Як війна в Україні рушила кригу до справжньої незалежності Придністров’я

Сепаратистський регіон Молдови, який називає себе «придністровською молдавською республікою», був фактично окупований росією за підсумками хоч і короткої, але кривавої війни 1992 року. Так звана ПМР, стала місцем ефективної гібридної спецоперації спецслужб Росії ще в ті часи, коли такого терміна не існувало.

Москва досягла зміни свого статусу з агресора на «миротворця» і 30 років використовувала цей регіон для поляризації суспільства, стимулюючи сепаратистські настрої шляхом збереження впливу на місцеві політичні еліти з метою недопущення виходу Молдови з орбіти Росії.

На додаток до цього, Придністров’я стало контрабандною «чорною діркою» без економічного майбутнього та з усіма ознаками нежиттєздатного «совка». Фактично, ситуація у відірваному від Молдови регіоні з кожним роком дедалі більше нагадує обстановку в СРСР напередодні смерті союзу «братських» республік.

Сьогодні рука кремля, що дряхла, продовжує контролювати радизований і русифікований регіон, використовуючи так зване російськомовне населення «ПМР» для блокування будь-яких спроб Молдови вирватися з-під російського впливу в напрямку об’єднаної Європи. Проте ще не все втрачено.

Військові успіхи

України на полях битв проти «другої армії у світі» та рішучі кроки політичного керівництва Молдови на підтримку європейської інтеграції держави сприяли пробудженню суттєвої частини населення, яке проживає на території «ПМР». Незважаючи на те, що регіон продовжує перебувати під щільним інформаційним впливом з боку російської пропаганди, місцева молодь все частіше відповідаючи на запитання «Quo vadis» обирає євроінтеграційний вектор руху в майбутнє.

Придністровська молодь, яка не просочена російською імперською ідеологією, вже починає діяти. Поки що це виражається у відкритих заявах про необхідність позбутися московського впливу та стати на захист законних прав та свобод мешканців регіону.

В унісон із придністровською молоддю активізувався рух і в Молдові Stop Russain aggression, метою якого є підтримка України та звільнення ПМР від російського впливу та окупації.

Безпосередньо в «ПМР» проти будь-якої присутності Росії виступає місцевий активіст Дмитро Білоусов, який постійно демонструє свою проєвропейську позицію в соцмережах, а також періодично проводить біля російського посольства в Тирасполі поодинокі пікети.

Обізнані придністровці і про групу «Вільний Дністер», яка поряд з ліберальними методами боротьби застосовує на території Придністров’я і більш радикальні заходи. Зокрема, це і псування військової техніки про миротворців Росії, і поширення листівок, котрі  агітують проти окупаційного режиму, і навіть отруєння кількох десятків російських військовослужбовців.

Далі буде більше дій. Більше успіхів. Більше перемог та досягнень на шляху до звільнення від 30-тирічного рабства та безпросвітного «совкового» майбутнього. Лід, як кажуть, рушив… Справжні патріоти Молдови та Придністров’я абсолютно впевнені в тому, що найближчим часом їхня спільна країна стане повноправною частиною Євросоюзу, який може гарантувати мир, стабільність і дозволить реалізувати свій потенціал.