Рік тому росіяни підірвали Каховську ГЕС: головні факти про один з найбільших злочинів війни

Сьогодні, 6 червня, виповнюється рік відтоді, як росіяни підірвали Каховську гідроелектростанцію, знищивши водночас Каховське водосховище та поставивши під загрозу життя десятків тисяч людей. У NV нагадали головні факти про один із найбільших злочинів росіян під час війни, повідомляє “Бессарабія INFORM”.

Яке значення мала Каховська ГЕС

Каховська ГЕС, розташована в Херсонській області за 5 км від міста Нова Каховка, була останньою у Дніпровському каскаді гідроелектростанцій. До нього входили шість електростанцій:

• Київська ГЕС (Вишгород),
• Канівська ГЕС (Канів),
• Кременчуцька ГЕС (Світловодськ),
• Середньодніпровська ГЕС (Кам’янське),
• Дніпровська ГЕС (Запоріжжя),
• Каховська ГЕС (Нова Каховка).

Саме спорудження Каховської ГЕС у 50-х роках ХХ століття започаткувало каскад Дніпровських ГЕС, адже вона будувалася другою після ДніпроГЕСу і зрештою стала найнижчою сходинкою цього каскаду. При цьому Каховське водосховище було найбільшим за площею з-поміж інших.

Каховська ГЕС забезпечувала річне регулювання стоку Дніпра, зрошення та водозабезпечення засушливих районів півдня України, а також навігацію Дніпром від Херсона до Запоріжжя. Поблизу Нової Каховки, у містечку Таврійськ, також бере свій початок Північнокримський канал — іригаційна споруда, яка до 2014 року забезпечувала близько 85% потреб Криму у прісній воді.

Дамба Каховської ГЕС мала стратегічно важливе значення не лише через енергетичні потужності станції, але й тому, що з’єднувала правий та лівий береги Дніпра (через автомобільний і залізничний мостові переходи через греблю).

Росіяни захопили Каховську ГЕС вже в перші дні повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Утім, ще деякий час гідроелектростанція навіть під окупацією працювала в українській енергомережі.

Під час підготовки до звільнення правобережжя Херсонської області Збройні сили України намагалися максимально погіршити логістичні потужності окупаційної армії, зокрема перерізаючи росіянам шляхи через Дніпро на півдні України.

Тож ще в серпні 2022 року оперативне командування Південь повідомило, що після точкових ударів ЗСУ міст на Каховській ГЕС стало неможливо використовувати. Пізніше ЗСУ завдали ще кількох точних ударів по мосту, він зазнав нових ушкоджень, аби росіяни не могли використовувати його як засіб сполучення і транспортний шлях.

20 жовтня 2022 року президент України Володимир Зеленський заявив, що окупанти замінували дамбу й агрегати Каховської гідроелектростанції. Тоді влада України попереджала, що якщо російські терористи підірвуть дамбу, то в зоні швидкого затоплення опиняться понад 80 населених пунктів, включно з Херсоном, а сотні тисяч людей можуть постраждати.

11 листопада 2022 року російські війська влаштували диверсію на Каховській ГЕС під час відходу на лівий берег Дніпра, зокрема з Херсона: потужним вибухом було зруйновано дорожнє полотно ГЕС з боку правого берега, зокрема кілька прольотів автомобільного та залізничного мостів із північного боку. Однак тоді затвори для скидання води майже не постраждали, тому ризик підтоплення нижче за течією хоч й був, але незначний.

Що вказує на підрив станції росіянами

6 червня 2023 року, близько 3:00, росіяни підірвали Каховську ГЕС — саме в ті дні, коли Україна розпочинала довгоочікуваний контрнаступ на півдні, зокрема у Запорізькій області.

Вже в перші години після підриву станції компанія Укргідроенерго підтвердила, що ГЕС зруйновано повністю, відновити її неможливо. Потужні вибухи зруйнували і машинну залу станції, і значну частину греблі. Каховське водосховище перестало існувати. Вивільнені води Дніпра почали швидко затоплювати численні села й міста нижче за течією на обох берегах річки — загалом у зоні затоплення опинилися близько 80 населених пунктів включно з Херсоном.

Російська пропаганда традиційно звинуватила у трагедії Україну, заявляючи про «ракетний удар ЗСУ», тоді як у західних медіа початково дискутували про гіпотетичну можливість «самовільного» руйнування дамби ГЕС.

Натомість Сили оборони України, секретар РНБО Олексій Данілов та українська розвідка вже в першу добу повідомили, що підрив Каховської ГЕС відбувся зсередини, а втілили цей злочин військові 205-ї мотострілецької бригади окупаційної армії РФ.

