Наступ на права жінок та цінності Лесі Українки: думка фахівців щодо доцільності перенесення свята 8 березня

0 коментарів 38367 перегляд

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9009, що пропонує прибрати 8 Березня із переліку святкових і неробочих днів в Україні. Натомість автори ініціативи вважають за доцільне запровадити на державному рівні нове свято – День української жінки (25 лютого). І хоча зараз законопроєкт лише перебуває на розгляді у профільному комітеті, запропонована ідея вже викликала суспільний резонанс та обговорення.


Приміром, неоднозначною виявилася реакція на пропозицію скасувати 8 Березня, натомість 25 лютого запровадити День української жінки, що збігається у даті з днем народження Лесі Українки.

Журналісти “Ліга. Life” поцікавилися щодо доцільності скасування 8 Березня й запровадження нового свята у правозахисниці та заступниці голови центру “Жіночі перспективи” Марти Чумало,  а також дізналися від завідувачки Музею Лесі Українки Ірини Щукіної про зв’язок української письменниці з феміністичним рухом.

Про законопроєкт

Проєкт закону №9009 передбачає зміни у переліку святкових і неробочих днів в Україні. Зокрема, зі списку пропонують прибрати Міжнародний жіночий день.

Ініціатори проєкту закону стверджують, що Міжнародний жіночий день, який зараз визначений вихідним в Україні, встановив окупаційний московський режим задля “популяризації власного погляду на роль і місце жінок”. Тому більш доречним вони вважають відзначати 25 лютого День української жінки — в дату народження Лесі Українки.

Іншою причиною скасування 8 Березня як святкового та неробочого дня в Україні називають фінансову доцільність. За словами авторів документу, додатковий вихідний день приносить втрати для економіки країни. Про які суми йдеться — невідомо.

Наступ на права жінок

Правозахисниця та заступниця голови центру “Жіночі перспективи” Марта Чумало виступає категорично проти ідеї скасування Міжнародного жіночого дня як вихідного в Україні. За її словами, це рішення — очевидний наступ на права жінок.

“Саме 8 Березня в Україні вже склалася багаторічна традиція, коли жінки, і не тільки, виходять на демонстрації та мітинги на вулиці міст і сіл України. Під час таких акцій вимагають ратифікувати важливі міжнародні документи, внести зміни у національне законодавство про домашнє насильство, збільшити кількість притулків для постраждалих, спростити доступ до послуг, збільшити кількість дитсадків, зупинити практику використання сексистської реклами, дискримінації жінок на ринку праці, зупинити сексуальні домагання та зробити публічні місця більш безпечними для дівчат та жінок”, — пояснює вона.

Правозахисниця зазначає: ліквідуючи 8 Березня як вихідний день, держава фактично відбере у жінок можливість виходити на вулиці й солідарно заявляти про свої права. Тож під час ухвалення рішення про перенесення святкування Жіночого дня парламентарям варто спершу порадитися з жінками та жіночими правозахисними організаціями.

“Ми зараз чуємо аргументи, що в інших країнах немає вихідного дня 8 Березня. Але в інших країнах значно вищий рівень оплати праці жінок, коли вони можуть собі дозволити взяти вихідний за власний рахунок. Також за кордоном величезний вплив профспілок, які можуть домовлятися з працедавцями про пільги для учасниць демонстрацій і маршів. Ідея скасування вихідного 8 Березня нагадує мені наступ на свободу мирних зібрань, які були нещодавно у Білорусі та Росії. Дуже не хотілося б, аби наша влада йшла цим шляхом”, — додає Марта Чумало.

Наступ на права жінок та цінності Лесі Українки: думка фахівців щодо доцільності перенесення свята 8 березня

Запровадження Дня української жінки окремим святом вона також вважає недоцільним, адже це може змістити акценти з проблематики прав жінок на “свято ніжності та краси”. Правозахисниця зазначає, що соціальними мережами вже почали ширитися “поздоровлення” із зображеннями сексуалізованих “берегинь” і “красунь”. На її думку, це лише більше замикатиме жінок на репродуктивній функції, обслуговуванні потреб чоловіків та “прикрашанні” світу.

“Це підвалини гендерної нерівності та насильства. Перенесення відзначення Міжнародного жіночого дня з 8 Березня, коли у всьому світі жінки голосно заявляють про свої права та солідаризуються, на будь-яку іншу дату в календарі — це повернення до ідей домострою та посилення гендерної нерівності та насильства щодо жінок”, — підсумовує заступниця голови центру “Жіночі перспективи”.

