В Кілійській гімназії поповнилася Алея Героїв: урочистість не залишила байдужих

Вчора, 29 серпня, в День пам’яті захисників України, у Кілійському опорному закладі освіти №4 пройшли щемливі урочистості, під час яких було відкрито ще дві меморіальні таблички на честь загиблих на війні випускників – Валентина Константінова та Івана Кедика. Захід був сповнений сліз  та вдячності за подвиг, який зробили воїни ціною власного життя. 

На шкільному подвір’ї зібралися співробітники, учні та гості закладу, зокрема рідні загиблих на війні захисників, представники керівництва громади, небайдужі кілійці.

Від імені Кілійського міського голови Вячеслава Чернявського до присутніх звернулася перша заступниця Ольга Гац, вшанувавши пам’ять загиблих.

“Вони мали мрії, плани, віру в майбутнє. Але війна поставила їх перед вибором. І вони обрали служіння Україні ціною власного життя. Ми не маємо права забувати їх. Вони назавжди залишаться частиною нашого міста, наших життів. Вічна пам’ять Героям, Слава Україні”.

Ведучі нагадали, що Кілійська об’єднана територіальна громада від початку війни втратила вже 53 Героя. Серед них – випускники Четвертої школи та її філій – П’ятої та Шостої.

Нагадаємо, у 2023 році на стіні закладу, оформленій символічним муралом з зображенням журавлів та маків, урочисто відкрили перші чотири таблички, з яких за шкільним життям споглядають випускники Валерій Іванов, Денис Мокану, Олексій Мозолєв та Роман Воробйов.

За згодою батьків відтепер шкільна алея Героїв поповнилася ще двома обличчями – солдата Валентина Костантінова, а також штаб-сержанта Івана Кедика.

Валентин Константінов загинув 17 червня 2023 року у віці 34 років у районі села Мала Токмачка Запорізької області  під час виконання бойового завдання. З самого початку повномасштабного вторгнення Валентин разом з дружиною стали до волонтерської справи – допомагали у Кілійському волонтерському центрі “Захистимо разом”. Трохи згодом чоловік добровольцем пішов на фронт. Тривалий час Валентин вважався зниклим безвісти, але згодом серед загиблих Героїв його особу підтвердила експертиза.

Іван Кедик загинув 13 серпня 2024 року під час виконання завдання в Курській області. Під час повернення на позиції, в автівку влучила протитанкова ракета. Він завжди знав, що буде війсковим – обрав фах прикордонника. Після отримання освіти з 2013 року безперервно ніс службу за контрактом аж до 2020 року, зокрема в зоні АТО (ООС), а тоді вирішив піти у цивільне життя. Одружився, став батьком донечки. Та насолодитися подружнім життям і батьківством не встиг – у перші дні повномасштабного вторгнення росії добровольцем пішов до військкомату. Відтоді побував у найгарячіших точках фронту – на Авдіївському напрямку, далі півтора року знаходився під пекельним Бахмутом, відзначився в боях за Авдіівку та Кліщіївку. На посаді командира мінометного взводу 22-го механізованого батальйону 22-ї ОМБР обороняв Сумщину. За визначні військові досягнення нещодавно Івана було посмертно нагороджено найвищим військовим званням – Герой України.

Присутні схилили голови у хвилині мовчання на честь пам’яті військовослужбовців, а також – у шані рідним, котрі їх втратили. До меморіалу присутні поклали квіти, а також кошик соняшників – саме вони є символом цього дня, адже 29 серпня 2014 року з Іловайського котла зеленим коридором попри домовленості не змогли вийти українські війська – їх підступно розстріляли у соняшникових полях Донецької області.

Наприкінці заходу ведучі нагадали, що українці мають не лише пам’ятати загиблих Героїв, а й підтримувати тих, хто своєю спиною закриває країну сьогодні. Тож запросили долучитися до благодійного ярмарку, кошти з якого будуть направлені на потреби війська. На гарно оформленому столі можна було придбати сувеніри, картини, а також аксесуари.

Нагадаємо вам про захисників, увічнених на території закладу.

Життя 21-річного Валерія Іванова обірвалося на самому початку повномасштабного вторгнення. Підло і підступно 18 березня 2022 року ворог вдарив по казармі у Миколаєві, де перебував молодий солдат. Це перший загиблий кілієць у новій фазі російсько-української війни. На його похороні ридало чи не усе місто. Перший та такий молодий…

Старший солдат Денис Мокану загинув 2 листопада 2022 року, залишивши сиротами трьох хлопчиків. З перших днів війни Денис пішов до лав тероборони, а потім, у квітні, попросився на фронт. На жаль, до Перемоги Денис не дійшов, але внесок в неї зробив величезний. Поховали Героя 5 листопада.

Сапер Олексій Мозолєв отримав небезпечне поранення голови під час розмінування в районі Снігурівки Миколаївської області. Його намагалися врятувати одеські медики, на жаль, безуспішно. Останній син батьків, які колись вже втратили найріднішого, та гордість сім’ї виявився справжнім патріотом — пішов на фронт добровільцем. Повернувся додому на щиті… 

Бойовий медик Роман Воробйов полишив роботу за кордоном, аби стати на захист України. Його серце зупинилося 18 травня 2023 року у столичній лікарні, де його намагалися врятувати від важкого фронтового поранення найкращі лікарі. Поховали його 21 травня в рідному місті.