RU UA
RU UA

Палаючі плавні у Дельті Дунаю: люди – задихаються, економіка і природа – в шоці, загасити – неможливо, шляхи уникнення – недопрацьовані. Інтерв’ю з директором ДБЗ

0 коментарів 71469 переглядів

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Масштабні пожежі у Дунайському біосферному заповіднику – це серйозна проблема для всієї Бессарабії і величезна біль для місцевих жителів. Від них потерпають не лише безцінні заповідні території Дельти Дунаю, рослинний і тваринний світ, а й економіка регіону (заготівля очерету, рибний промисел, туризм). Під загрозою і здоров’я людей – дим та смог накрив цими днями прилеглі до плавнів населені пункти, особливо Вилкове, Приморське, Кілію, смог доходить навить до Сарати. Про причини і наслідки екологічної біди, яка набула катастрофічних масштабів цієї осені, “Бессарабія INFORM” поспілкувалася з директором ДБЗ Олександром Волошкевичем.


Як повідомляло “БІ”, перші пожежі на території заповіднику на території Стенцівсько-Жебріянівських плавнів (далі – СЖП) виникли ще наприкінці вересня. Загорівся очерет і в цьому, найвірогідніше, винний людський чинник. Співробітники ДБЗ припускають, що це був саме свідомий підпал – є дані, що в районі місця виникнення пожежі бачили невідомого чоловіка на мопеді.

Площі пожеж з кожним днем збільшувались в геометричній прогресії, знищуючи все живе на своєму шляху. Плавні то стихійно горіли безжалісним полум’ям, яке поглинало гектар за гектаром заповідних угідь, то потухали самостійно після дощів, але продовжували тліти і потім, з настанням сонячної погоди, – розгоралися з новою силою.

Палаючі плавні у Дельті Дунаю: люди - задихаються, економіка і природа - в шоці, загасити - неможливо, шляхи уникнення - недопрацьовані. Інтерв'ю з директором ДБЗ

Станом на 9 жовтня площа пожеж складала вже 1915 гектарів, а це приблизно четверта частина (!) Стенцівсько-Жебріянівських плавнів (їх загальна площа 7234,56 га). Щоб було краще зрозуміло масштаби – площа Вилкового складає 400 га, тобто площа пожеж у 5 разів перевищує площу міста, і вона вирує в безпосередній близькості до нього.

Мешканці міста Вилкове і села Приморське, які знаходяться найближче до плавнів, жаліються на страшне задимлення – через смог, який вітром задуває зі сторони плавнів, стає важко дихати. Дим палаючих плавнів доходить навіть до Кілії і Сарати, і це неабияк лякає місцевих мешканців.

Палаючі плавні у Дельті Дунаю: люди - задихаються, економіка і природа - в шоці, загасити - неможливо, шляхи уникнення - недопрацьовані. Інтерв'ю з директором ДБЗ

Пожежники не в змозі вплинути на ситуацію – дістатися до місць загоряння неможливо, бо протоки в плавнях , через які раніше можно було дістатися на човнах, повністю висохли, а машинами проїхати взагалі неможливо.

Палаючі плавні у Дельті Дунаю: люди - задихаються, економіка і природа - в шоці, загасити - неможливо, шляхи уникнення - недопрацьовані. Інтерв'ю з директором ДБЗ
Це – дно колишньої протоки у Дельті Дунаю. Велика їх кількість повністю висохла

Дуже важливо, що зараз “горять” не просто робочі місця (сезонна заготівля очерету – ред.), а й цінні паливні брикети (умовно), які виготовляють підприємства на території ДБЗ, і які в умовах дефіциту і шаленої ціни на вугілля дуже цінні як для вилківчан, так і для мешканців регіону. Це тепло, яке зараз губиться у повітрі, безглуздо згорає, а могло б обігрівати домівки наших співгромадян.

– Олександр Миколайович, розкажіть будь-ласка, в чому особливості цієї пожежі? Вона вже триває протягом двох тижнів і у простих жителів виникає дуже багато питань. Особливо зараз, коли північний вітер почав гнати дим у напрямок міст Вилкове, Кілія, сел Приморське, Мирне та інших населених пунктів. Люди буквально задихаються.

Особливість цієї пожежі в тому, що горять саме плавні – Стенцівсько-Жебріянівські. Щоб зрозуміти першопричини, треба повернутись трохи в історію, на декілька десятиліть назад. Це повністю штучна екосистема, з дуже високою товщею коріння очерету. Так трапилось, що після Другої світової війни ці території були одамбовані. Згодом туди почала надходити вода через шлюз, з’явилось багато “дзеркал” відкритої води, там було багато риби, птахів, водної рослинності. Але при піднятті рівня води, як завжди буває, очерет збільшив товщину своїх корневищ і з часом значну частину плавнів став займати саме очерет. Рівень води поступово піднімали, а очерет все “нарощував” свою кореневу систему. Потім рівень води перестали піднімати, тому що почало затоплювати насосні станції і села.

