Майбутнє порту Констанца: бізнес та політики шукають рішення для підвищення конкурентоспроможності головної гавані Румунії

Інна Дерменжі 0 коментарів 2970 переглядів
Майбутнє порту Констанца: бізнес та політики шукають рішення для підвищення конкурентоспроможності головної гавані Румунії
Коротко про головне. Термінові повідомлення. Живий контент — у нашому Telegram-каналі. Підписатися

У Торгово-промисловій, навігаційній та сільськогосподарській палаті Констанци відбулися масштабні публічні дебати під промовистою назвою «Порт Констанца — важко помітити на публічному радарі». Про це повідомило румунське видання ZIUA de Constanța, передає «Бессарабія INFORM».

Організаторами заходу виступили Асоціація портового бізнесу Констанци та Румунська військово-морська ліга. Головною метою зустрічі стало виявлення гострих проблем, які заважають порту залучати нові вантажопотоки, а також налагодження прямого діалогу між приватним сектором, законодавцями й органами влади.

Захід викликав серйозний інтерес серед політикуму та експертного середовища Румунії. за інформацією ZIUA de Constanța, модератором зустрічі став Міхай Дарабан, президент Торгово-промислової палати Румунії. З боку Парламенту Румунії участь у дебатах узяли віцепрезидент Сенату Лауренціу Плешу, лідер парламентської групи AUR у Сенаті Петрішор-Габріель Пею, сенатор від USR Еужен-Ремус Негой, а також депутати Георге-Даніель Джорджеску, Космін Хрісту та Стелліан Іон. Прикметно, що представники Національно-ліберальної партії не з’явилися на зустріч, попри попередні підтвердження. Також до дискусії долучилося керівництво провідних морських та річкових інституцій, включаючи голів адміністрацій портів Констанци та судноплавних каналів, представників Румунського морського управління, Академії ВМС «Мірча чел Бетрин», Морського університету Констанци, CERONAV, а також генерального директора судноплавної компанії CNFR Navrom Galați Кетеліна Едуарда Цигенуша.

Приватні оператори порту чітко окреслили перелік перешкод, які наразі гальмують розвиток гавані. Серед основних проблем бізнес назвав брак інтегрованої та передбачуваної стратегії розвитку з боку держави, а також негнучку тарифну політику. Було наголошено, що нинішня структура управління, де двадцять відсотків акцій належить міноритарному акціонеру Fondul Proprietatea, занадто орієнтована на миттєве збільшення доходів і прибутковості компанії, замість того, щоб знижувати тарифи задля залучення більших обсягів вантажів. Крім того, як зазначає першоджерело, віцепрезидент Асоціації портового бізнесу Лауренціу Міронеску заявив про слабке лобіювання галузі на державному рівні, оскільки морський слід у Міністерстві транспорту за останні роки суттєво зменшився, через що Констанца майже зникла з фокуса уваги центральної влади.

Окрему увагу учасники приділили річковому транспорту на Дунаї, який має колосальний потенціал для транзиту вантажів із країн Центральної Європи через порт Констанца, оскільки цей шлях пропонує велику місткість, конкурентоспроможну вартість та екологічність. Для реалізації цього потенціалу Румунії необхідний масштабний стратегічний проєкт із безперервного днопоглиблення Дунаю. Це не лише забезпечить гарантовані глибини для судноплавства протягом усього року, але й розв’яже критично важливе питання безпеки, забезпечивши постійний приплив води для охолодження реакторів атомної електростанції в Чернаводе, що є базою енергетичної безпеки країни.

За підсумками зустрічі портові оператори сформували конкретні вимоги до уряду та парламенту, серед яких відновлення Військово-морської колегії як постійного майданчика для консультацій, призначення профільного державного секретаря у Міністерстві транспорту з реальним досвідом у морській галузі, а також перегляд тарифів із спрямуванням зборів на реінвестування в інфраструктуру. Політичні діячі висловили готовність підтримати ці кроки на законодавчому рівні, незалежно від партійної приналежності. Найближчим часом Асоціація портового бізнесу централізує всі пропозиції та передасть готовий пакет заходів до Парламенту Румунії.

Раніше ми повідомляли: Українські аграрії ризикують втратити $10 млрд через обмеження експорту

Залишити коментар
guest

0 коментарів
Старые
Новые Популярные