Від давніх виноробних обрядів до сучасного фестивалю: як у Болграді повертали до життя «Трифон Зарезан»

В середині лютого Болград поринув у вир культурних подій, серед яких особливою атмосферою вирізнявся фестиваль національних традицій «Трифон Зарезан». Започаткований у 2018 році, він став зимовим святом та одним із чотирьох масштабних фестивалів міста. Кореспондентка «Бессарабії INFORM» не тільки побувала на цьому яскравому заході, а й дізналася, як у Болграді вдалося відродити давній виноградарський обряд і перетворити його на щорічне святкування, що об’єднує традиції та сучасність.

Обрядове дійство «Трифон Зарезан» задовго до яскравого фестивалю

Одразу зазначимо, що свято святого Трифона Зарезана, покровителя землеробів та виноградарів, що відзначається 14 лютого, – це не просто про нагоду випити смачного домашнього вина, видами якого споконвіку славилося кожне подвір’я Бессарабії, закусити не менш смачним домашнім хлібом, обрізати виноградну лозу та станцювати запальне болгарське хоро. Це ціле таїнство, до якого особливо ставилися предки сучасних бессарабських болгар.

Як запевняють у туристичному інформаційному центрі «Болград», саме переселенці з Болгарії, що знайшли свою другу Батьківщину у степовій Бессарабії ще понад два століття тому, запровадили обряд підрізання виноградної лози у день Св.Трифона, який також проводиться у Сербії та північній Македонії та символізує собою початок сільськогосподарських робіт.

Вважається, що саме у день страти Трифона на всі виноградники Болгарії напали комахи, і виноградарі закликали святого захистити їх.

Існує інша легенда: коли Трифон підрізав лозу – порізав собі ніс. Друга не дуже шаноблива версія – він був на підпитку, тому інша народна назва цього свята – «Трифон – п’яниця». Нібито місце, куди пролилась його кров, виявилось дуже родючим. І тому цього дня поливають виноградники вином. А у молитвах до нього у цей день йдеться про те, щоб «благодать зійшла на кожну лозу».

Так ще з давніх-давен на виноградних ланах  і подвір’ях бессарабських болгар у день св. Трифона Зарезана стали проводити обряд підрізання виноградної лози. З роками мешканці кожного населеного пункту Бессарабії додавали у нього якісь свої елементи, але було й те, що залишалося незмінним в цьому ритуалі для всіх.

Рано вранці у день Св. Трифона Зарезана господарі – виключно чоловіки – йшли у виноградники, де підрізали виноградну лозу, примовляючи побажання гарного врожаю. Після ритуалу вони збиралися разом, приносили краще вино, хліб, сир, м’ясні страви та влаштовували застілля просто у виноградниках.

Було традиційним  у цей день обирати “царя” виноградної лози серед тих виноробів, у якого торік були найбільший врожай винограду та якісне вино. Саме йому надавалося право першим обрізати виноградну лозу на Трифон Зарезан з вірою в те, що новий сільськогосподарський рік буде вдалим та врожайним.

Впродовж дня чоловіки ходили від хати до хати з побажаннями доброго врожаю, отримуючи за це частування. Особливо власники виноградників на подвір’ях чекали на «царя». Адже за повір’ями, якщо саме він обріже лозу, господар може претендувати на багатий врожай.

Згодом обряд на Трифона Зарезана становився ще скромнішим, частково асимілювався  з іншими традиціями та подекуди відійшов у минуле.

Посприяло тому декілька факторів. Перше – це зміни в  суспільстві та господарстві. Раніше виноградарство було основою життя багатьох родин, а ритуал підрізання символізував початок нового врожайного циклу. З часом, коли традиційне виноробство почало поступатися місцем промисловому виробництву, цей ритуал втратив свою практичну значущість.

Вплинула на це й радянська епоха, коли у XX столітті багато традицій, пов’язаних із релігійними обрядами, зокрема й Трифон Зарезан, були витіснені або трансформовані. Свято втратило частину своїх обрядових елементів, хоча його святкували як День виноградаря.

