Розбиті дороги ціною «сколочених» статків: як підприємець з Бессарабії Валерій Решетнік збагатів під час воєнного стану

Поки росія блокувала українські морські порти, Дунай став головною транспортною артерією країни. Для мешканців Бессарабії на фоні страхів війни це виявилося додатковим випробуванням, адже наслідками безперервного руху багатотонних зерновозів стали розбиті дороги, лякаючий шум, пил, тріщини на будівлях та багатомільйонні збитки місцевої інфраструктури. Паралельно на цьому безпрецедентно збагачувалися місцеві підприємці. Зокрема кілійський “земельний барон” Валерій Решетнік отримав буквально другий шанс після тривалого занепаду його бізнесу, проте не зробив нічого, аби компенсувати громаді завданих збитків. 

Особливо показовою є історія дороги Кілія-Спаське, яку надзусиллями лобіювала команда Олександра Дубового ще з 2015 року. За кілька років її вдалося повністю відновити, що повернуло життя у Кілійську громаду. Проте вже у 2022-му вантажівки, які йшли караванами до портових підприємств у місті, щоразу порушуючи ваговий режим, розбивали вистраждану дорогу на очах.

Одним із найбільших вигодонабувачів цієї ситуації, за даними відкритої фінансової звітності та інформації, яку редакція отримала під час підготовки матеріалу, став підприємець Валерій Решетнік, якого у Кілії пов’язують із діяльністю Кілійського елеватора.

За даними «Опендатабот», якщо у 2020–2021 роках підприємство працювало зі збитками (–4,3 млн та –3 млн грн відповідно), то вже у 2022 році отримало понад 13 млн грн чистого прибутку. У 2024 році дохід компанії сягнув рекордних 103,6 млн грн. Це лише офіційно задекларовані показники. Насправді йдеться про мільйони доларів, які, за словами наших джерел, осіли у карманах підприємця в обхід податкової.

Разом з цим, за інформацією YouControl та Opendatabot, серед офіційних власників ТОВ «Лад» прізвище Валерія Решетніка відсутнє взагалі, хоча він не приховує те, що володіє об’єктом. Проте ані він, ані будь-хто з офіційних представників підприємства, попри збитки, які завдав громаді, заробляючи шалені кошти, не зробив абсолютно нічого, аби компенсувати бодай частину. Чого тільки вартує дорога біля самого елеватору – її зруйновано настільки, що мешканці у сезон дощів вимушені одягати резинові чоботи, щоб вийти за межі будинку. А проїхати повз підприємство місцеві водії вже й не намагаються, обираючи альтернативні вулиці. Тим не менш, пан Решетнік, який проживає у селі Шевченкове, мовчки спостерігає за руйнуваннями  і долає перешкоди, щоб дістатися до своєї контори. Його, як бачимо, не турбують умови життя місцевих мешканців, яким пощастило жити по сусідству, та навіть комфорт клієнтів, які везуть йому новий прибуток.

Що цікаво, за даними обізнаних в аграрному бізнесі джерел «БІ», напередодні війни Валерій Решетнік опинився на межі банкрутства. Йому довелося закрити доволі популярну раніше у районі торгову марку «Зернятко», а елеватор вже не те, що не приносив бажаного прибутку, а й заганяв у борги. Підприємця навіть бачили за чорновою роботою, яку він раніше ніколи б не виконував. А блокування зернового коридору буквально дало бізнесмену другий шанс збагатитися, і він ним скористався по повній. Подейкують, що мільйонний прибуток знов повернув бізнесмену колишню пихатість по відношенню до колег по агросфері, пайщиків, клієнтів. Хто стикався з Валерієм Решетніком знає, що являє собою ця людина насправді. Кажуть, за нахабність, хитрість та разом з цим боягузливість його ще за молодих років прозвали Зайцем. Це прізвисько живе з ним і досі. Не виправили характер ані чисельні конфлікти, які закінчувалися для Решетніка плачевно, а ні кримінальні провадження, ані навіть напад, який ледь не коштував чоловікові життя. Мова йде про випадок у 2015 році, коли до нього на розбірки прийшов ображений пенсіонер. Правоохоронці встановили, що чоловік дізнався про захоплення його землі Решетніком й пішов з гранатою до кривдника. У результаті вибуху в магазині підприємця той потрапив до лікарні з осколковими пораненнями.

Зауважимо, цей епізод самовільного захоплення земельних ділянок – не єдиний, про який нам вдалося дізнатися. Проте справи, з риторично незрозумілих причин, не були доведені до кінця правоохоронцями.

А загалом дуже прикро, що в той час, коли більшість доброчесних підприємців об’єднуються заради перемоги над ворогом, підтримують країну в найскладніші часи, дехто думає лише про власний прибуток. На війні, на жаль, навчилися заробляти, але є і інший досвід – коли при цьому люди не залишаються осторонь.

“БІ” продовжить розповідати і про байдужих набивачів кишень, і про відповідальний бізнес, який використовує “золоту можливість” для того, щоб мир в Україні настав скоріше.

Раніше ми повідомляли: Переплатили понад 12 мільйонів гривень за ліжка для військових: в Одесі судитимуть двох посадовців