Ромський військовослужбовець з Білгород-Дністровського району стоїть на захисті Одеси

22-річний Олег Іванович Кречун родом з села Старокозаче Білгород-Дністровського району. Після закінчення Одеського залізничного коледжу моолдий чоловік пішов в армію на строкову службу 21 липня 2020 року. По закінченні служби Олег приїхав додому, влаштувався на роботу та почав будувати своє життя. Але війна, що почалася в Україні, не залишила молодику іншого вибору, аніж боронити рідну землю від ворога. 

“24 лютого, коли розпочалось вторгнення, я не міг стояти в стороні. Я не міг дозволити, щоб моїй сім’ї щось загрожувало, тому я вирішив піти знову служити, обороняти свою родину та свій дім. Моя сім’я складається з 12 людей: тато Іван, мама Алла, чотири сестри – Стелла, Зіна, Ріма та Людмила, п’ятеро братів – Іван, Степан, Анатолій, Адам та Богдан. З самого початку війни ми не збирались нікуди їхати. Іноді нам була надана гуманітарна допомога, але таке було дуже рідко. До війни моя сім’я займалась торгівленю коли був сезон, а коли сезону не було, то мама була домогосподаркою, а тато працював на будівництві. Я ж на той момент був в армії. На даний момент роботи зовсім немає, дуже важко утримувати таку велику сім’ю не маючи роботи. Коли були перші звуки сирен та вибухів – ми дуже злякались. Це все відбувалось як у фільмах: сирени, вибухи, підвал… Тоді я зловив себе на думці: « Я ж зовсім молодий. Життя ще не бачив, дружини та дітей не маю. Я хочу бачити свою сім’ю, своїх дітей». Я кожен день молюсь Господу, щоб захищав мене, мою сім’ю і всіх невинних людей”, – розповів Олег Кречун.

Зараз боєць обороняє місто Одеса. Чоловік задоволений, адже має змогу їздити додому раз у місяць.

“Я поряд зі своєю сім’єю, захищаю свою Батьківщину. З початку вони мене відговорювали. Не хотіли, щоб я йшов захищати країну. Мама в сльозах говорила: «Чому мій, якого я ростила, повинен іти й воювати? Найбільше за цей період мені запам’ятався день, коли ракети потрапили в дім на Таїрова в Одесі, коли загинули люди на базі відпочинку в Затоці . Це все дуже погано і страшно. Страшно втрачати близьких. На жаль, я не маю змоги розповідати більше інформації. Але я хочу сказати, зараз дуже важко всім, і нам – військовим, і цивільним людям, які бояться за своє життя. Але все буде добре, все буде Україна”.

Джерело