Велике інтерв’ю Олега Кіпера – про загрози для Одеси, роботу портів, ставлення Зеленського та життя регіону

0 коментарів 182844 перегляду

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Голова Одеської ОВА Олег Кіпер, який керує регіоном з 31 травня 2023 року, дав інтерв’ю “Главкому“, під час якого розширено розповів, чому, на його думку, ворог не припиняє крити вогнем Одесу і область, оцінив загрози з боку невизнаного Придністров’я та Гагаузії, показав ставлення до регіону Зеленського, припустив, яким буде пляжний сезон-2024, оцінив роботу мера Одеси Труханова, пояснив систему роботи портів та розкрив деякі тонкощі роботи адміністрації під час воєнного стану. 


– Росіян безперестанку «кошмарять» Одесу. За короткий період у місті вже вкотре оголошувалася жалоба. На вашу думку, які цілі переслідують окупанти, яка мета масованих атак?

– Якщо коротко говорити, то мета така, як і раніше, – сіяти хаос серед людей для того, щоби вони почувалися незахищеними. Ми ж постійно від окупантів чуємо гасла і заклики, що Одеса – нібито «російське місто». Відбувається психологічний тиск. Російські Telegram-канали розганяють інформацію про обстріли, пишуть про страх, розганяють все це, аби люди хвилювалися, почали виїжджати.

– Але ж все це триває вже два роки і залякати людей досі не вдалося. Чому продовжують?

– Мабуть, агонія, злість. Коли 15 березня прилітає «Іскандер», а за ним через 17 хвилин прилітає касетний боєприпас, то такий удар був запланованим. Після першого удару було двоє поранених. А от після касетного, приліт якого спричинив ураження величезної території навколо, загинула 21 людина. Логіка ворога в тому, що після влучання на місце події приїдуть пожежники, медики, і тоді слід знову стріляти, аби їх знищити. При тому вони роблять це касетними бомбами, забороненими. Це все робиться для того, щоби посіяти хаос, налякати людей.

– В інтерв’ю «Главкому» очільник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров розповів, що за кожним ударом по Запоріжжю стоїть якийсь навідник, який може перебувати в обласному центрі. Чи є підстави говорити, що і по Одесі ворог б’є, керуючись наводками місцевих?

– І в нас без цього не обходиться. З початку повномасштабної війни СБУ перевірила понад 5 тис. людей. Ця робота постійно відбувається. Скажу вам по секрету, що нещодавно у нас виявили групу, яка мала відпрацювати певні моменти. Коли затримали цю групу, то виявилося, що батько одного з її учасників повернувся з війни поранений, а його син у цей час за певні кошти шкодить Україні, надає інформацію окупантам.

– Яку загрозу несе для Одещини так звана «ПМР», яка попросила недавно захисту у Росії, а також Гагаузія?

– Ви ж розумієте, що про Україну там (у заявах так званої влади «ПМР») жодним чином не йшлося. Натомість Тelegram-канали підхопили Гагаузію, підхопили «ПМР», підхопили Молдову і чомусь знову проблеми їхні поклали на Україну. Розумієте, чому? Все це для того, що комусь вигідно розповсюджувати паніку тут у нас, всередині України, у нас на Одещині. У нас понад 390 км (межі – «Главком») з придністровським сегментом Молдови. Ми розуміємо, що відбувається всередині «ПМР», але ніякої можливості впливати на їхні процеси не маємо. Але ж ви не можете донести до кожного одесита, чи взагалі до кожного українця, що там відбувається. Їм простіше почитати про загрози із соцмереж.

Велике інтерв'ю Олега Кіпера - про загрози для Одеси, роботу портів, ставлення Зеленського та життя регіону

– Для цього і запитуємо у вас, з перших вуст хочемо почути: якими є загрози для України з території так званої «ПМР»?

– На сьогодні ми не бачимо загроз з боку Придністров’я. На кордоні у нас давним-давно зведені певні фортифікаційні споруди. Всю прикордонну ділянку моніторимо. Так, бувають з їхнього боку якісь вилазки. Ще рік тому, а я вже дев’ять місяців як працюю очільником області, ми бачили дуже багато машин з придністровськими номерами на Одещині. Ми моніторили їх, спостерігали, чим вони займаються, куди їздять, що возять. Зізнаюся, ми дуже переживали за підстанції та інші інфраструктурні об’єкти, які забезпечують життєдіяльність Одеси та області. Говорили про це з колегами під час нарад. Сьогодні автівок з придністровськими номерами уже немає. Але ж ви розумієте, що не тільки мешканці Придністров’я можуть спостерігати за нашими важливими стратегічними об’єктами.

