Повернення до витоків: чому гагаузи мають стати корінним народом України та що це змінить для Бессарабії

В Україні готується історичне рішення, яке може назавжди змінити статус однієї з найбільш самобутніх національних спільнот, які заселяє Бессарабію. У Верховній Раді ініційовано законопроєкт, що пропонує визнати гагаузів корінним народом України. Чому це не просто зміна назви, а відновлення історичної справедливості та шанс на порятунок унікальної культури — розбиралася «Бессарабія INFORM», посилаючись на  законопроєкт №15223 про внесення змін до Закону України «Про корінні народи України». Документ зареєстровано на сайті парламенту 8 травня.

Наразі Закон України «Про корінні народи» визнає такими лише три етноси, що сформувалися у Криму: кримських татар, караїмів та кримчаків. Гагаузи ж мають статус «національної меншини». Проте нова законодавча ініціатива пропонує це змінити.

Головний аргумент законопроєкту: гагаузи відповідають усім критеріям корінного народу. Вони сформувалися на цій території, мають унікальну мову та культуру, а головне — не мають власної держави за межами України. На відміну від бессарабських болгар чи румунів, у гагаузів немає «материнської країни», яка б опікувалася їхньою спадщиною на міжнародному рівні. Автономія у складі Молдови (Гагауз Єрі) за законом не є окремою державою.

Фундаментом для законопроєкту стала довідка доктора історичних наук, професора Сергія Сегеди. Його дослідження ламають стереотип про те, що гагаузи — лише переселенці XIX століття.

Предки гагаузів — тюркомовні кочівники (огузи, печеніги, половці) — жили у причорноморських степах ще у IX–XIII століттях. Вони були союзниками київських князів, відомими як «Чорні клобуки», і захищали південні кордони Русі.

Коли у XIX столітті гагаузи масово переїжджали з Балкан до Буджаку, вони, за словами вчених, фактично поверталися на свої історичні землі, з якими ніколи не переривали духовного зв’язку.

Гагаузька мова визнана Кабінетом міністрів України як така, що перебуває під загрозою зникнення. Статус корінного народу дасть змогу виділяти пряме бюджетне фінансування на її збереження та розвиток шкіл.

Сьогодні в Україні проживає близько 32 тисяч гагаузів, і левова частка — саме у Болградському та Ізмаїльському районах. Села Кубей, Виноградівка (Курчу), Дмитрівка, Котловина (Балбока), Олександрівка та інші є унікальними культурними заповідниками.

Проте сучасність диктує свої умови. Голова Асоціації гагаузьких товариств України Юрій Дімчогло та інші громадські діячі наголошують: без державного статусу корінного народу мова та традиції поступово асимілюються. Новий статус дозволить громаді мати свої представницькі органи, які зможуть напряму працювати з урядом.

Важливим фактором є внесок громади у захист сучасної України. Понад 600 воїнів гагаузького походження сьогодні перебувають на фронті. Серед них — Герой України, бригадний генерал Микола Палас. Автори законопроєкту впевнені: визнання гагаузів корінним народом — це найкраща відповідь держави на відданість своїх громадян.

Ухвалення закону дозволить створити повноцінну систему освіти та медіа гагаузькою мовою за підтримки держави. Статус корінного народу відкриває шлях до спеціальних міжнародних грантів та програм збереження культурної спадщини. Громади Бессарабії отримають потужніший голос у Києві.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час нещодавнього Дня гагаузької культури підкреслив, що гагаузи — невід’ємна, інтегрована та органічна частина українського суспільства. Справедливо було б говорити про поширення на них дії Закону «Про корінні поради».

Раніше ми повідомляли: Багатомільярдний скарб під ногами: Ізмаїльський район може стати головним виробником солі