Чи можливо захистити українське небо без США

Призупинення військової допомоги США найбільше вплине на здатність України забезпечувати свою протиповітряну оборону, впевнені експерти. Що це значить і чи можливо знайти розв’язання проблеми? Про зупинку американської допомоги стало відомо 4 березня. Адміністрація Білого дому пояснила, що ця “пауза” буде тривати доти, поки “Україна не продемонструє, що справді підтримує мирні перемовини з Росією”, пише ВВС Україна.

Тобто, коли саме США відновлять постачання і чи відновлять взагалі – велике питання.

Тим часом Збройні сили Україні будуть змушені розраховувати на європейських союзників і вишукувати внутрішні резерви.

Однак ця ситуація для Києва не нова. В схожій ситуації українська влада була вже двічі під час повномасштабної війни з Росією.

Від початку вторгнення і аж до кінця осені 2022 року, коли в Україну прибули перші іноземні системи ППО (німецька IRIS-T і американо-норвезький NASAMS). При цьому перший комплекс Patriot, що зміг протидіяти російській балістиці, українці отримали лише в квітні 2023 року.

Другий раз без американської допомоги Київ опинився на початку 2024 року, коли через блокування прихильниками Трампа в Конгресі військова допомога від Білого дому стала на паузу майже на пів року.

Наскільки небезпечна нова “зупинка”?

З чого складається українська ППО

Щоб зрозуміти, в якій ситуації зараз перебуває Україна, треба для початку розібратись з тим, які загалом системи вона має для захисту власного неба.

Для боротьби з аеродинамічними цілями, тобто з безпілотниками і крилатими ракетами, Сили оборони використовують зенітно-ракетні комплекси радянського виробництва, наприклад С-300, модифіковані комплекси (FrankenSAM) і західні системи (NASAMS, IRIS-T, Hawk, Skyguard, Crotale), а також переносні зенітні ракетні комплекси, великокаліберні кулемети, зенітні артилерійські установки, наприклад Gepard.

До відбиття повітряних атак, крім того, активно залучається винищувальна авіація (зокрема західні літаки F-16 та Mirage) і бойові вертольоти.

Але для знищення російських балістичних і аеробалістичних ракет Україна має лише п’ять батарей американських систем Patriot та дві франко-італійських системи SAMP/T. До складу батареї може входити 4-8 пускових установок (у SAMP/T це 4-6 установок).

Все це різноманіття техніки виконує різні завдання. Частина ЗРК, в перші чергу модифіковані старі системи “Бук”, що отримали умовну назву FrankenSAM, використовуються ближче до поля бою, щоб захищати угруповання військ.

Далекобійні системи як NASAMS, Patriot і SAMP/T закривають небо над певними стратегічними об’єктами в тилу території. Хоча на початку 2024 року Україна і використовували певний час Patriot ближче до лінії фронту, щоб вражати російські літаки, однак після втрати кількох пускових установок від цього відмовились.

В будь-якому випадку приблизно з кінця 2022 – початку 2023 року Україна майже повністю перейшла на залежність від західних систем ППО, зокрема у питанні комплектуючих, РЛС і зенітних ракет.

Що стосується саме США, то тут критична залежність Києва склалась насамперед щодо постачання ракет для систем Patriot і частково – для NASAMS.

Питання в ракетах

“Основна проблема з ракетами. Ми зараз зосереджені на пошуку, де їх знайти і чим замінити американські поставки. Це головна задача”, – сказало ВВС високопоставлене джерело в українському оборонно-промисловому комплексі.

Скільки саме Білий дім поставляв Україні ракет для ЗРК Patriot не розкривається.

Хоча, до прикладу, наприкінці листопада 2024 року ЗМІ повідомляли про намір США терміново надіслати Києву 500 ракет-перехоплювачів до систем NASAMS та Patriot. Це начебто мало закрити потребу в них до кінця року.

Ще 90 ракет для Patriot американська влада, ймовірно, передала наприкінці січня поточного року. Вони раніше належали Ізраїлю і були зняті ним з озброєння.

Крім США ракети для американської системи ППО передавали Києву і європейські країни, але за погодженням з Вашингтоном. Публічно про такі поставки оголошували Нідерланди, Іспанія і Німеччина. Загалом ракети для Patriot в модифікацій для боротьби з балістикою мають в своєму арсеналі 17 країн світу.

Німецька влада навіть назвала загальну кількість ракет для Patriot, які були надані Києву з початку війни. Представник військового командування Бундесверу повідомив, що їх передали 328 штук, щоправда, без зазначення, яких саме модифікацій були ці ракети.

В цьому контексті також необхідно не забувати, що для підвищення ефективності ураження ЗРК зазвичай випускає по дві зенітні ракети на одну ціль. Тобто їхній розхід доволі значний.

Вочевидь, запаси західних ракет у ЗСУ станом на зараз все ще є, але вони не значні.

Зберігати великий арсенал такого озброєння на території України небезпечно, оскільки він може стати ціллю для противника, пояснював речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат.

“Ми ж не можемо одразу забрати все, що є у наших партнерів і у себе тут в Україні тримати. І чи є сенс в цьому? Бо є певний ризик, що ворог може виявити ці локації і наслідки зрозуміло які можуть бути”, – сказав він в інтерв’ю “Радіо Свобода” наприкінці лютого.