– Ще у 2022 році ходили чутки, що Україна може ввести свої війська у «ПМР» для деокупації цієї території. Проте про це мав би попросити Кишинів. Цей сценарій реальний у теперішніх умовах?

– На сьогодні не реальний. Ми ж не будемо схожими з росіянами і лізти на територію іншої держави. Ми сьогодні захищаємо свою державу і бачимо, які великі жертви у нас від війни, який моральний стан в наших людей, які великі матеріальні збитки маємо.

– Не допоможемо, навіть якщо Молдова попросить?

– Ми ж також багато кого просимо нам допомогти. Але вони ж до нас не приходять на допомогу. Навіть Макрон каже, що дав задній хід. Хоча ми вже думали місця готувати в Одеській області для французів (французьких військових).

– Чекаєте Макрона в Одесі?

– Ми готові запрошувати і чекати. Ми готові організувати для будь-якого керівника держави, для будь-якого лідера будь-якої країни зустріч. Для нас це важливо з декількох причин. Це допоможе розповсюджувати нам інформацію про те, що відбувається. Бо коли ти дивишся війну по телебаченню – це одне. А коли бачиш на власні очі – це інше. Тоді одразу усвідомлюєш, що насправді відбувається.

Яскравий цьому приклад – приїзд грецького прем’єра. Під час його візиту було влучання «Іскандера» у декілька сотень метрів від гостя. Я думаю, він зрозумів більше, ніж раніше, що таке війна. Людина була вперше в Україні, і його ворог ось так зустрів. Розумієте, емоції не передаються по ТБ, з екрану інформація про прильоти – просто статистика. А коли ти перебуваєш саме тут і це все бачиш, бачиш емоції людей, і як це все відбувається…

Ми запрошуємо усіх лідерів країн, увесь світ до нас. Але так, слід усвідомлювати, що тут у нас їх може очікувати, бо у нас кожен день гинуть люди від обстрілів. І от знову згадую п’ятницю, 15 березня, коли загинула 21 людина. У нас у той день була нарада. Коли дізналися про приліт, виїхали з колегами на місце. І за рахунок того, що десь пробки були на дорогах, буквально на п’ять хвилин пізніше приїхали після другого прильоту. Так само могли опинитися в епіцентрі удару.

Наприклад, Олександр Гостіщев (командир полку «Цунамі» бригади Нацполіції «Лють»), якого днями поховали у Дніпрі, після першого прильоту з місця події мені зателефонував. Вони разом із керівником Нацполіції були там. Вони швидше змогли добратися до місця першого прильоту. Він подзвонив і сказав: «Я на місці, приїхав тут, зараз будемо розбирати». Але через дві хвилини був другий приліт і все, Саші немає.

– Багато військових і політиків кажуть, що нинішній рік війни – це рік нашої оборони, слід будувати укріплення. Це вже відбувається у регіонах. Ваша область не виняток. У березні на майданчику ProZorro з’явилися повідомлення про прямі контракти військової адміністрації з підрядниками на будівництво опорних пунктів на Одещині. Дедлайни – середина квітня 2024 року. Розкажіть детальніше про систему укріплень. Чому лише зараз будуєте, якщо це потрібно було робити ще на вчора?

– Ми координуємо всі свої дії з Генштабом. Тільки після того, як військові нам затверджують ті чи інші питання, ми їх виконуємо. Тобто ми, образно кажучи, підносимо їм патрони. Сьогодні задача перед нами поставлена, затверджена, гроші виділені, от ми і виконуємо. Ви кажете про прямі договори. Саме тому вони потрібні, що перед нами задача виконати роботи у стислі терміни. У Prozorro є звітності всіх компаній. Будівництвом займаються декілька крупних компаній, які платоспроможні, платять податки, в яких є потрібна кількість працівників і відповідна техніка.

Велике інтерв'ю Олега Кіпера - про загрози для Одеси, роботу портів, ставлення Зеленського та життя регіону

У нас є така група з фахівців «Прозорість і причетність», до якої залучені представники СБУ, Бюро економічної безпеки, прокуратури, податкової, громадські організації. То вони моніторять діяльність фірм, які будують. Окрім того, своєму заступникові я поставив задачу, щоби ми вибірково брали якісь елементи з цих будівництв і перевіряли якість. Я не спеціаліст у тому, щоби визначити, наприклад, марку цементу, яким будують. А в різних марок цементу різна ціна. Тому хочу, щоби зокрема і марку цементу перевіряли незалежні структури, проводили експертні дослідження.

– Хто буде досліджувати той самий цемент? Громадськість має ж довіряти результатам цих експертиз?

