Народжений захищати: як старший слідчий з Ізмаїла пройшов пекло Торецького напрямку та повернувся на варту закону в Придунав’ї
Ізмаїльщина завжди пишалася своїми героями, але історія капітана поліції Олексія Ноговіцина вражає особливим переплетенням поколінь, мужності та професіоналізму. Пройшовши через запеклі бої на Донеччині та отримавши державну нагороду з рук Президента України, офіцер повернувся до рідного міста, аби знову розслідувати найтяжчі злочини. Про це, із посиланням на Ізмаїльський районний відділ поліції, повідомляє «Бессарабія INFORM».
Для багатьох жителів Ізмаїла прізвище Мітєвих асоціюється із честю та спортивною незламністю. Георгій Іванович Мітєв понад двадцять років прослужив тут дільничним офіцером, ставши для містян справжньою опорою. Поза службою Георгій Іванович — відомий далеко за межами Бессарабії спортсмен і марафонець, який присвятив спорту понад 70 років і досі відстоює честь Одещини у складі поліцейського спортивного клубу «ПАТРІОТ».
Саме приклад діда визначив долю Олексія Ноговіцина.
«Саме він прищепив мені повагу до професії, почуття відповідальності та розуміння того, що поліцейський повинен бути поруч із людьми і служити їм чесно та сумлінно», — з гордістю розповідає Олексій.
У 2016 році юнак вступив до Одеського державного університету внутрішніх справ, а у 2020-му — прийшов на службу до Ізмаїльського районного відділу поліції. Молодий слідчий одразу взявся за одну з найскладніших категорій справ — кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи.
Нова сторінка у житті офіцера відкрилася у 2024 році. Коли країні знадобилося посилення бойових підрозділів, слідчий без вагань вступив до лав стрілецького батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Одеській області. Пройшовши інтенсивне навчання, Олексій вирушив на один із найгарячіших ділянок фронту — Торецький та Костянтинівський напрямки.
На передовій капітан Ноговіцин пройшов шлях від інспектора взводу до старшого інспектора роти, виконуючи бойові завдання у складі мінометного розрахунку. Постійні артилерійські дуелі, щільний вогонь ворога та щоденний ризик стали новою реальністю для поліцейського з Бессарабії.
Найбільш виснажливе випробування чекало на Олексія у вересні 2025 року. Разом із побратимом Валерієм Гричком (який у цивільному житті також є слідчим) вони висунулися на вогневу позицію в районі села Плещіївка. Йти довелося пішки близько п’яти кілометрів через розбите Іванопілля.
Прибувши на місце, офіцери дізналися, що в напівзруйнованому бліндажі перебуває важкопоранений боєць із позивним «Моряк» — поліцейський зі стрілецького підрозділу іншої області. Попри шалену втому після важкого переходу, ізмаїльці кинулися на пошуки. Вони знайшли стікаючого кров’ю бійця, поклали на ноші та під безперервним вогнем ворожої артилерії, постійно ховаючись від російських дронів-камікадзе, евакуювали його до свого укриття.
Врятувавши життя колезі та надавши йому першу медичну допомогу, Олексій та Валерій не залишили позицій. Вони залишалися на лінії вогню ще протягом 24 діб, продовжуючи давати відсіч окупантам.
За цей героїчний вчинок, стійкість та особистий внесок у захист державного суверенітету Олексій Ноговіцин був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».
У травні 2026 року, виконавши свій обов’язок на передовій, капітан повернувся до рідного Ізмаїльського райвідділу, де обійняв посаду старшого слідчого. Сьогодні він знову розслідує резонансні та тяжкі злочини, наводячи лад на вулицях рідного краю.
Раніше ми повідомляли: рф намагається втягнути дітей у диверсії через ігри та месенджери: що варто знати батькам
Залишити коментар