Угоди України та рф щодо безпечного судноплавства та енергооб’єктів: чим відрізняються версії сторін

На початку тижня Росія і Україна окремо провели із США переговори в Ер-Ріяді. Їхніми головними темами були забезпечення безпечного судноплавства в Чорному морі та зупинка ударів по енергетичних об’єктах. Здавалося, консенсусу досягли, але вже зараз зрозуміло, що сторони трактують підсумки цих зустрічей по-різному. Як саме?

Про що все-таки домовилися
Переговори в Саудівській Аравії фактично проходили за методом “човникової дипломатії”, тому після їх закінчення сторони не робили жодних спільних заяв. Через це робити висновки про підсумки цієї дискусії можна лише з того, що окремо сказали Білий дім, Кремль і Київ.

За версією США, на двосторонніх переговорах з російською стороною домовилися не допускати атак на торговельні судна в Чорному морі та гарантувати їхнє безпечне судноплавство. Крім того, делегації домовилися розробити механізм мораторію на удари по енергетичних об’єктах і відновити доступ Росії до ринку експорту добрив і продовольства та морських портів.

На переговорах із Києвом, за версією Білого дому, делегації домовилися, що Україна погодиться на гарантування безпечного судноплавства в Чорному морі та продовжить працювати із США над угодою щодо зупинення ударів по енергооб’єктах.

США, зі свого боку, пообіцяли, що продовжать сприяти обміну військовополоненими, звільненню цивільних та поверненню примусово вивезених українських дітей.

Українська влада з трактуванням Білого дому погодилася. Президент Володимир Зеленський пізніше додав, що угода про безпеку судноплавства стосується й інфраструктури.

Із заяви Кремля, що з’явилася пізніше, випливає, що Москва і Вашингтон дійсно домовилися про безпечне судноплавство в Чорному морі, спільну роботу з покращення ситуації з експортом російської сільгосппродукції й добрив, а також потенційну відмову від ударів по енергооб’єктах.

Здається, що ці заяви одна одній не дуже суперечать. Але в реальності розбіжностей в них чимало.

Чим відрізняються версії Росії та України

У заяві Кремля є кілька приміток, з яких випливає, що у сторін дійсно дуже різне розуміння того, про що ж вони домовилися в Саудівській Аравії.

У цих примітках Москва фактично поставила ультиматум: домовленості, щодо судноплавства, набудуть чинності тільки після того, як західні країни знімуть санкції з Россільгоспбанку (зокрема повернуть йому доступ до системи SWIFT) і російських експортерів продовольства, а також обмеження на обслуговування суден під російським прапором.

Що ж до відмови від ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури, із заяви Кремля випливає, що мораторій, виявляється, вже почав діяти 18 березня. Цього дня президенти Володимир Путін і Дональд Трамп обговорювали цю ініціативу телефоном.

Київ із цим трактуванням не погодився. Зеленський розповів, що на переговорах Києву ясно дали зрозуміти, що всі домовленості набувають чинності після публікації заяви Білим домом.

“Вже зараз, вже просто сьогодні, просто в день переговорів, ми бачимо, як росіяни почали маніпулювати. Вони намагаються перекрутити домовленості і фактично обдурити і наших посередників, і весь світ”, – заявив український президент.

Є й інші відмінності. Наприклад, міністр оборони України Рустем Умеров уточнив, що в рамках чорноморської угоди військові кораблі не повинні виходити за межі східної частини Чорного моря. У заяві Росії (і США) про це нічого не сказано.

Російське трактування й висунуті Кремлем вимоги, здається, спантеличили американську владу. Президент США Дональд Трамп уперше з моменту потепління відносин із Москвою припустив, що Володимир Путін, можливо, намагається “тягнути час”.

А ще сказав, що США лише “обмірковують п’ять або шість умов”, які висунула російська сторона.

Чи обговорювали ці вимоги безпосередньо на переговорах, незрозуміло.

То чи перестали бити по інфраструктурі

Чиє б трактування не було ближчим до істини, із заяв Москви і Києва випливає, що на папері мораторій на удари по об’єктах інфраструктури якщо і не працює з середини березня, то щонайменше діє з початку цього тижня.

На практиці сторони вже звинуватили одна одну в зриві домовленостей.

Уранці 26 березня Зеленський заявив, що Росія продовжує бити по цивільній інфраструктурі. За його словами, російська армія атакувала територію України більш ніж сотнею дронів.

“Завдавати таких масштабних ударів після перемовин щодо припинення вогню – це з усією очевидністю показувати всім у світі, що Москва не збирається йти на справжній мир”, – заявив він.

Російське міноборони того ж ранку заявило, що в ніч проти 26 березня Україна намагалася атакувати “наземне обладнання Глібовського підземного газосховища” в анексованому Криму, в районі мису Тарханкут, а до цього вдарила по енергооб’єктах у Курській та Брянській областях.

Що ж до угоди про судноплавство у Чорному морі, то поки що жодних ознак того, що російські умови стосовно зняття санкцій з банків, виробників продовольства та суден, виконають, немає. Важливо, що це залежить не лише від США, а й від європейських країн, які останніми тижнями дотримувалися значно жорсткішої позиції щодо врегулювання війни в Україні.

Наприклад, система SWIFT, яку банки використовують для розрахунків, базується в Бельгії – тобто підпадає під дію законодавства ЄС. У Росії більшість банків відключені від неї в рамках санкцій, запроваджених через вторгнення в Україну.

Коментуючи вимоги Кремля, представник уряду Німеччини заявив, що німецькій владі нічого невідомо навіть про обговорення щодо скасування цього заходу.

Ба більше, Росія вже вимагала повторно під’єднати Россільгоспбанк до SWIFT для продовження так званої зернової угоди. Москва і Київ окремо уклали її з Туреччиною та ООН у липні 2022 року. У липні 2023 року Росія вийшла із зернової угоди. Вимоги, які вона висувала для повернення до угоди, виконані не були.

Франція, як з’ясувала газета Le Monde, також не погоджується з вимогою Росії зняти санкції з Россільгоспбанку. Видання підкреслює, що європейці насторожено ставляться до будь-якої ініціативи Вашингтона щодо зняття санкцій до укладення повноцінної мирної угоди – зокрема й через те, що Брюссель не бере участі в переговорах.

Що це означає для перспектив миру

Плутанина, що склалася після технічних переговорів в Ер-Ріяді, добре показує, наскільки складно буде домогтися зупинки війни в Україні. Поки що США, які взяли на себе роль посередників, не вдається схилити Москву і Київ навіть до компромісів з окремих питань, як-от судноплавство в Чорному морі.

Не варто й забувати про те, що ще в середині березня Вашингтон намагався реалізувати амбітний план із повного припинення бойових дій на 30 діб. Київ з цим планом погодився. Володимир Путін сказав, що Москва не проти такого перемир’я, якщо врахують важливі для Кремля “нюанси”. Серед них поки що неприйнятні для Києва вимоги: наприклад, повна відмова від іноземної допомоги та мобілізації на час потенційного перемир’я.

США, вочевидь, намагалися вмовити Москву піти на угоду, але ні дзвінок Трампа, ні візит до Москви його спецпосланця Стіва Віткоффа не зрушили ситуацію з мертвої точки.

ВВС докладно розповідала й про інші перешкоди на шляху до повноцінного врегулювання війни в Україні. Серед них – відсутність прямого діалогу між Москвою та Києвом, дискусії про те, які гарантії безпеки може отримати Київ, а також сумніви стосовно того, чи готові до компромісів Росія, яка продовжує наступати на фронті, і Україна.