“Виховати чемпіона світу у селі з населенням менше тисячі осіб можливо”: заслужений тренер України з Білгород-Дністровщини Ігор Юрескул

У маленькому селі Андріївка Білгород-Дністровського району, звідки він родом, серед вихованців Ігоря Юрескула – володар золотої медалі чемпіонату світу Юрій Захарєєв, переможець Кубка світу серед студентів, віце-чемпіон Європи до 22 років Максим Молодан та багато інших майстрів цього спорту. В інтерв’ю XSPORT Ігор Юрескул розповів про нелегку тренерську долю, про те, як виховати майбутніх чемпіонів, відмінності в боксі в Ірландії, Саудівській Аравії та Україні, а також про найперспективніших вітчизняних профібоксерів.

– У Вас у селищі Андріївка вийшло з нуля взяти хлопчика Юрія Захарєєва та довести його до п’єдесталу чемпіонату світу, взявши «золото»? У чому секрет?

– Секрет у спортивному голоді. Коли людина нічого не має, тоді вона прагне чогось досягти. Також має все збігтися – бажання тренера, бажання спортсмена. Спільно тоді все вийде.

– Давайте торкнемося й інших українських чемпіонів світу в Олімпійському боксі, які зараз успішно виступають у профі. Почнемо з Василя Ломаченка.

– Я бажаю Василю (18-3, 12 КО) перемоги у наступних боях. Суперники, які молодші за Василя все одно бояться його і ще більше відтягують час, щоб не сходитися з ним на рингу. У легких вагах швидше йде процес старіння та зношування. Я думаю, Ломаченку два бої ще можливо провести, головне, щоб промоутери якісно спрацювали та запропонували найкращі варіанти та умови. Багато цього року говорили про його потенційний поєдинок с Джервонтою Девісом (30-0, 28 КО). Хоч американець і такий, що б’є, його удари хльосткі, але його заключний бій показав, що Джервонту можна перемагати. Тоді його суперник Френк Мартін (18-1, 12 KO) вигравав практично в кожному з раундів першої половини бою, але пропустив жорсткий удар і бій зупинили. Василь не дозволив би з собою зробити так само і перевагу в ході поєдинку точно не втратив би.

– Про Олександра Усика та його реванш з Тайсоном Ф’юрі.

– Моя думка, що ми маємо всі шанси побачити дострокову перемогу Олександра (22-0, 14 КО). У Ф’юрі (34-1-1, 24 КО) хороші фізичні дані, але в нього неодноразово спостерігалися проблеми з режимом. Взяти недавній випадок, висвітлений у ЗМІ, де його виводили п’яного з бару, і він вдарився об стовп. У його віці та вазі наслідки таких помилок ще довго відчуваються. Думаю, його слабкість до розгульний спосіб життя буде однією з перешкод у підготовці. Олександр в цьому плані повна протилежність. Має професіоналізм на найвищому рівні. І гадаю, що ми зможемо побачити дострокову перемогу Усика в останніх раундах. – Про Олександра Гвоздика та його повернення у бокс. – В останньому бою Олександр Гвоздика (20-2, 16 КО) бачив колишній кураж і ту агресію та бажання, які надходили від нього раніше у минулі роки. Давайте не забуватимемо, що у Сашка лише дві поразки у профі кар’єрі. З правильним підходом і підготовкою, до того ж зі своїм потужним ударом він може нав’язати серйозну конкуренцію будь-якому топ боксеру в своїй ваговій категорії.

– Денис Берінчик став віце-чемпіоном світу в олімпійському боксі, але вже у профі завоював повноцінний чемпіонський пояс WBO. Що скажете про нього?

– Денис (19-0, 9 КО) бойовий хлопець з характером справжнього бійця. У нього дуже плідний тандем з тренером Єгором Голубом. Вони мотивовані і багато що виходить у них. Бачу наступною сходинкою його кар’єри гучний захист, а потім можна і потрібно намагатися поєднувати пояси у вазі.

– Бокс – хороший соціальний ліфт. Здебільшого туди приходять з регіонів та невеликих селищ. Чим відрізняються спортсмени з міст та селищ?

– Хлопці з міст часто багато що вже побачили. У тих, хто з маленьких селищ світогляд росте з їхніми поїздками. Вони хочуть побачити, хочуть пізнати нове, і це допомагає рухатися далі.

– У Вас одночасно тренуються чотири рідні брати. Як правильно працювати з батьками, щоб вони віддавали дітей на бокс?

– Насамперед працювати треба з самими вихованцями. Тільки якщо у них горітимуть очі, то процес піде. Головне – щоб батьки не вносили до нього свої корективи. Молодший Молодан вперше боксував на виїзді у Кишиневі. Призер чемпіонату Європи Діма Молодан вже працює на тренерській посаді у Білгород-Дністровському. Давид Молодан 25 серпня виїжджає до Польщі, звідки рухатиметься до Арабських Еміратів на чемпіонат Азії. Старший – Максим, зараз у Буковелі проходить загальнофізичну підготовку та готується до профібою.

– Про старшого з братів, віце-чемпіона Європи до 22 років, Максима Молодана.

– Зараз комбінуємо профікар’єру з олімпійським боксом. Наприкінці вересня Молодан (5-0, 4 КО) боксуватиме з представником Чехії, який має шість дострокових перемог у шести боях. Якщо Максим пройде цього суперника, то шукатимемо можливості завойовувати титули вже у наступному поєдинку. Нашій промоутерській компанії Global Promotions під силу це організувати.

Що найскладніше у тренерській роботі та взаємодії з учнями?

– Найскладніше, коли віддаєш себе повністю, вкладаєш душу, а потім Ваші шляхи розходяться та порозуміння минає.

– Дуже часто тренери у своїх багатьох поїздках з вихованцями, не бачать власних дітей. Ви батько чотирьох. Що мотивує та змушує й надалі їздити на змагання та приділяти час та роки іншим?

– Я займаюся улюбленою справою. Слава Богу, що виходить у цій справі процвітати, заробляти гроші для своїх дітей. Я намагаюся для них і заради них, і по можливості намагаюся якнайбільше часу проводити поряд. Буває, що діти їздять зі мною на якісь збори та змагання.

– Ви брали участь у тренувальних таборах в Україні, Ірландії, Саудівській Аравії. Чим відрізняється бокс у цих країнах вид нашого?

– В Ірландії бокс більш жорсткий і наполегливий, ніж у нас. У Саудівській Аравії все тільки починається за великим рахунком. Там цей вид спорту дуже молодий. Один з найдосвідченіших та найуспішніших українських фахівців Леонід Лоївський почав піднімати бокс там і ділиться нашими традиціями, стилем. В Україні хлопці загартовані також з характером, але війна внесла свої корективи. На батьківщині суттєвий мінус у розвитку боксу зіграв поділ Федерації на кілька частин. Потрібно навпаки згуртуватися у такий важкий час і разом розвивати.