Війни не скасувала плани уряду щодо концесії Ізмаїльського порту

Державно-приватне партнерство (ДПП) у портах через повномасштабне вторгнення РФ не поставлено на паузу, триває робота над підготовкою концесійних проєктів в Одеському та Ізмаїльському морських портах. Про це в інтерв’ю Інтерфакс-Україна повідомила директор Команди підтримки реформ (RST) міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури Ірина Кошель-Репневська.

“Питання лише в інвесторах та їхній зацікавленості у реалізації цих проєктів. Це проєкти приватної ініціативи, які були розпочаті до війни, і приватні ініціатори зацікавлені у продовженні підготовки навіть у цей час. Я можу озвучити, оскільки це було у публічній площині, один із проєктів – в Одеському порту, інший – в Ізмаїльському”, – сказала вона в інтерв’ю.

Кошель-Репневська нагадала, що концесія завжди супроводжується проведенням конкурсу, уточнивши, що у рамках вимог законодавства RST підтримує весь процес підготовки проєктної пропозиції.

Вона вважає виправданим рішення про приватизацію Білгород-Дністровського МТП з урахуванням висновку, зробленого іноземними експертами, які вивчали можливість реалізації концесії у цьому порту.

“За його результатами експерти дійшли висновку, що це недоцільно та інвестиційно непривабливо. Власне, тоді у висновках було зазначено, що одним із можливих варіантів може бути приватизація”, – зазначила Кошель-Репневська.

На її думку, подальший розвиток українських портів залежатиме від ситуації навколо зернової угоди та можливості розширення її шляхом включення в експорт не лише аграрних вантажів, а й, зокрема, металургійних. З початку війни більшість таких вантажів були переорієнтовані на наземний транспорт, але західний кордон і автомобільні пункти пропуску не завжди витримують навантаження, що призводить до затримки вантажів. У цій ситуації також виросло навантаження на порти Дунайського регіону, але вони, на відміну від портів Великої Одеси, не глибоководні та не можуть повною мірою забезпечити потреби у транспортуванні вантажів.

Питання подальшого розвитку морських портів загалом перебуває у площині успіхів України у війні та гарантіях безпеки з боку союзників, наголосила директор RST Мінвідновлення.

Концесія морського порту – це угода між державою і приватною компанією про передачу прав на управління та експлуатацію морського порту протягом певного часу (зазвичай 20-30 років). У межах цієї угоди приватна компанія, яку називають концесіонером, отримує право управляти морським портом, проводити інвестиції та розвивати портову інфраструктуру. Своєю чергою, концесіонер зобов’язується виконувати умови угоди, зокрема, забезпечувати ефективне використання порту і збільшувати його прибутковість. Після закінчення терміну дії угоди права на управління портом повертаються державі. Концесія морського порту є одним із способів приватизації та управління морськими портами з метою залучення інвестицій та підвищення їх ефективності.