Природні інженери дельти Дунаю: як водяні буйволи відроджують заповідні острови

Жива природа дельти Дунаю продовжує вражати та відновлюватися навіть у найскладніші часи. Під час міжнародної науково-практичної конференції Дунай-лимани-Чорне море, яка проходила 23–24 жовтня 2026 року в містах Ізмаїл та Вилково, учасники та гості заповідника мали змогу на власні очі побачити унікальний екологічний успіх. Під час екскурсії Дунайським біосферним заповідником вдалося зафільмувати справжніх господарів тутешніх плавнів, водяних буйволів, які вже сім років є невіддільною частиною цього краю. Посилаючись на еколога Івана Русєва, про це повідомляє “Бессарабія INFORM”.

Початок цієї дивовижної історії сягає 2019 року. Саме тоді на острів Єрмаків у межах масштабної програми з ревайлдингу, яку реалізувала громадська організація Rewilding Ukraine, висадилися незвичні новосели. Цих величних тварин свого часу врятував і передав Україні відомий німецький еколог та активіст Мішель Якобі, який присвятив своє життя збереженню цього виду.

За сім років перебування в українському Придунав’ї стадо водяних буйволів не просто прижилося, а повністю пристосувалося до специфічних природних умов дельти. Вони стали ключовим елементом відновлення місцевої екосистеми. Як природні архітектори, буйволи виконують надважливу місію, вони відновлюють процес природного випасу, виїдають надлишок очерету, прокладають протоки у плавнях та створюють так звані мозаїчні ландшафти. Така діяльність відкриває простір для життя десяткам інших видів птахів, комах, дрібних ссавців та риб, що суттєво збагачує місцеве біорізноманіття.

Окрім неоціненної користі для дикої природи, буйволи виконують ще одну важливу роль, вони залишаються потужним магнітом для екотуристів. Навіть сьогодні, в умовах війни, зустріч із цими велетнями вселяє надію на відродження та підкреслює унікальність туристичного потенціалу українського Подунав’я. Попри всі виклики сьогодення, життя в дельті Дунаю триває, а природа за допомогою своїх природних інженерів демонструє неймовірну силу до відновлення.

Раніше ми повідомляли: Саф’янівська громада розробляє Стратегії розвитку освіти на 2027–2034 роки у співпраці з DECIDE