До того ж, у багатонаціональній Бессарабії традиції болгар, гагаузів, молдаван та українців взаємодіяли, що призвело до певного змішування святкових ритуалів. У деяких регіонах Трифон Зарезан частково інтегрувався в інші народні святкування або ж зберігся лише як виноробне застілля.

Історія відродження та оживлення свята Трифона Зарезана

Можна припустити, що це обрядове дійство до сьогодні не дожило б й в Болградському районі, якби на початку 2000-х працівники Одеського обласного центру болгарської культури (ОЦБК) в місті Болград не вирішили оживити його, як й інші вже позабуті старовинні святкові ритуали.

 

«Кожен з нас, хто працює у центрі, – уродженці бессарабських сіл, ті, хто ще пам’ятав або знав, як колись у нас проходив цей обряд. І щоб надати йому друге життя, вирішили проводити його щорічно на подвір’ях у різних селах Болградського району саме 14 лютого – в день Святого Трифона. Це принесло свої плоди. Адже сколихнуло пам’ять старожилів, які почали згадувати та розповідати нам про ті чи інші нюанси або елементи цього ритуалу», – розповідає Галина Іванова, яка вже 26 років очолює обласний центр болгарської культури в Болграді – з моменту його утворення.

За ці роки вона об’їздила майже всі села Болградщини та таким чином зуміла не просто відродити, а й оживити обрядове свято Трифона Зарезана. Адже його повернення відбувалось не за книжками та історичними документами. Працівникам центру вдалося вплести в цей яскравий ритуал старовинні елементи з різних населених пунктів району.

«Так унас вийшов збиральний обряд «Трифон Зарезан», – додає пані Галина.

 

Згідно з ним, спочатку виноградну лозу «цар» поливає водою, після обрізки – вином місце зрізу, далі посипає золою – від хвороб, турботливо укутує рушником, щоб не змерз. Окрім цього, обрізаний виноградник задобрюють на високий врожай хлібом. Втілили в це дійство й елемент обряду з села Нові Трояни Городненської громади Болградського району. А саме – «цар» розстилає між виноградними рядками рушник і котить по ньому піту (круглий хліб). Якщо той впаде світлою стороною – буде гарний врожай, якщо пригорілою – то, самі розумієте.

Відроджений вже театралізований обряд настільки сподобався людям, що працівників обласного центру стали запрошувати для його проведення на виноробні підприємства Болградщини. А згодом ідеєю відродження цікавого ритуалу бессарабських болгар «заразилися» й в селах Ізмаїльського та Саратського районів, де також жили нащадки цього етносу.

Давня бессарабська традиція у новому форматі 

Далі – більше. Чутки про відроджений ритуал «Трифон Зарезан» розлетілися дуже швидко. Ним зацікавилася навіть одна з відомих в Україні медіакомпаній, знімальна група якої у 2017 році приїхала на Болградщину, щоб увічнити весь цей процес та розповісти про нього всій Україні. Тоді обряд проводився на виноградниках одного з відомих вже винних підприємств, куди також потрапили тоді ще представники Фонду підтримки підприємництва у Болградському районі Віталій Куруч та Сергій Мойсеєнко.

 «Так, ми взяли участь у зніманні у якості масовки, але це остаточно підштовхнуло нас до того, щоб  запропонувати Галині Івановій та її колегам перетворити цей давній та відроджений ними обряд на ще один щорічний фестиваль в Болграді, як й Міжнародний винний, що вже набув популярності. Адже саме туристи, які вже не один рік приїжджали на Винфест, просили нас зробити ще якийсь цікавий традиційний захід, щоб мати нагоду частіше бувати у нашій колоритній Болградщині. Для цього свято Трифона Зарезана було дуже доречним, тим більше він надавав можливість зробити ще один щорічний масштабний захід вже з акцентом не лише на вино та національну гастрономію, а саме на різноманіття традицій – не тільки бессарабських, а й інших громад України та навіть країн», – розповів Сергій Мойсеєнко.