За словами полковника Ігната, українське командування було в постійному контакті із західними партнерами, надсилало їм звіти про розхід ракет ППО, а ті періодично поповнювали цей боєзапас.

Необхідно зважати і на темпи виробництва ракет в Америці. Так, корпорація Lockheed Martin заявила, що виробляє за рік близько 550 ракет модифікації PAC-3 MSE, тобто саме тих, які використовують для збиття балістики.

Що робити і чим замінити

Колишній заступник начальника генштабу ЗСУ з питань ППО, генерал запасу Ігор Романенко впевнений, що без допомоги США здатність українських військових збивати аеродинамічні цілі (не балістику) не сильно “просяде”. Інша справа – ПРО, яке спиралося саме на американську допомогу.

“По аеродинамічних цілях – буде зниження потенціалу, але не суттєво. А от протиракетна оборона (ПРО), тобто збиття балістики, це буде критично”, – заявив експерт ВВС Україна. “Залежність по комплектуючим і по ракетах для цих комплексів – суттєва, а тому саме критичною може бути стан української ПРО”.

Серед систем ПРО в України на озброєнні є ще франко-італійський ЗРК SAMP/T.

Першу батарею передали Києву навесні 2023 року, друга мала надійти восени 2024 року.

Публічної інформації про ефективність цієї системи безпосередньо під час бойових дій в Україні фактично немає. На відміну від Patrіot про роботу SAMP/T не говорять ні країни-виробники, ні українська влада.

Однак замінити американські Patriot навіть за великого бажання ці франко-італійські ЗРК не зможуть.

Річ у тому, що серійне виробництво останньої покращеної модифікації цієї системи ППО заплановано лише на наступний рік. А “вільних” батарей, щоб передати Україні ні Франція, ні Італія фактично не мають. Станом на 2021 рік Париж мав лише 10 батарей, а Рим – взагалі шість.

Проблеми є також з темпами і обсягами виробництва ракет для SAMP/T. Мова про ракети Aster 30, яка здатна знищувати аеродинамічні цілі на дальності понад 120 км, а балістичні – до 25 км.

Успішні вогневі випробування її найновішої версії Aster 30 B1NT (B1 New Technology) відбулися лише в жовтні минулого року.

Скільки ракет Aster отримував Київ від Франції та Італії невідомо, але восени 2024 року французький міністр оборони Себастьян Лекорню говорив про передачу нової партії цих ракет. Він також заявив про те, що доручив пришвидшити їх виробництво.

Що робити Україні в цій ситуації? Насамперед перейти в режим жорсткої економії.

Дефіцитні ракети для комплексів Patriot і SAMP/T мають використовуватися виключно для боротьби з найважчими цілями, які не здатні перехопити інші ЗРК. Мова про балістичні ракети “Іскандер”, північнокорейські Kn-23, гіперзвукові “Кинджали” та “Циркони” та надзвукові крилаті Х-22.

За даними української розвідки, Росія планує збільшення виробництва саме балістики, а також крилатих ракет Х-101, які найчастіше використовують для обстрілів України.

Також РФ нарощує виробництво уданих безпілотників типу “Шахед” та аналогів. Вже зараз вони в щоденному режимі запускаються сотнями по українській території.

За даними ВВС, раніше в окремих випадках для знищення “Шахедів” навіть використовувались дороговартісні ракети від Patriot.

Для уникнення такої ситуації Україна вже зараз посилює спроможності своїх мобільних вогневих груп, разом з партнерами працює над створенням відносно дешевих зенітних ракет, а також розробляє БПЛА, які змогли б атакувати “Шахеди” в повітрі.

Вже є перші випадки їх збиття саме за допомогою FPV-дронів, однак цей успіх ще не масштабований.

Також в боротьбі з російськими ракетами і БПЛА українська армія покладається на розвиток систем РЕБ, які дозволяються “саджати” повітряні цілі за допомогою спуфінгу, тобто підміни супутникових координат. В щоденній статистиці Повітряних сил ЗСУ такі об’єкти вказуються як “локаційно втрачені” або як такі, що “не досягли цілі”.

Ще один варіант, каже генерал запасу Ігор Романенко, це створювати власні системи ППО в Україні. Раніше про роботу над “аналогом” комплексу Patriot говорили президент Володимир Зеленський і головком ЗСУ Олександр Сирський.

В публічному доступі є дані про багаторічну розробку двох українських ЗРК з назвами “Кільчень” і “Корал”. Перший – це проєкт конструкторського бюро “Південне”, другий – розробка від “КБ Луч”.

Як зазначає військовий експерт і голова волонтерського фонду “Повернись живим” Тарас Чмут, саме система “Корал” є більше перспективною і на ній в першу чергу мала б бути зосереджена увага державного ОПК.

“Я був на виробництві до повномасштабки, бачив всю цю лінію, ідею, концепт і тд. Там реально є потенціал, куди інвестувати кошти і там є спроможності дати результат. Але є багато але”, – сказав він про цю ЗРК.

За даними джерел ВВС серед української влади, роботи над цими системами ППО активно тривають, але до їх завершення ще далеко. В найкращому варіанті до кінця поточного року вдасться провести перші випробування однієї з вітчизняних систем ППО.