– Державні інституції досліджуватимуть. Можливо, декільком різним надаватимемо. Важливо, щоб Одеса була сьогодні у безпеці, щоби люди бачили, що ми робимо все для того, аби одесити та мешканці області були б спокійні щодо оборони з боку Придністров’я, з боку моря, з боку Тилігульського лиману, який ближче до Миколаєва. Дай Боже, ми все закриємо, що запланували. Бо до Криму по воді близько 200 км.

У цьому плані нам простіше, ніж іншим областям, бо є ще море – природна перешкода. А якщо копати в полях, якщо брати ділянки робіт у степах, то там зовсім інші вимоги від Генштабу. Ми намагатимемося впоратися до середини квітня. Але на темпи робіт впливає погода. Нині дощі впродовж декількох днів.

– Пляжний сезон 2024 року чимось відрізнятиметься від попереднього?

– Підхід у нас такий, як і минулого року, – виважений. Минулого року ми відкрили сезон, якщо не помиляюсь, у середині серпня, коли рівень води спав після підриву дамби Херсонської ГЕС. Ми розуміли, що не зупинити потік людей, який в Одесі був тоді. Тому, щоби їх убезпечити, відкрили шість пляжів, які регулярно обстежували і запрошували туди сім’ї наших військових для оздоровлення.

Тобто ми запросили людей лише на ті пляжі, які обстежили і які неподалік від укриттів розташовані. Складно утримати людей з мільйонного міста, щоби вони утрималися і не пішли на море. Якщо цього року буде військова і погодна ситуація дозволяти оздоровитися людям на морі, ми будемо намагатися для цього все зробити у безпечних місцях.

– Але люди все одно гинули на пляжах через міни.

– На пляжах в Одесі таких випадків загибелі не було. Були випадки в області, за містом, у закритих необстежених зонах, на закритих пляжах. Знаю, що поблизу Затоки був випадок, коли з Донеччини приїхали люди, пішли купатися і, дійсно, там підірвалися. Але це був випадок на закритому для купання пляжі, який ніхто не обстежував. Саме тому ми підняли минулого року питання необхідності обстеження пляжів, зведення навколо них якихось огороджень, щоби міна не запливала.

– Як війна змінила одеситів? Які зміни помітні неозброєним оком?

– До того як почати працювати головою обласної військової адміністрації Одещини, я тут багато прожив. Навчався тут, школу закінчив. Якщо раніше тих, хто спілкувався українською мовою, «суржиком», називали «колгоспниками» чи селюками, то сьогодні заходиш у магазин, чуєш, як люди між собою спілкуються українською. Раніше такого я взагалі не чув. Коли тобі в тих же магазинах відповідають російською на звернення українською – дуже рідко коли чую. Тобто з власних спостережень скажу, що української мови набагато більше, ніж було 10, чи тим більше 20 років тому.

– Можливо, це, зокрема, за рахунок переселенців? Скільки у вас переселенців в області і безпосередньо в Одесі?

– Якщо порівнювати з часом до повномасштабного вторгнення, то кількість переселенців в Одесі зросла на 100 тис. людей. Ще трохи зросла кількість переселенців в області за рахунок жителів Миколаївщини, Херсонщини, Донбасу. Але міграція продовжується. Хтось приїхав, хтось поїхав. В Ізмаїлі, зокрема, збільшилася кількість людей, туди багато сімей переїхали.

– Чи завершено процес декомунізації в Одеській області, і що б ви особисто ще змінили?

– З 1 квітня у мене будуть повноваження одноосібно щось змінювати (відповідно до положень Закону «Про декомунізацію та деколонізацію»). Тобто я запущу роботу комісії, яка моніторитиме повністю всі декомунізаційні процеси, які мали пройти, щоби їх завершити. Якщо є якісь місцеві ради, які не завершили цей процес вчасно, то ми завершимо. Наприклад, ми вже багато що змінили на півдні Одещини. Таблички, де залишалися старі, прибрали, наприклад.

– Як ви оцінюєте діяльність міського голови Одеси Геннадія Труханова?

– Зараз я намагаюся усіх мерів, усіх голів громад на Одещині, а таких в області 91, консолідувати. Намагаюся з усіма спілкуватися, хочу, щоби ми всі спрямували наші зусилля на роботу, допомогу нашій армії. Вказувати на їхні прорахунки будуть вже люди на виборах, мешканці Одеси зокрема. Я йому (Геннадію Труханову) особисто говорив зауваження, які були. Але сьогодні є відчуття, що 30 років нічого не робилося, а у війну треба все робити.

– То все ж, які зауваження до Труханова?

