Барій, фосфор та гіпс: вчені оцінили промислові перспективи підземних ресурсів півдня Одещини

Глибоко під степами Бессарабії ховаються унікальні мінеральні багатства, які утворилися сотні мільйонів років тому. Останні геологічні дослідження півдня Одещини показали: хоча регіон і не має промислових покладів важких чи благородних металів, у надрах зафіксовано високу концентрацію барію, рідкісного баритоцелестину, а також супутніх марганцю, свинцю, срібла, титану та цирконію. Крім того, вчені виявили підземні пласти фосфору та кристалічні гіпсові «троянди». Де саме на півдні Одещини розташовані ці аномальні точки та чи варто чекати на розробку місцевих родовищ, «Бессарабії INFORM» розповів завідувач кафедри морської геології, гідрогеології, інженерної геології та палеонтології Одеського національного університету ім. І. Мечникова, кандидат геологічних наук, доцент Сергій Кадурін.

Кам’яні «троянди» біля Кальчевого

Найбільш видовищне відкриття геологи зробили у північній частині досліджуваної території — поблизу села Кальчеве Болградського району.

У невеликому яру на правому схилі долини річки Ташбунар, під шаром звичайного суглинку, вчені виявили унікальні поклади гіпсу. Вони залягають на глибині трохи більше 6 метрів всередині давніх сірих та червоно-бурих глин. Цей підземний пласт утворився в епоху еоплейстоцену, коли на місці наших степів існував невеликий замкнутий водний басейн.

Головна принада цього місця — дивовижна форма мінералу. Гіпс тут світло-сірий, крупнокристалічний і волокнистий. Він утворює великі зростки кристалів — так звані мінеральні «троянди» розміром до 30 сантиметрів.

У чистому вигляді цей гіпс не зустрічається — він сильно змішаний із землею (землистий). Проте фахівці зазначають, що така сировина є готовою гажею (природним гіпсовим мергелем). Її можна успішно використовувати місцевими підприємствами як в’яжучий будівельний матеріал та для виробництва якісної штукатурки. Потужність гіпсового пласта тут досягає двох метрів, а саме відслонення тягнеться вздовж яру на 550 метрів.

Таємничий барій у Ренійській громаді

Ще один елемент, який масово «наслідив» у надрах Придунав’я — це барій. Його знаходили практично всюди: від найдавніших девонських вапняків (віком понад 350 млн років) до порід неогенового періоду, коли Бессарабія була дном мілководних морів, лагун та заболочених лиманів.

Геологи виділили кілька особливих точок:

• Село Нагірне: прямо в алювіальних (річкових) пісках, виявлено аномально високий вміст барію — аж 1%.
• Село Орлівка: у старому відпрацьованому кар’єрі вчені знайшли справжнє мінеральне джерело барію. Тут давня магматична порода (лампрофір) колись пробила земну кору, і на контакті застиглої магми з іншими породами утворилися тонкі кварц-баритові жили. У них барій міститься у вигляді голчастих кристалів, що нагадують промені. Аналіз показав рекордний вміст бариту — 40%.

Взагалі, такі мінерали як барит і баритоцелестин присутні майже в усіх породах району. Проте геологи наголошують: відкривати масштабні шахти чи промислові рудники тут не планують. Барій занадто сильно «розпорошений» по різних підземних поверхах і пластах, тому збирати його у промислових масштабах економічно невигідно. Виняток і деякий інтерес становлять хіба що вищезгадані жили біля Орлівки.

Фосфор під охороною згаслого вулкана

Не обійшлося в надрах Бессарабії і без фосфору. Там, глибоко під землею, стародавні мармури стикаються із так званим Долинським інтрузивним масивом (давнім підземним магматичним тілом). Через колишній жар від цієї магми утворилася мінеральна форма фосфору — апатит із концентрацією 0,1%.

Також фосфор знаходили у пластах бурого вугілля, пісках та глинах колишніх сарматських і меотичних морів (із вмістом до 0,3%). Як і у випадку з барієм, фосфорні прояви розкидані по всьому географічному розрізу Бессарабії невеликими дозами, тому статус «перспективного промислового району» для видобутку фосфатів регіону геологи не присвоїли.

Отже, Південь Одещини — це унікальна геологічна книга, де кожен шар землі розповідає про бурхливе минуле: від вулканічної активності герцинської епохи до спокійного накопичення осадків у заболочених лагунах Кіммерійського віку.

Попри те, що глобальним промисловим гігантом з видобутку металів чи хімічної сировини Бессарабія навряд чи стане, місцеві будівельні ресурси (як-от кальчевський гіпс-гажа чи орлівські кварц-баритові прояви) залишаються цікавими об’єктами для локального використання та вивчення.

Раніше ми повідомляли: «У періоди пікового споживання води немає»: жителі села Болградського району просять встановити нову водонапірну башту