За його спогадами, директорка Центру болгарської культури Галина Іванова не відмовилась, але й не одразу погодилася. Їй та її колегам не зовсім було зрозуміло, як обряд обрізання виноградної лози можна було перенести з виноградників, а фактично з ланів, на центральну площу міста.

Але вже у лютому 2019 року в Болграді за підтримки міської ради відбувся перший фестиваль національних  традицій «Трифон Зарезан». Його дебют перевершив усі очікування – не тільки численних гостей з різних куточків України та Болгарії, а й організаторів заходу.

Стартував він на центральному проспекті Болграда, перед входом в обласний центр болгарської культури. Театралізоване обрання «царя» у присутності яскравих та гучних кукерів, що прибули до Болграда з Болгарії, не залишило нікого байдужими.

Ряжані разом із «царем» побували в той день на декількох приватних подвір’ях Болграда – у виноробів, де провели обряд обрізання виноградної лози. А потім разом відправились в один з ресторанних закладів міста, де вже на повну йшла бійка торгівля винами, які представляли аматори та професіонали-винороби. Відвідувачі мали змогу продегустувати не тільки різноманітні напої, а й спробувати національні блюда Бессарабії, придбати сувенірну продукцію та насолодитися виступами місцевих творчих колективів, а також побачити театралізовану мізансцену від болгарської кукерської групи.

Наступного року фестиваль «Трифон Зарезан», що перетворився на тур вихідного дня, зібрав гостей та «царів», роль яких виконали майже усі сільські голови Болградщини, вже на центральній площі міста Болград. Тоді захід набув більших розмахів, та його побачило ще більше людей.

Здавалось, засновники та організатори  ще одного фестивалю в Болграді зуміли не тільки зробити його частиною багатонаціональної культурної спадщини Бессарабії, а і дістатися маркетингової мети – перетворити на туристичну родзинку краю та підтримати місцевих виноробів, що завжди славилися своєю натуральною унікальною продукцією, яка набула більшу популярність. І вона не стала меншою навіть тоді, коли у 2021 році фестиваль національних традицій «Трифон Зарезан» прийшлося скасовувати внаслідок пандемії коронавірусу, а у 2022, за тиждень до війни, обмежитися проведенням дегустації вин та обрядів виключно по туристичних локаціях Болградської громади.

Вже за відомими причинами фестиваль не проводився й у воєнному 2023 році. А у минулому 2024-му – театралізований ритуал відбувся скромно – на території села Залізничне Болградської громади, поряд з колишнім пам’ятником леніну, якого перетворили на пам’ятник виноградарю. Але й на цей захід із задоволенням приїхала не одна туристична група. Що стосується працівників обласного центру болгарської культури, тоді вони вирушили зі своїм театралізованим обрядом в болгарську Варну, де, по суті, також нагадали сучасним болгарам про цей ритуал, що вже став забуватися, особливо у великих містах.

«Трифон Зарезан – 2025»: фестиваль живе, збагачується традиціями та підтримує ЗСУ

 Цьогоріч Болградська міська рада, засновник фестивалю «Трифон Зарезан», вирішила повернути йому масштабність, хоча й у дещо новому форматі. Головний акцент було зроблено не лише на підтримку виноробства, збереження традицій, а й на допомогу Збройним Силам України. Святкові заходи розгорнулися біля другого корпусу Центру культури та дозвілля, де у листопаді минулого року проходив Міжнародний винний форум.

Територія фестивалю перетворилася на справжній ярмарок, де 35 виробників представили продукцію: від сувенірів і спецій до вина, бринзи, каварми та плову.

