Підприємництво: врятувати не можна стратити. Де поставлять кому?

Що це означає в контексті війни? Бізнес, від якого залежить відновлення та сила національної економіки, буде вимушений або мігрувати з країни до інших держав і поповнювати їх скарбницю, або він закриється. Треба віддати належне, що за цих умов в Україні впроваджено багато державних програм для підтримки МСБ. Але маємо ситуацію, коли однією рукою підприємництво намагаються ніби “нагодувати” певними грантами та державними програмами, а іншою просто душать, скасовуючи пільгове оподаткування бізнесу та мораторію на проведення податкових перевірок МСБ з 1 липня 2023 р. Звісно, я маю на увазі законопроєкт № 8401.

Формальним підґрунтям цих рішень є положення Меморандуму про економічну та фінансову політику, що є умовою запуску нової співпраці з МВФ. Приблизний приріст надходжень у разі впровадження таких змін, за оцінками Кабміну, у 2023 р. орієнтовно буде на рівні 0,13% ВВП (Додаток І. Лист про наміри).

Можливо скарбницю й буде поповнено на цю суму, однак ціною може стати втрата сектору МСБ, відтік значної частини бізнесу назад до тіньової економіки або ж капітал поступово мігрує за межі України. Адже простіше буде відкрити бізнес в інших країнах, наприклад, у Польщі. І це вже масово відбувається сьогодні. За даними Business Insider, українці зареєстрували понад 10 тис. компаній у Польщі з початку 2022 р.

Хмари згущуються і настрої бізнесу виглядають все менш оптимістично. Про це свідчать результати опитування проведеного у квітні 2023 р. Центром розвитку інновацій, Офісом з розвитку підприємництва та експорту, Національним проєктом Дія.Бізнес і Advanter Group серед представників МСБ. Так, серед іншого, понад третини опитаних зазначили, що відновлювати та розвивати бізнес заважають їм “непередбачувані дії держави”. І як стверджує дослідження, цей відсоток збільшився на 8 пунктів у порівняні з січнем 2023 р. Крім цього, майже третина опитаних вважають посилення податкового мораторію на перевірку з боку ДПС одним із найголовніших завдань для влади.

Також, дослідження вказало на те, що за результатами 2022 р. 31,7% від загальної кількості МСБ повністю або майже повністю зупинили роботу. Але загалом, як свідчать дані, спостерігається позитивна динаміка: 8,9% бізнесу вказали на зростання обсягів робіт порівняно з довоєнним періодом, а 8,0% підприємств вийшли на показники 2021 р.

Така позитивна динаміка у 2022 р. відбувалася на фоні скорочення економіки на 30%, про що писав НБУ. У 2023 р. фінансовий регулятор очікує на сповільнення інфляції. Вона буде нижчою за 19%. Тобто, НБУ говорить про більш-менш позитивну тенденцію для нашої економіки на майбутні роки, але чи здійсняться такі прогнози, якщо відбудиться відтік МСБ у разі ухвалення законопроєкту?

Збільшення податкових зборів для вирішення проблеми дефіциту коштів в умовах стагнації економіки – це найпростіший крок. Але це не є вирішенням проблеми. На час військових дій потрібно або залишити все як є, або знайти інші можливості для досягнення цілей, які поставлені перед Україною.

Для прикладу я хочу навести дані щодо відновлення післявоєнної Європи. Але почнемо з того як відчували себе європейські країни під час військових дій. Державний борг Великої Британії до 1945 р. зріс утричі проти довоєнних показників. Франція в роки війни зазнала серйозних людських і економічних втрат. На відміну від Великобританії ця країна також була фактично пограбована Німеччиною. Дефіцит бюджету покривався за рахунок нової емісії паперових грошей. Економіка Італії до 1943 р. перебувала в стані, близькому до колапсу. Наприкінці 1945 р. обсяг промислового виробництва, в Італії становив лише 25% від довоєнних показників.

Прикладів економічної успішності взагалі то і не може бути, оскільки країни були під окупацією під час другої світової війни, і на той час США не квапилися допомагати країнам фінансово та технологічно. А от вже після війни відбулося помітне зростання економіки, і в тому числі завдяки приватному бізнесу. Для відновлення своїх економік країни підтримували, зокрема і МСБ: надавалися пільги, гранти, різні преференції. Про це свідчать дані європейських країн щодо ВВП у 1947 р. та в 1952 р. (таблиця 1):

Таблиця 1. Зростання ВВП за період 1947 – 1952 рр. у млн дол.

Ці історичні приклади дають надію Україні. Але якщо ми втратимо МСБ, хто буде будувати країну після завершення війни? Важливо не тільки не скасовувати пільги, але й проводити спрощення процедур реєстрації та ліцензій для МСБ, створювати прозорі умови для проведення податкового контролю, який повинен мати на меті підвищення культуру ведення бізнесу а не штрафи та покарання. Карати треба лише тих, хто порушує податкове законодавство систематично.

Для відновлення економіки та створення нових можливостей для МСБ необхідно повернутися до вирішення проблем, які були на порядку денному ще до війни. Інвестиції, доступність кредитування, пільги для стійкого бізнесу. Не можна “однією рукою” давати преференції, а іншою – їх забирати. Тому, повернення до оподаткування МСБ, як було раніше, ще не на часі. І, врешті-решт, розвиток бізнесу залежить від політичної волі, необхідних країні реформ, боротьби з корупцією, знаходження альтернативних джерел фінансування, а також від мобільності та компетентності вчасно реагувати на зміни, що відбуваються на полі військових подій. 

Джерело: https://censor.net/ua/b3415739