Закон про мобілізацію: детально про нововведення

11 квітня Верховна Рада України ухвалила в цілому проєкт закону про мобілізацію, повідомили народні депутати. За таке рішення проголосували 283 народні депутати з 226 необхідних. Головна мета ухваленого законопроєкту – це облік усіх військовозобов’язаних і оновлення їхніх даних, щоб держава чітко розуміла, хто може бути мобілізований, хто має право на відстрочку від призову, а хто є заброньованим. Тож які саме зміни відбудуться у світлі ухвалення закону про мобілізацію, розповідає “Бессарабія INFORM”.

Як вважають більшість спостерігачів, ухвалення закону про мобілізацію в Україні на третьому році війни, розв’язаної росією, назріло і перезріло, причому одразу з кількох причин. Насамперед активізації призову вже давно вимагає ситуація на фронті.

Зокрема, командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал Юрій Содоль у день прийняття закону звернувся безпосередньо до депутатів, перед голосуванням у сесійній залі Верховної Ради.

“Я вас дуже прошу, прийміть цей закон. Він нам дуже потрібен. Ми тримаємо фронт з останніх сил“, – підкреслив генерал.

За його словами, кадровий голод в українській армії є настільки сильним, що на деяких ділянках фронту росіяни чисельно перевершують українців у сім, а то й десять разів. Поаплодувавши генералу, депутати все ж таки прийняли у другому читанні закон, попередньо виключивши звідти пункт про демобілізацію. В результаті, за новими правилами українцям слід очікувати наступне.

Громадяни зобов’язані мати при собі під час воєнного стану та/або під час проведення мобілізації військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою разом із документом, що посвідчує особу.

Тепер потрібно буде реєстрування особою, яка стоїть або стає на військовий облік, – у добровільному порядку електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста.

Також документ передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника.

Без військово-облікових документів можуть обмежити консульські послуги для чоловіків від 18 до 60 років. А визнані обмежено придатними зобовʼязані будуть повторно пройти переогляд протягом 12 місяців.

Ті, хто отримав 2-3 групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (окрім військовослужбовців) підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності до служби. Люди з інвалідністю та особи, звільнені з полону, мають право на звільнення з військової служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

І опікуни, і всиновлювачі тепер мають право на відстрочку і на звільнення з військової служби.

Ухилянтів можуть обмежити в праві керування авто за рішенням суду.

Військовослужбовці у разі укладення першого контракту мають право на компенсацію 50 відсотків від першого внеску за кредитом, забезпеченим предметом іпотеки.

Військовослужбовцям, їхнім дружинам (чоловікам) не нараховуватимуться проценти за користування кредитом, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед банками та іншими організаціями, винятки становитимуть кредити на автомобілі та нерухомість. Місцеві державні органи зобов’язані сприяти мобілізації.

Закон також вводить «базову військову підготовку» для громадян замість строкової служби. Її можна пройти під час навчання у ВНЗ або в тренувальних центрах ЗСУ. Така підготовка почнеться з 1 вересня 2025 року. Особи, які не пройшли військову службу чи базову військову підготовку, не зможуть працювати на державній службі, в прокуратурі чи поліції.

Ще є запровадження обов’язкового проходження медичного огляду для всіх військовозобов’язаних.

Також за новою редакцією участь в оповіщенні військовозобов’язаних під час мобілізації разом із ТЦК братимуть поліція, місцеві органи державної влади, органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ і організацій.

Наступний пункт, на який варто звернути увагу, – це поважні причини неприбуття громадянина по повістці до ТЦК. Такими є: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначений пункт у строк; смерть близьких родичів.

Затверджено перелік інформації, яка має бути зазначена в повістці. Як зазначено на сайті ВР, кожен військовозобов’язаний знатиме, що це саме його повістка, вона перестане бути елементом шантажу та залякування.

Ще один корисний пункт про тих, хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації:

• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів;
• жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти тощо, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду тощо;
• усиновлювачі, опікуни, піклувальники та ін. особи, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або батьками, якщо людина сама потребує постійного догляду за медичним чи лікарським висновком;
• опікун особи, визнаної судом недієздатною;
• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;
• які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок, одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
• які мають одного із батьків із інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати;
• члени сім’ї другого ступеню споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею;
• члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності;
• педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти;
• здобувачі освіти, зараховані до інтернатури;
• громадяни, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону (такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою);
• військовозобов’язані до досягнення 25-річного віку, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” чи базову військову службу (такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою).

Також виключено можливість ухилятися громадянам від призову під час мобілізації шляхом вступу до закладу освіти для отримання другої, третьої вищої освіти (бакалавр, магістр) чи навіть нижчої освіти за наявну. А ще виключено відстрочки працівникам підприємств, установ та організацій Міністерства оборони.

Серед заходів впливу за ухиляння значиться обмеження судом громадян у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, у разі невиконання вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки про виконання обов’язку (обов’язків).

Надання консульських дій у закордонних дипломатичних установах України здійснюватиметься за умови уточнення громадянином своїх персональних даних з обліковими даними в ТЦК.

В умовах воєнного стану оформлення паспортних документів за кордоном для громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється за умови наявності у них військово-облікових документів.

Щодо запровадження базової військової служби для чоловіків віком від 18 до 25 років. Вона триватиме:

– в мирний час – до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка;

– під час дії воєнного стану – на строк до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка.

Запровадження базової загальновійськової підготовки у вищих навчальних закладах будь-якої форми власності з 1 вересня 2025 року.

Запровадження короткострокових контрактів на військову службу під час воєнного стану (для громадян віком від 18 до 25 років, для медичних фахівців та психологів – 1 рік).

Запровадження додаткової вимоги – проходження базової загальновійськової підготовки або військової служби – для прийняття на державну службу, службу в органи місцевого самоврядування, в органи поліції та прокуратуру.

І не менш важливе питання про соціальні питання та мотивація для військовослужбовців. Серед плюсів:

• щорічна основна відпустка тривалістю 30 днів під час дії воєнного стану, протягом календарного року може надаватися частинами, при цьому одна частина не менше 15 календарних днів.
• додаткова відпустка за знищену техніку тривалістю не більше 15 календарних днів на рік.
• додаткова відпустка військовослужбовцям, звільненим із полону, тривалістю 90 календарних днів із збереженням грошового забезпечення.
• розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця не може становити менше 15 мільйонів гривень.
• у разі укладення контракту, одноразово надається сертифікат на купівлю транспортного засобу в розмірі 150 тисяч гривень.
• у разі укладення першого контракту надається одноразова компенсація 50 відсотків від першого внеску за програмою Є-оселя, додатково 100 тисяч гривень після першого року військової служби, та ще 100 тисяч гривень після другого.
• не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, зокрема, банками, а також проценти за користування кредитом, окрім кредитних договорів щодо придбання майна або автомобіля.

Наостанок додамо, що тепер законопроєкт має підписати спікер Верховної Ради та передати його на підпис президенту. Документ набуде чинності через місяць після того, як його підпише глава держави.