Два роки умовно за вбивство: житель Кілійської громади відбувся “переляком” замість реальної відповідальності

Резонансна бійка, яка призвела до смерті 54-річного чоловіка, сколихнула Кілію у серпні поточного року. Вирок не змусив себе довго чекати, і вже за 4 місяці суд помилував вбивцю, призначивши йому покарання у вигляді двох років умовного терміну. Чому, за версією Феміди, життя людини у цьому випадку оцінене так скромно попри вимоги рідних дати реальне покарання, та як вони відреагували на вирок, розповість “Бессарабія INFORM”. 

Нагадаємо, 2 серпня близько 22:30 біля магазину “Домашній” в Кілії по вулиці Дмитрівській, 54-річному Ігорю Задорожнюку дісталося за те, що він намагався розборонити бійку.

Чоловіка вдарив по голові 28-річний мешканець сусіднього села Василівка, який примчав до крамниці, аби вступитися за свого брата – одного з учасників побоїща. Вибігши з автівки, молодик, який має доволі міцну тілобудову, почав бити всіх, хто потрапив під руку – серед них опинився Ігор, який, як видно на цьому ж відео, навпаки намагався розборонити розбишак. Варто додати, що фізична форма та сила з огляду на вік обох чоловіків відрізняється кардинально.

На відео ми бачимо, що хлопець зі всього розмаху завдає жертві щонайменше три сильних удари по голові, від яких той падає на землю. На цьому бійка припиняється, адже присутні починають приводити до тями потерпілого. Нападник у цьому участі не бере, але їде з місця подій лише після того, як постраждалий приходить до тями.

Далі – швидка, реанімація, затримання підозрюваного і смерть Ігоря за п’ять днів після бійки.

Нападника поміщують під варту на три дні. Далі – після висунення йому обвинувачування у заподіянні тяжких тілесних, які призвели до смерті, відпускають під цілодобовий домашній арешт. Проте за деякий час експертиза змінює усе – вона свідчить про те, що смерть потерпілого настала внаслідок того, що він під час падіння вдарився головою об асфальт й отримав серйозну травму голови (хоча удари теж заподіяли важкі ушкодження, зокрема перелам кісток черепа). Тепер вже кваліфікація статті звучить так: вбивство через необережність, а домашній арешт з цілодобового змінюють на нічний. При цьому, що цікаво, у вироку вказано, що внаслідок ударів потерпілому було заподіяно прискорення – побитий падав стоячи (простими словами, його фактично відправили у “нокаут”). Тож чи можна відмежувати удари кулаком від удару об асфальт?

Донька померлого Маріанна, яка виступала постраждалою у суді, зв’язалася з “Бессарабією INFORM”, адже категорично не погоджується з вироком. За її словами, наразі вона жалкує, що погодилася на пришвидшений судовий процес, адже на засіданнях навіть не було свідків та не переглядалося відео з камер спостереження.

“Я  наполягала на реальному покаранні. Два роки умовно? В мене немає слів, який в нас “гуманний” суд. Вбивство по необережності? Я б ще зрозуміла, якби він його випадково штовхнув, й той упав і одразу помер… Тепер мама залишилася одна з неповнолітньою дитиною, котрій ще вчитися, котру потрібно одягати, взувати”, – зі сльозами на очах зазначає жінка.

При цьому вона каже, що родина вбивцю батька не пробачила, хоча рідні нападника намагалися договоритися. Мовляв, батька та чоловіка не замінить і не поверне ніщо. Постраждала не приховує, що його родичі кілька разів допомагали родині фінансово, проте цих коштів навіть не вистачило на покриття усіх витрат, пов’язаних з лікуванням та похованням. Різницю донька намагалася отримати через суд, надавши чеки, але погоджено було не все, адже до справи відмовилися долучати платіжку, оформлену на прізвище дружини, а не на офіційну постраждалу – доньку. Загалом суд погодив стягнення 34 800 гривень матеріального збитку.

“Невже мама сама собі труну купувала та замовляа бальзамування?”, – не може прийти до тями від несправедливості Мар’яна (саме ці витрати були вказані на платіжці, яку не прийняв суд).

Враховуючи, що на утриманні померлого знаходилася неповнолітня дитина, якій через кілька років потрібно забезпечити вищу освіту, а також те, що смерть чоловіка та батька справила дуже сильне потрясіння дружини та ще двох повнолітніх дітей, постраждала заявила про потребу відшкодування родині морального збитку у розмірі трьох мільйонів гривень. Проте суд вирішив, що сім’ї вистачить й 300 тисяч. Як їх будуть стягувати з засудженого, який навіть не має роботи, родина не знає.

Зазначимо, вбивство через необережність є заподіянням смерті іншій людині, що людина зробила з легковажності або недбалості, без умислу на позбавлення життя. За своїми наслідками нічим не відрізняється від убивства, вчиненого умисно. Проте злочин, що розглядається завдяки необережній вині, свідчить про меншу суспільну небезпечність винного і всього діяння в цілому порівняно з аналогічними діями, вчиненими умисно.

Враховуючи те, що підсудний розкаявся у своєму вчинку, має постійне місце проживання, не має судимостей, та головне – наявність в нього на утриманні дружини та двох доньок, одна з яких є інвалідом, суд прийшов до думки, що чоловік може бути засуджений без відбування покарання – з випробувальним терміном, тобто є безпечним для суспільства (згадуються сила ударів та побиття без з’ясування обставин напролом, зафіксовані на відео).

У результаті молодика засудили спочатку до трьох років позбавлення волі за вбивство через необережність (це мінімальний термін за цією статтею), а потім звільнили його від відбування покарання, призначивши умовний термін строком на два роки. Якщо молодик не скоїть кримінальних злочинів упродовж цього терміну, його покарання буде анульоване.

Родина, яка не погоджується з покаранням, планує подавати апеляцію.