В результаті цих штучних процесів рівень корневищ очерету у плавнях досягає більше 2-х метрів. А тепер повертаючись до теми пожежі – треба розуміти, що вогонь в таких випадках охоплює не тільки площі очерету ззовні, горить і товща корневищ. З досвіду ми знаємо, що такі пожежі закінчуються не швидко. Років 10 назад так само горів наш вилківській острів Очаківський – рік тоді видався “сухий”, як і зараз. Пожежа тривала більше місяця.

А в цьому році ми ще маємо дуже низький рівень Дунаю. Ми не можемо наповнити озера, а відповідно – і плавні. Сухий очерет в поєднанні з низьким рівнем води неминуче призвели до такого масштабного поширення пожежі.

Палаючі плавні у Дельті Дунаю: люди - задихаються, економіка і природа - в шоці, загасити - неможливо, шляхи уникнення - недопрацьовані. Інтерв'ю з директором ДБЗ
В залежності від напрямку вітру дим йде на різні села або на м. Вилкове

Загалом, я б назвав три об’єктивні фактори виникнення таких пожеж: по-перше – це кліматичні зміни, які погіршуються з року в рік; друге – зменшення водності Дунаю (ми це відчули вже давно за рахунок перерозподілу стоків на користь Румунії); і третє – зменшення проточності плавнів. Щодо останнього – у нас почала бурхливо рости морська “коса”, яка йде з півночі на південь. Цей процес розвивається на протязі останніх 5-6 років, особливо активно – останні 2-3 роки. Для більшого розуміння – ця коса починається від пляжу села Приморське і перекриває поступово залив Бадіка, куди впадає Білгородське гирло, яке проходить через місто Вилкове, а також вода з плавнів. Якщо ця коса повністю перекриє зв’язок з морем (а це, за нашими прогнозами, може статися вже наступного року), тоді проточність плавнів суттєво погіршиться.

– Ви докладно розповіли про об’єктивні причини пожеж. Але є ще суб’єктивні фактори – про них хотілося би дізнатись докладніше. Що було зроблено і робиться для збільшення водності  плавнів і зменшення ризиків пожеж? 

Взагалі, коли виникають пожежі на плавневих ділянках, то їх зупинити дуже важко. Тому має бути профілактика, профілактика і ще раз профілактика. Коли розпочались ці пожежі, до нас (ДБЗ – ред.) почало надходити дуже багато дзвінків з питаннями “Чого ви не загасите?”. Не всі розуміють, що доступ до ділянок, неможливий – це легко побачити, просто подивившись на карту. Це ділянка 4х6 км, до якої доступу немає. Протоки висохші, туди не під’їдеш ніякими машинами чи спецтехнікою. Тому такі пожежі практично неможливо загасити.

У нас, наприклад, буває, горить очерет на островах нижче Вилкового, де він вищий. Так от, уявіть собі ці зарості висотою декілька метрів, по 100 стебел на квадратний метр і більше – нагору йде такий гарячий потік гарячого повітря, що ці клаптики палаючого очерету піднімаються догори на висоту декілька десятків метрів, перекидуючись навіть через протоки шириною декілька десятків метрів. Це призводить до виникнення пожеж на сусідніх островах – і це вже давно не дивина. Коли в нас була пожежа на острові Стамбульский (це ліва сторона гирла Бистре), вогонь перекинувся через гирло, де ширина сягає близько 200 метрів! Так ось, коли мене питають представники різних органів влади, а чи не можна поставити пожежну машину кудись на понтон, коли виникають загоряння на вилківських островах, я відповідаю – ви просто ніколи не бачили плавневих пожеж. Такі точкові заходи тут не допоможуть – тут потрібна профілактика.

Років 15 тому ми доставили великий понтон з Білгорода-Дністровського, з пригодами його транспортували через канал Дунай-Сасик, почали розчищати протоки вздовж Паропорської дамби, але тоді у нас були певні протистояння з владою, приїжджало для заміру грунту в плавні навить КРУ. В кінцевому результаті цю роботу заблокували.