Леся Українка та фемінізм

Водночас завідувачка Музею Лесі Українки Ірина Щукіна вважає, що перенесення Жіночого дня на дату народження видатної української письменниці може мати сенс. Передусім — через популяризацію постаті Лесі Українки та просування її цінностей як вибору українців.

“Якщо Жіночий день буде в день народження жінки з глибоким, гармонійним внутрішнім світом, то це певною мірою популяризуватиме наш вибір. Те, що ми здатні оцінити особистість, говоритиме більше про нас самих”, — пояснює вона.

Утім, дослідниця творчості Лесі Українки зазначає, що цінності письменниці дещо відрізняються від сучасного уявлення про фемінізм та боротьбу за права жінок. Адже Леся Українка публічно не закликала до рівності, не влаштовувала маніфестацій, натомість своїм прикладом показувала, якою може бути участь жінки у громадському та культурному житті.

“Її фемінізм був найімовірніше культурологічного плану. Леся Українка прагнула, щоб жінки могли здобувати освіту, реалізувати свої таланти, займати якесь положення у суспільстві. Письменниця була прогресивною людиною та інтелектуалкою, яка своїм прикладом і позицією показувала, що жінки можуть долучатися до суспільного життя нарівні з чоловіками”, — пояснює Ірина Щукіна.

Матір Лесі Українки, Олена Пчілка, разом з Наталією Кобринською видавала жіночий альманах “Перший вінок”, в якому публікували винятково твори жінок-письменниць. Утім, сама Леся Українка не була прихильницею такої ідеї. Як зазначає Ірина Щукіна, видатна письменниця вважала неправильним видавати збірки за гендерним принципом, для неї головною була якість твору, а не його автор.

“Для неї важливим було сутнісне у будь-яких речах. Головне, не щоб жінка написала, а щоб твір був хороший. Звичайно добре, якщо цей талант змогли розвинути жінки, але це було не першочерговим”, — пояснює завідувачка Музею Лесі Українки.

Що стосується інтересу Лесі Українки до ідей фемінізму, то Ірина Щукіна наводить такий приклад. Коли чоловіка письменниці Климента Квітку запитували про ставлення Лесі Українки до соціалізму, він відповідав: “Приблизно таке, як до фемінізму чи інших речей”. Тобто письменниця передусім з’ясовувала для себе сутність явищ, аби вибудовувати власну світоглядну позицію та мати обґрунтовану думку.

“Леся Українка перебуває на дуже високому щаблі поміж інших українських культурних діячок. Зважаючи на це, мені здається пречудовою ідея запровадити День української жінки в дату її народження. Адже це дійсно легендарна постать в українській культурі. А якщо їй присвячують ще й такий день, то це лише популяризуватиме постать Лесі Українки, ще більше робитиме її народною улюбленицею”, — додає Ірина Щукіна.

Локальне та глобальне

З 1977 року 8 Березня вважається Міжнародним жіночим днем, під час якого відбуваються акції та заходи, присвячені руху за права жінок. Статус міжнародного за ним закріпила ООН, утім кожна країна може відзначати цей день по-різному.

В Україні відзначення Міжнародного жіночого дня трансформувалося роками: від “свята ніжності та краси” до маршів за рівність та права жінок. Утім, були спроби скасувати відзначення цього дня були й раніше. Зокрема, у 2017 році відповідну ідею запропонував Інститут національної пам’яті. Утім, через великий розголос та критику суспільства ініціативу так і не втілили у життя.

Представлений нещодавно законопроєкт №9009 знову підняв хвилю суспільного обговорення. Компанія Rakuten Viber провела опитування серед понад 135 000 осіб та запитала, що вони думають про ідею перенесення Жіночого дня з 8 березня на 25 лютого. Результати свідчать про таке:

  • 46% респондентів проти перенесення Міжнародного жіночого дня на іншу дату;
  • 23% повністю підтримують запропоновану ідею;
  • 15% не бачать сенсу в перенесенні свят;
  • 11% вважають, що Жіночий день варто перенести, але для цього краще обрати інший день, ніж 25 лютого;
  • 5% опитаних нейтрально ставляться та не відзначають Міжнародний жіночий день.

Чим закінчиться історія із законопроєктом №9009 — побачимо згодом. Наразі з документом ознайомлюється Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Коментарі закриті.