Подальші події лише підтвердили саме цю версію. Як перші свідчення, так і виявлені пізніше докази очевидно вказують на відповідальність Росії за цілеспрямований підрив Каховської ГЕС.

У квітні 2024 року російські Telegram-канали опублікували відео руйнування Каховської гідроелектростанції невдовзі після підриву окупантами. Ймовірно, воно було зняте саме військовими 205-ї бригади збройних сил РФ. На кадрах зафіксовано руйнування будівель станції та прорив води. Також видно пошкоджені приміщення ГЕС.

У червні 2023 року Служба безпеки України опублікувала перехоплення розмови росіян, один із яких підтверджує, що Каховську ГЕС підірвала диверсійна група РФ. Із запису випливає, що росіяни хотіли шантажувати чи «налякати» Україну підривом дамби, однак, імовірно, не розрахували силу вибуху й спровокували техногенну катастрофу на півдні України.

«Так це наші [росіяни] зробили, — каже один зі співрозмовників, заперечуючи слова іншого про те, що в трагедії нібито винна Україна. — Це не їхні, це наші зробили».

«Та ти чого, наші? А казали, що це хо*ли довбанули», — дивується інший росіянин.

«Там не вони довбанули. Там наша диверсійна група. Вони хотіли типу цією дамбою лякати. Пішло не за планом, а більше, ніж вони [російські диверсанти] планували», — відповів йому співрозмовник.

Сейсмічні дані також вказують на «сфокусований імпульс енергії, типовий для вибуху» — зокрема такого висновку дійшли дослідники норвезького центру NORSAR (Norwegian Seismic Array), який був створений ще в 1960-х у співпраці між Норвегією і США для фіксації землетрусів та потенційних ядерних вибухів. Служба допомагає контролювати виконання міжнародних договорів про заборону ядерних випробувань.

Дослідники NORSAR проаналізували сигнали, які були зафіксовані сейсмічною станцією BURAR (Bucovina Seismic Array) в Румунії. Вона розташована неподалік від кордону з Україною та приблизно в 620 км від дамби Каховської ГЕС. У ніч проти 6 червня румунська станція зафіксувала «чіткі сигнали» приблизно о 2:54 за місцевим часом — саме тоді, коли стався підрив ГЕС, за даними української сторони.

Свідчення фахівців про механіку знищення дамб та вірогідність внутрішнього підриву станції також виключають версію ракетного удару або саморуйнування дамби.

Зокрема американське видання New York Times та телеканал CNN ще в червні 2023 року зібрали коментарі профільних фахівців, які вкрай скептично поставилися до версій про те, що дамба ГЕС могла бути зруйнована зовнішнім ударом [у чому РФ звинуватила Україну] або самостійно — наприклад, під тиском води та внаслідок попередніх пошкоджень.

«Навмисний вибух всередині греблі Каховської ГЕС, швидше за все, спричинив її колапс, на думку фахівців у галузях інженерії та боєприпасів», — узагальнило висновки своїх співрозмовників NYT. Видання констатувало, що «найбільшої шкоди завдав би вибух у замкненому просторі, коли уся його енергія могла б бути спрямована на конструкції навколо». Навіть тоді, за словами експертів, для прориву дамби знадобилися б сотні кілограмів вибухівки, тоді як зовнішня детонація бомбою чи ракетою спрямувала б лише незначну частину сили вибуху на дамбу.

«[При цьому у випадку зовнішнього удару] ви будете обмежені тим, скільки вибухівки може нести боєголовка, — нагадував торік Нік Глумак, професор інженерії та експерт з вибухових речовин з Університету Іллінойсу в Урбана-Шампейн — Навіть пряме попадання може не зруйнувати дамбу».

Цей експерт звернув увагу, що повне руйнування дамби та гідроелектростанції «вимагає величезної кількості енергії».

«Подумайте про сили, які діють на конструкцію — вони неймовірні. Хоча б сила води — вона величезна. [Дамба ГЕС] – це не те, що тримається на ниточці; це міцні споруди».

«Удар з боку України дуже малоймовірний, оскільки для цього [руйнування дамби] знадобилося б доправити потужну кількість вибухівки близько до фундаменту [греблі]», — таку думку висловив британський фахівець Кріс Бінні, професор Університету Ексетера та завідувач профільного інженерного відділу (Tidal Engineering and Environmental Services).

У ще одній статті, що вийшла через 10 днів після підриву дамби, NYT наголосила: «[Каховська] дамба була спроєктована так, щоб протистояти майже будь-якому зовнішньому удару, який тільки можна уявити. Докази свідчать про те, що Росія підірвала його зсередини». Видання також наголосило, що дамбу будували за радянських часів, тож Росія «мала кожну сторінку інженерних креслень» і знала все про «ахіллесову п’яту» всередині греблі. Найімовірніше нею став невеликий прохід усередині бетонного блоку в основі дамби, до якого можна було дістатися з машинного відділення греблі. Саме в цьому проході, швидше за все, росіяни і заклали вибухівку, яка зруйнувала Каховську ГЕС.