Палаючі плавні у Дельті Дунаю: люди - задихаються, економіка і природа - в шоці, загасити - неможливо, шляхи уникнення - недопрацьовані. Інтерв'ю з директором ДБЗ

В нас ще була здійснена велика позитивна робота з товариством “ЕкоФорпост”, в рамках якої була завезена найкраща фінська спецтехніка, за допомогою якої було розчищено близько 30 км проток. Але прокуратура в суді почала це трактувати як “будівництво гідромеліоративних систем”, на які потрібно особливий дозвіл, особливо значні проектні документи і т.п. Проти “ЕкоФорпосту” – організації, яка виконувала ці роботи – порушили кримінальну справу, нарахували умовний збиток у 730 тис. грн, і нам довелось в 13 судах приймати участь, поки довели свою правоту… Безумовно, після таких неприємних ситуацій спонсори не захотіли там більше працювати і просто звідси пішли.

Вже 12 років ми співпрацюємо із Всесвітнім фондом дикої природи (WWF). Через цей Міжнародний фонд було виділено близько 64 тис. доларів на ремонт шлюзів, які випускають і впускають воду з/в плавні (на ділянці Вилкове-Приморське). Вони запропонували зробити дистанційну телеметричну систему, як у Голландії, аби при підвищенні рівня води можно було безпосередньо з офісного кабінету натиснути на кнопку, яка б регулювала діяльність шлюзів (закривала-відкривала). Але ми розуміли, що у нас ця ініціатива не буде мати успіх. Було прийнято рішення поставити звичайні підйомні механізми… В результаті, ці підйомні механізми вкрали, зрізали на металолом коло села Приморське і Вилкового і на шлюзі Тупиковому, через який запускається вода в плавні,  і навить покрали частину великих заслонок, розміром 2х2 метра. Ну як потім до цих Фондів звертатись?!

В цьому році ми намагались встановити труби для підвищення запуску води вже безпосередньо з каналом Міжколгоспний, але теж стикнулися з бюрократією і системою погоджень.

– Коли ви говорите про профілактику таких пожеж – що є найважливішим? Розкажіть – як можливо покращити стан плавнів, щоби їх уникнути? З профілактикою ж щось не так, ми це добре бачимо…

Покращити стан плавнів можливо наступними кроками:

1. Покращити проточність основних каналів та русел в межах СЖП, можливо шляхом вилучення надлишкової рослинності та часткового їх поглиблення. Найбільш необхідним є розчищення каналів на протязі 3,8 км в західній частині СЖП, бо це єдина точка де запускається вода в плавні через шлюз Тупиковий з каналу Міжколгоспний.

2.Як ми бачимо з картосхеми запуск води здійснюється в крайній південно-західній точці плавнів. Через канали, які густо заросли в цій частині СЖП вода погано надходить найбільш у цінну північну ділянку плавнів. Швидко і суттєво покращити ситуацію можна запуском води з цього ж каналу Міжколгоспний нижче по його течії на 12-14 км від шлюзу Тупиковий. Для цього необхідно встановити труби великого діаметру, установка яких раніше вже була успішно опробувана і показала високу ефективність.

3.Для попередження пожеж в плавнях дуже важливим є своєчасне викошування очерету вздовж доріг і дамб, бо як показує практика, саме звідти вони часто починаються. Особливо небезпечним є осінньо-зимовий період, коли очерет вже висихає, а рівень води в плавнях традиційно низький.

Тому в наших договорах з очеретяно-заготівельними організаціями є спеціальний пункт 2.2.1 в якому вказано, що: «З метою максимального запобігання пожежам розпочинати сезон викошування очерету з найбільш пожежонебезпечних місць: вздовж доріг, городів, дамб, місць перебирання очерету, скупчень людей тощо».

Тому отримавши ліміти на 2022 рік адміністрація ДБЗ одразу ж листом звернулась до тодішнього голови Одеської обласної державної адміністрації Гриневецького з проханням видати дозволи на викошування очерету в максимально стислий період, особливо для попередження пожеж. Окрім цього, це є важливим біотехнічним заходом для оздоровлення плавнів, бо з викошеним очеретом, біомаса якого досягає 10 тис. т, вилучається величезна кількість накоплених в ньому надлишкових біогенних речовин, в першу чергу азоту і фосфору, які в інших випадках забруднювали б екосистему. Заготівля очерету також дає сотні робочих місць в найбільш важкий період року.

По результатам розгляду цього листа нам телефонував заступник губернатора О. М. Муратов, який підписує дозволи, і запевнив, що вони будуть видані в прискореному порядку. Насправді ж їх не видали навить у передбачений чинним законодавством 30-денний термін, а лише після 40-денного терміну. В результаті в січні-лютому 2022 року в плавнях відбулися згубні пожежі, які принесли шкоду довкіллю, втрати надходження в місцевий бюджет і робочих місць, зриву зобов’язань наших організацій перед голландськими і німецькими партнерами.

Більше того, по незрозумілим нам причинам, вперше за 23-річний період дозволи були видані не на весь 2022 рік, а лише на січень-лютий 2022 року. Для заготівлі очерету в листопаді – грудні необхідно знову звертатись в облдержадміністрацію за дозволами. Першою такою організацією звернулась ТОВ «ДОМ» ще 12 серпня, але пройшло майже 2 місяці, а дозволу станом на 07.10.2022 так і немає.