 

«Сьогодні ми зібралися на фестивалі національних традицій «Трифон Зарезан», який є яскравим втіленням багатонаціональної культури Бессарабського краю. Це свято, яке об’єднує мешканців не лише Болградської громади, дає можливість зберігати та примножувати традиції, а найголовніше – підтримує наших захисників», — зазначив у своїй промові на відкритті міський голова Сергій Димитрієв.

Після цього голова правління новоствореної  Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Болградського району Юрій Греков урочисто відзначив місцевих виноробів, які своєю працею зберігають багатовікові традиції виноградарства та сприяють розвитку цієї важливої галузі в регіоні.

«Наша місія – створити сприятливі умови для розвитку виноградарства та виноробства. Ми відкриті до співпраці з підприємцями, науковцями та громадськістю, адже наша мета – зробити Болградщину провідним центром виноробства України», — наголосив Юрій Греков.

Буквально на цьому тижні відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між ГО «Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Болградського району» та КУ «Фонд підтримки підприємництва в Болградському районі».

Але повернемося до самого фестивалю, що не обійшовся без головної традиції свята – ритуального підрізання виноградної лози. Цей яскравий обряд, що символізує початок нового сезону у виноградарстві та побажання щедрого врожаю, знову провели працівники Одеського обласного центру болгарської культури.

«Для мене, як для бессарабської болгарки, це не просто відродження наших звичаїв. Це нагадування, якими дружніми та працьовитими були наші предки. Нам варто відроджувати цю повагу до природи та один до одного, особливо в цей непростий для українців час», — поділилася  Галина Іванова.

Глядачів також вразили виступи творчих колективів Болградщини та Білгород-Дністровщини, але справжньою «родзинкою» став дебют кукерської групи «Бессарабія».

«Я чекав цього моменту ще з 2020 року. Попри війну та складні часи, ми зробили це! Вперше за 200 років у Болграді знову задзвонили дзвони Кукерів. А це означає, що скоро прийдуть світло, родючість, мир і спокій. Добро завжди перемагає! Дякую хлопцям з кукерської групи “Бессарабія”, які попри всі труднощі з’їхалися з усієї Болградщини та зуміли втілити цю мрію в реальність. Спасибі всім майстрам Болгарії, які працювали над костюмами та реквізитом. Я дякую жителям Болграда та району, туристам з Ізмаїла та Одеси, які, попри холодну погоду, приїхали та поважали нашу роботу. Нехай здійсниться благословення кукерівської нареченої: «Де ці ігри граються, хай буде здоров’я та достаток! Хай зло на дно землі кане, а добро панує!» — поділився емоціями керівник групи Петар Дімітров, відомий хореограф із Болгарії.

Цьогоріч особливість кукерського виступу полягала в тому, що ролі цих міфічних персонажів, які відганяють злих духів та приносять удачу, виконали місцеві мешканці – чоловіки з Болградської, Криничненської та Василівської громад, а також музиканти з Криничного, Кулевчі та Тараклії.

«Це добре, що фестиваль «Трифон Зарезан», як і задумувалося, стає справжнім святом національних традицій. Я впевнений: коли настане мир, ми зможемо зробити його ще масштабнішим, додавши інші народні обряди», — зазначив співзасновник фестивалю та учасник кукерської групи “Бессарабія” Сергій Мойсеєнко.

Як бачимо, цей захід —  більше, ніж просто святкування. Це місток між минулим і майбутнім, доказ того, що навіть у непрості часи культура залишається невіддільною частиною нашої ідентичності.

Відроджені традиції не лише нагадують нам про коріння, а й допомагають будувати майбутнє. Адже те, що ми бережемо й розвиваємо сьогодні, стане основою для наступних поколінь. І поки наші захисники боронять країну, ми на своїх місцях також робимо внесок у Перемогу — зберігаючи культуру, єдність і силу українського духу.

Фото “БІ”, Болградської міської ради, Одеського обласного центру болгарської культури в м. Болград, болгарських сайтів: bgspomen.com, gabrovonews.bg, presstv.bg