В Ізмаїлі на Водохреще в холодний Дунай більше пірнало чоловіків, ніж жінок

Сьогодні, 19 січня, незвичайно відзначили Хрещення Господнє за старим стилем. Зануритися в Дунай, де є цілюща «хрещенська» вода, з дев’ятої до десятої години ранку, допоки на пляжі була присутня  кореспондентка «Бессарабії INFORM», прийшло приблизно п’ятдесят-сімдесят осіб, переважно чоловіків, які після прохолодної водички навіть змогли віджатися до тридцяти разів. Чоловіки, на жаль, не надто охоче йшли на контакт. Але були й такі ізмаїльці, які купалися у січневій воді вперше, тому поділилися своїми враженнями.  

Так, 35-річна містянка Аліна загартовується вдома більше року в холодному душі щоранку, навіть обливалася двічі холодною водою з відра. Пірнання в Дунай у жінки вперше за власним бажанням. Ще вона займається цвяхостоянням.

«Досвід пірнання в прохолодну дунайську воду просто неймовірний. Востаннє я купалася в Дунаї ще в школі. Буду практикувати. Мені це сподобалось, тому всім раджу», – каже Аліна.

Нагадаємо, що для ізмаїльської волонтерки, барда та педагогині Марини Бажанової занурення в ополонку є майже щоденною традицією, бо вона моржує вже 22 роки. Вперше це сталося на Водохреще в 2003 році. Сьогодні вона вперше долучила до свого захоплення онука, п’ятикласника Артема Булгарова.

«Коли я заходив у воду, в мене було відчуття, що я ніби заходжу на територію, де наче тисячі розбитих склянок. А коли я виходив, мені хотілося зігрітися.

Мене спонукало здійснити свою мрію те, що була компанія моїх однодумців. Було спочатку лячно. Але коли я вийшов та зігрівся, подумав, що це зовсім не страшно

Я дуже задоволений, що я пішов у воду, тому хочу це продовжувати робити, бо я знаю, що не захворію», – розповідає наймолодший екстремал Артем.

Його бабуся Марина згадує, що починала загартовуватися вдома, бо спочатку дуже боялася холодної води.

«Холодна вода лікує – це точно знаю. Які б проблеми в мене зі здоров’ям не були двадцять років тому, зараз їх немає», – радить Марина, яка має чималий досвід моржування.

Марина бажає всім не тільки на Водохреще, а й взагалі завжди буди здоровими, бо над здоров’ям треба постійно працювати.

Також до екстремалів долучився Федір Гиржоба, який купається в Дунаї о сьомій годині ранку щодня з 1998 року. Вперше він потрапив в ополонку ще в п’ятому класі, коли впав під лід під час прогулянки біля кораблів. Тоді хлопчик хворів на запалення легенів протягом двох тижнів. Бажання загартовуватися прийшло до Федора після армії. Зізнається, що сьогодні моржування для нього – це наркотик.

Варто зазначити, вважається, що на Водохреще вода з опівночі до опівночі набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року. Цього дня у всіх містах і селах, де є церква, освячують воду. З давніх-давен церемонія освячення відбувалася просто неба: на берегах річок, озер чи моря. Після цього кожен міг скупатися.