назву отримала від вулиці Ринкової, яка колись повністю повторювала контури тогочасної набережної й тяглася прямісінько до військового кладовища. На виставці також можна побачити макет витонченого старовинного фонтана, що прикрашав цю частину міста.
Окрему увагу автори виставки приділили сакральній архітектурі, зокрема Свято-Миколаївській церкві. Сьогодні ми знаємо її як величну кам’яну споруду. Проте експозиція акцентує увагу на тому періоді історії, коли храм мав зовсім інший вигляд.
Відтворення усіх локацій в макетах стало можливим завдяки кропіткій роботі художника музею Сергія Володимировича Денисова, який використовував карти, фрагменти планів та аксонометричні плани 1772 року.
«Робота була водночас цікава та складна. Найголовнішим для мене було передати в макетах як виглядали будівлі та композиції в цілому саме в ті роки, зрозуміти, які елементи були з деревини, а які з черепиці чи каменю», – розповів художник.
Окрім деталізованих архітектурних макетів, особливу атмосферу на виставці створюють справжні свідки минулих епох. Експозицію гармонійно прикрашають старовинні артефакти, знайдені археологами та дослідниками безпосередньо на території фортеці. Серед них автентичний повсякденний та святковий посуд, козацькі та османські курильні трубки, старовинні монети різних держав та інші унікальні предмети тогочасного побуту.
Виставка «Маршрут по набережній на долоні» — це не просто демонстрація статичних експонатів, а живий міст, який міцно зв’язує історію міста з його сьогоденням. Ця експозиція нагадує, що сучасне обличчя Ізмаїла виросло на міцному фундаменті багатьох культур та епох, а його історія продовжує жити завдяки таким культурним проєктам.
Раніше ми повідомляли: Небезпечна сарана чи “співучі” коники: у міськраді пояснили, які комахи заполонили вулиці Одеси
Залишити коментар