Вся правда об острове Змеиный: отец пленного пограничника рассказал, что на самом деле известно о произошедшем

Отец пленного пограничника с острова Змеиный Руслан Журьян, который сейчас является главой Килийской территориальной обороны, рассказал обо всем, что на данный момент известно о произошедшем там, а также жизни украинских военных после попадания в плен. Информация, по его словам, максимально достоверная, поскольку получена от самих ребят, которые докладывали о происходящем во время обороны, а также умудряются выходить на связь сейчас, даже находясь в руках врага.  Развернутый рассказ он опубликовал на своей странице в Facebook, передает “Бессарабия INFORM”. 

По его словам, многие действительно находятся в плену у русских, однако информация об отсутствии погибших, к сожалению, не совпадает с данными, которые сообщали защитники острова и в момент наступления и после.

Что касается интервью с российских каналов, на которых наши земляки рассказывают о том, что сдались добровольно, к ним хорошо относятся и разочарованы тем, что происходит в Украине, по мнению автора, пленники делают это под угрозой причинения вреда их близким.

При этом Руслан комментирует, что сейчас предпринимаются попытки высвободить героев из плена, однако произойдет это, скорее всего, когда русские захотят обменять их на своих военных. При этом освобождением ребят уже занимаются компетентные органы. Все это на контроле у близких наших защитников.

Публикуем обращение отца в оригинале:

Стосовно ситуації щодо перебування наших земляків – захисників о.Зміїний – у полоні, хочу повідомити наступне.

24.02.2022, в перший же день віроломного нападу фашистького російського режиму на мою країну, також було здійснено напад на о.Зміїний. Цей острів – плоска скеля, знаходиться в Чорному морі на відстані 30 км від берегу, на якому знаходиться маяк для забезпечення безпеки судноплавства та віддалена прикордонна застава, де несли службу прикордонники та військовослужбовці збройних сил України кількістю біля сотні чоловіків.

Фактично наша застава жодним чином не перешкоджала загарбникам та жодним чином нашкодити судам не мала можливості у зв’язку відсутності відповідного озброєння. Однак нападники почали чинити, як справжні фашисти, погрожуючи повним знищення острову та наших захисників, розуміючи, що хлопці від військового корабля захиститися не зможуть. Попри все наші захисники вирішили боронити острів. Після перших обстрілів ворог сподівався примусити потомків вільних козаків здатися, на що отримав чіткі вказівки його курсу: “русский корабель иди на хуй”.

Наші хлопці розуміли можливу реакцію русофашистів на це. І тут дійсно почалось: острів почали розносити зі всього наявного озброєння – всі будівлі, маяк, та оборонні споруди знесли, підірвали склад озброєння. Після чого почалась висадка десанту за допомогою гелікоптера. Але навіть відсутність захисних споруд не перешкодила нашим героям покласти всіх загарбників, які посміли ступити на незалежну Українську землю о.Зміїний. Після чого відповідь незаборилась у вигляді нової вогненної лавини, за якою знову пішов десант заблудлих іхтамнетів, але наші захисники мало того, що відбили напад, ще декількох взяли в полон. При цьому, під час однієї з атак на острів прямим влученням в одну із схованок загинуло 13 бійців славетних збройних сил України. Але оборону наші герої продовжили тримати не зважаючи ні на що. Однак після знищення складу озброєння, боєприпаси поповнити не було де, а знищення дизельгенераторної позбавила можливість зарядити не лише телефони, а і рацію. Відсутність живлення призвела до втрати єдиного зв’язку з Батьківщиною, яку вони боронили в неравному бою. При цьому останньої звісткою був звіт про наявність загиблих та поранених.

Після втрати зв’язку керівництво збройних сил направило розвідувальний БПЛА, який зафіксував тотальну руйнацію та відсутність руху. Стан руйнувань свідчив про те, що там ніхто вижити не мав шансів. Стан справ на острові був на контролі генштабу, та на стіл головнокомандувачу потрапила ця інформація, який відразу про це повідомив країну та достойно оцінив супротив бійців званням Герої України.

Однак більше 80 бійців вміло ховалися та давали відпір загарбнику до тих пір, поки не закінчилися набої.

Але ніхто не збирався здаватися. А ворог вже боявся зайти на гордий Українській острів. Наши захисники перебували на острові без набоїв, їжі та води до 26.02.2022. При цьому рашисти навмисно катували наших героїв голодом та жаждою.

Керівництво України намагалось забрати своїх захисників за допомогою рятувального судна “Сапфір”. Побачивши наше судно наші герої почали виходити з метою пересісти на власне судно, однак підлі “мы ваши братья”, порушуючи всі норми міжнародного права, захопили рятувальне судно та захопили в полон наших славних земляків, перевізши до Криму, де показово видавали воду та сухпаї, знущаючись над голодними захисниками.

При цьому показово посадили в автобуси Севастополь-Одеса, рейса, якого не існує. Наших захисників привезли в інше місце Криму, де проводять психічний тиск, погрожуючи розправою над рідними, які начебто проживають на захопленій ними території, вимагаючи сказати текст для своїх фашистких ЗМІ з метою очернити наших героїв. Оце і є правда, не вірте російському телебаченню. Слава Україні! Нашим Героям землякам Слава!