Наслідки екоциду та одного з найбільших злочинів війни

За масштабом наслідків, спричинених знищенням ГЕС і Каховського водосховища, підрив станції став одним із найважчих злочинів російської армії у війні проти України.

Майже сотня населених пунктів півдня України опинилися у зоні підтоплення. Десятки тисяч українців мали рятуватися від загрози життю, а на тлі усіх жахів війни та окупації півдня України їм було завдано додаткових нищівних збитків.

Лише на підконтрольному українській владі правобережжі Херсонської області в результаті підриву росіянами Каховської ГЕС і подальших руйнувань та затоплень загинуло понад 30 осіб.

Точна кількість жертв на окупованому лівобережжі, яке найбільше постраждало внаслідок підриву ГЕС, досі залишається невідомою. Окупанти заявляли про 59 загиблих, однак власне розслідування Associated Press встановило, що ця кількість набагато більше, аніж озвучила підконтрольна Росії окупаційна «влада» Херсонщини. Зокрема лише в окупованому місті Олешки, населення якого на момент повені становило близько 16 тис. осіб, кількість загиблих обчислюється принаймні сотнями, з’ясували журналісти АР. Як в Олешках, так і в інших захоплених ними містах росіяни не давали змоги цивільним евакуюватися, кидаючи людей напризволяще у затоплених до дахів будинках.

Фахівці Київської школи економіки оцінили суму прямих збитків, спричинених підривом Каховської ГЕС, щонайменше у $2 млрд. Йдеться про втрати житлово-комунального сектора, енергетики, сільського господарства, транспорту, екології, промисловості.

Лише на правобережжі було пошкоджено понад 3,2 тис. житлових будинків та понад 120 багатоповерхівок, нагадує “Суспільне”.

Підрив Каховської ГЕС також фактично став злочином екоциду (саме за такою статтею прокуратура відкрила кримінальну справу про підрив Каховської ГЕС росіянами — ст. 441 ККУ). Кримінальний кодекс України визначає екоцид як «масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу».

Знищення ГЕС мало руйнівний вплив на екологічні системи та біорізноманіття півдня України. Одномоментне осушення величезного водосховища призвело до загибелі великої кількості риби й тварин, заболочення осушених земель, зміни кліматичного режиму регіону.

Злочин росіян став також ударом по сільському господарству Херсонщини, яке значною мірою досі залежало від зрошувальних систем, що живилися з Каховського водосховища. Воно наповнювало три великі іригаційні системи півдня (Північно-Рогачицька, Каховська та Інгулецька), а також канал Дніпро-Кривий ріг тож водопостачанню південних регіонів України було завдано надзвичайної шкоди.

Гендиректор Укргідроенерго Ігор Сирота також повідомляв, що внаслідок підриву окупантами греблі Каховської ГЕС Україна втратила 35−40% запасів питної води, яку могла б споживати упродовж року.

Через рік після трагедії екологи та інші профільні фахівці лише починають аналізувати наслідки осушення Каховського водосховища та знищення Каховської ГЕС.

Нині колишнє Каховське водосховище перетворилося на ліс. Його берег вкритий мушлями, а з висохлого ґрунту проросла верба — її зарості вкрили усю площу знищеного водосховища. У нещодавньому репортажі Суспільного через рік після знищення ГЕС еколог Вадим Манюк показав, як на 150 тисячах гектарів цієї площі нині зеленіють молоді дерева заввишки 2,5−3 метри.

Ще 18 липня 2023 року Кабмін затвердив експериментальний проєкт, згідно з яким на місці знищених інфраструктурних об’єктів Каховської ГЕС мають з’явитися нові. Утім, щодо необхідності та планів відбудови Каховської гідроелектростанції досі тривають дискусії серед науковців, інженерів, енергетиків та урядовців.

У березні 2024 року, коли Росія завдала ракетного удару по Дніпровській ГЕС, глава Укргідроенерго Ігор Сирота заявив, що цей новий злочин став наслідком неналежної реакції світової спільноти на підрив росіянами Каховської ГЕС

«Неналежна оцінка катастрофи на Каховській ГЕС призводить до ударів по таких небезпечних гідроспорудах. Якби була належна оцінка, накладено санкції та ухвалено належні рішення, ворог не наважувався б бити ракетами по гідрооб’єктах», — підкреслив Сирота.