– Тобто створюються бюрократичні перепони, які заважають покращенню ситуації з пожежною безпекою в Дельті Дунаю?

Уникнути цієї проблеми можно тільки спільними зусиллями, об’єднавшись.

Ми розуміємо, коли виникає якась затримка з видачою лімітів Міндовкілля, куди надається більше півсотні аркушів, карт, документів, заключень. Але що можна робити Одеській облдержадміністрації 2 місяці з єдиним аркушем клопотання, в який подається очеретяно-заготівельними організаціями і вже завчасно погоджується адміністрацією заповідника та Ізмаїльським держлісгоспом?

Всі ми дійсно зараз реально, практично не можемо вплинути на кліматичні зміни чи перерозподіл стоку Дунаю. Проте в таких простих питаннях, як видача дозволів з дотриманням термінів чинного законодавства, це абсолютно реально і це повинні виконувати чиновники.

…Ми вже ніколи не відновимо ті плавні, які були 30-40 років тому. Але підтримувати їх хоча б у стані підвищеної обводненості – можливо. Для нашого регіону всі ці питання є стратегічно важливими – і для екосистеми, і для заготівлі очерету, і головне – для профілактики пожеж у зоні Дельти Дунаю.


Доповнено: В Ізмаїльській районній військовій адміністрації спростували слова директора ДБЗ Олександра Волошкевича про те, що нібито підприємцям, які звернулися за дозволами на заготівлю очерету, їх досі не видали. Як доказ нам надали копії розпоряджень голови Одеської ОВА вiд 27.09.2022.

Голова Ізмаїльської РВА Родіон Абашев у коментарі “Бессарабії INFORM” назвав основною причиною масштабних пожеж у Стенцівсько-Жебріянівських плавнях посуху, кліматичні зміни і зневоднення цих територій.

“Загоряння очерету у вилківських плавнях відбуваються кожного року. Частіше за все вони виникають внаслідок того, що люди, виїжджаючи на відпочинок на природі, не гасять за собою вогнища, внаслідок чого стаються загоряння. Зазвичай такі пожежі мають локальний характер. Але в цьому році вони набули особливо великого масштабу. Це пов’язано, у першу чергу, з тим, що рівень Дунаю був дуже низький і плавні практично не були заповнені водою, вони фактично висихають. Зрозуміло, що коли очерет стояв у воді, вогонь не так сильно розповсюджувався. Ця проблема стосується не тільки плавнів, а й всіх придунайських озер”, – розповів “БІ” очільник району.

За його словами, Одеська ОВА прикладає багато зусиль, аби вплинути на ситуацію. Зокрема, днями почалась розчистка каналів, які підживлюють плавні, де зараз відбуваються пожежі. Обласна адміністрація виділила на ці заходи паливо – Кілійське управління водного господарства його вже отримало і проводить ці роботи. Що це дасть? При підйомі рівня води у Дунаї плавні заповняться і ця проблема, яка є зараз, в майбутньому, якщо і не зникне повністю, то вже не матиме таких масштабних наслідків.

За словами Родіона Абашева, служби, які повинні займатися ліквідацією надзвичайної події, тримають ситуацію на контролі – ДСНС проводить постійний моніторинг напрямку розповсюдження пожежі, аерофотозйомку, виставлені пости з метою недопущення перекидання вогню на проїжджі частини, житлові будинки, сільгоспоб’єкти. Паралельно з нашими українськими рятувальниками постійний моніторинг ситуації також проводять наші румунські сусіди. Наразі ними проводиться супутникова зйомка, яка дозволить визначити масштаби цієї пожежі.

Палаючі плавні у Дельті Дунаю: люди - задихаються, економіка і природа - в шоці, загасити - неможливо, шляхи уникнення - недопрацьовані. Інтерв'ю з директором ДБЗ

Палаючі плавні у Дельті Дунаю: люди - задихаються, економіка і природа - в шоці, загасити - неможливо, шляхи уникнення - недопрацьовані. Інтерв'ю з директором ДБЗ
Колишнє дно Великого Солоного лиману

Палаючі плавні у Дельті Дунаю: люди - задихаються, економіка і природа - в шоці, загасити - неможливо, шляхи уникнення - недопрацьовані. Інтерв'ю з директором ДБЗ

Палаючі плавні у Дельті Дунаю: люди - задихаються, економіка і природа - в шоці, загасити - неможливо, шляхи уникнення - недопрацьовані. Інтерв'ю з директором ДБЗ

Прокоментувати

Ваша email адреса не буде опублікована