Трансформація віри під час війни: як повномасштабне вторгнення змінило релігійні погляди на Одещині

Соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила детальні результати масштабного дослідження релігійної ситуації в Одеській області, проведеного у травні 2026 року. Опитування продемонструвало серйозні тектонічні зсуви у свідомості мешканців півдня України: запит на повну українізацію церкви, розрив зв’язків із країною-агресором та курс на створення єдиної православної церкви. «Бессарабія INFORM» детально проаналізувала кожну цифру цього важливого дослідження.

Конфесійний портрет області: хто до якої церкви ходить

Попри те, що абсолютна більшість мешканців Одещини є віруючими (74% чітко вірять у Бога, ще 14% — у вищі сили), інституційно православна громада регіону залишається роздробленою.

Розподіл за конфесіями на сьогодні виглядає так:

• 32% — називають себе просто православними, не пов’язуючи себе з жодним конкретним патріархатом чи церквою;
• 17% — офіційно ідентифікують себе як віряни Православної Церкви України (ПЦУ) на чолі з митрополитом Епіфанієм;
• 16% — назвали себе атеїстами або невіруючими;
• 15% — вважають себе віруючими, але «поза конфесіями»;
• 11% — відносять себе до Української Православної Церкви (УПЦ) під керівництвом митрополита Онуфрія.

Чому люди не обирають конкретну конфесію? Серед тих, хто тримається осторонь церковних розбірок, 35% вважають релігію виключно особистою справою, 22% взагалі про це ніколи не замислювалися, а по 16% — або не довіряють церковним інституціям в принципі, або втомилися від постійних конфліктів між патріархатами.

Церковна українізація: мова богослужінь та релігійні практики

Опитування зафіксувало чіткий запит на українізацію релігійного простору Одещини. 55% респондентів переконані, що богослужіння у храмах мають вестися виключно українською мовою. Натомість 39% вважають прийнятною ту мову, яка є традиційною для певної конфесії (наприклад, церковнослов’янську).

Цікаво, що у виборі парафії мешканці області є прагматичними. Вони орієнтуються на:

• Територіальну близькість до дому — 40%.
• Особистість і людські якості священника — 32%.
• Загальну атмосферу в храмі — 23%.
• Конфесійну належність (ПЦУ чи УПЦ) — лише 18%.

Щодо реальних релігійних практик, то більшість обмежується пасивною вірою: 41% носять релігійні символи (хрестики, іконки), 33% моляться вдома і лише 10% регулярно відвідують богослужіння у храмах. Дотримуються посту всього 6% опитаних жителів області.

Ставлення до російської церкви: тотальний розрив

Війна внесла радикальні корективи у ставлення одеситів до московського патріархату. Рівень недовіри до російських релігійних діячів є критичним. Так, очільнику РПЦ патріарху кирилу довіряють мізерні 6% опитаних, тоді як Предстоятелю ПЦУ митрополиту Епіфанію — 41%.

Позиція мешканців Одещини щодо зв’язків із росією є безкомпромісною:

• 73% підтримують ідею негайного та повного розриву зв’язків УПЦ з російською православною церквою.
• 56% повністю підтримують державний закон, що забороняє діяльність в Україні будь-яких релігійних організацій, пов’язаних із рф.
• 55% виступають за запровадження персональних санкцій проти керівника УПЦ митрополита Онуфрія.
• 48% вважають за необхідне повністю заборонити діяльність УПЦ під керівництвом Онуфрія на території України.

При цьому 78% громадян згодні з тим, що держава має повне право втручатися та регулювати діяльність релігійних громад, якщо вони загрожують національній безпеці, суверенітету або порушують закони України.

Прагнення до єдності та нові традиції святкування Різдва

В Одеській області стрімко зростає підтримка церковного союзу. 55% респондентів позитивно оцінюють створення Єдиної Помісної Церкви (ПЦУ).

Ба більше, 50% жителів регіону висловилися за повне об’єднання ПЦУ та УПЦ в одну велику спільну Православну Церкву України. Ще 39% готові піти далі й підтримують супер-об’єднання православних церков разом із Українською Греко-Католицькою Церквою (УГКЦ).

Показовими є й зміни у святкуванні Різдва, які свідчать про європейську інтеграцію свідомості мешканців Одещини. Старі радянсько-російські церковні наративи відходять у минуле:

• 32% — святкують Різдво виключно за новим стилем, тобто 25 грудня;
• 32% — все ще тримаються дати 7 січня;
• 27% — комбінують обидві дати і святкують двічі — і 25 грудня, і 7 січня.

Релігійна толерантність

Загалом релігійну ситуацію в Україні мешканці Одеської області оцінюють як стабільну та вільну. 65% вважають рівень свободи віросповідання високим, а 89% заявляють, що ніколи не відчували жодних утисків через власні віросповідання — ані особисто, ані всередині своїх родин. [

Цікаво, що рівень релігійної нетерпимості в багатонаціональному регіоні є значно нижчим, ніж політичний чи національний: лише 31% опитаних відчувають недовіру до людей іншої віри, тоді як людей з іншими політичними поглядами недолюблюють 36%, а іншої національності — 59%

Довідково. Опитування проведене соціологічною групою «Рейтинг» у період з 4 по 12 травня 2026 року за випадковою вибіркою мобільних номерів (CATI). Опитано 1100 повнолітніх респондентів Одеської області. Результати зважені згідно з офіційними даними Держстату України. Похибка дослідження становить не більше 3%.

Раніше ми повідомляли: В Арцизі привітали юного віртуоза музики з призначенням стипендії облради