– Візьмемо напрямок допомоги військовим, він мені у цьому питанні підпорядкований. Сьогодні вони (місто Одеса) виконують всі свої функції. Якщо не помиляюся, Одеська область входить у топ-5 регіонів, від яких була максимальна допомога нашій армії. Сьогодні усі гроші, які потрібно спрямувати на армію від них, вони дають, і ми військовим спрямовуємо. Наприклад, це гроші, які мали піти на бруківку. Хіба що якщо є якісь критичні потреби щось поремонтувати, тоді даємо на ці ремонти.

Я усім головам громад даю оцінку «задовільно» тому, що всі працюють. Оскільки я спілкуюся з вищим командуванням, то розумію потреби війська. І знаю, де чого потрібно більше, де менше. Для нас, для області, важливо, щоби не було такого, що одна військова частина на п’ять громад надсилала запити. Це я веду до того, як побудована робота зі збору коштів. Раніше були до громад багато претензій. А на що ви збираєте? Не так витрачаєте! Сьогодні через військову адміністрацію, тобто через нас, вирішуються всі питання. Тому тепер самі громади раді, що обласний центр цим займається, а не вони.

Від військових частин надходить запит до центрального командування про потреби, командування визначає пріоритети і спускає інформацію нам. Тоді ми, у свою чергу визначаємо, яка громада допомагатиме, фінансуватиме потребу військової частини.

– І все ж про Труханова. Громадськість не припиняє критикувати міського голову Одеси. Йому закидають, що до складу міської топонімічно-історичної комісії входить Ігуменя Серафима (Надія Шевчик), настоятелька Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря Московського патріархату, вона колись була депутаткою міськради від Партії регіонів. Такі люди можуть провадити декомунізацію? Ваша думка?

Велике інтерв'ю Олега Кіпера - про загрози для Одеси, роботу портів, ставлення Зеленського та життя регіону

– Це ж його (міського голови Одеси) повноваження на призначення. Він організовує роботу всередині мерії, всередині своєї громади. У нас, області, немає повноважень йому когось рекомендувати чи навпаки. Я не знаю цю людину, яку ви назвали. Не вивчав її особистість і не знаю, яке рішення там він (міський голова) приймав чи буде приймати. Дякую вам за інформацію щодо неї.

– Про яке перейменування вулиць може ітися, коли у комісії, яка цим займається, перебуває людина що проповідує ідеї «руського міра»? Чи не тому іменами героїв цієї війни в Одесі називають вулиці десь на околиці? Відповідно, це провокує громадське збурення?

– Дякую за те, що звертаєте на це увагу. Я прискіпливіше передивлюся це питання. Треба подивитися, що було на сесіях міської ради. У будь-якому випадку я моніторю, що відбувається взагалі в Одеській області, у тому числі в місті Одеса. Але принаймні на останніх сесіях не бачив питань перейменувань.

Натомість до мене зверталися декілька разів, щоби я перейменував (вулиці на честь героїв нинішньої війни), але оскільки у мене нема таких повноважень, то ми спрямували звернення людей до міської ради. Мені не потрібно, щоби люди перейменовували вулиці хто як захотів, щоби громадськість була не задоволена.

– Прокоментуйте чутки, які гуляють Києвом. Чи надходила вам пропозиція перейти на посаду генерального прокурора?

– Я вам відкрию секрет: мене вже разів три «призначали». Але то все робили журналісти. Вперше мене «призначали» ще при генпрокурорі Ірині Венедіктовій. Думаю, це відбувається для того, щоби мене зіткнути з кимось лобами, щоби були непорозуміння. Я – кадровий прокурор, мобілізований. І сьогодні мені визначили працювати в Одеській області. Мене все влаштовує, це моя батьківщина, я хочу щось тут зробити, тому пропозицій ніяких не було. Така пропозиція може надійти тільки від однієї людини – гаранта Конституції. Але президент нещодавно був в області, купу задач нарізав. Інформація про нібито призначення є більше маніпуляцією для того, щоби створити мені якийсь дискомфорт у плані роботи.

До того ж, чому ви вирішили, що я підходжу як кандидат на посаду Генпрокурора? Самі ж журналісти часто критикують це «призначення». А Ірина Валентинівна (ексгенпрокурор Венедіктова – «Главком») наприклад, на це реагувала (на появу інформації про нібито призначення Олега Кіпера Генпрокурором). Казала: «От, ти йдеш». Я кажу: «Куди?»

Є ціла процедура призначення, через Верховну Раду це відбувається. Мене ніхто нікуди не зве. Останній раз Олексій Гончаренко про це у Telegram написав. Після цього мені телефонують журналісти, вітають. А я відповідаю «З чим?». Є чинний генпрокурор, він працює. Крапка. З повагою до нього ставлюся. Дуже комфортно було, до речі, з Андрієм Євгеновичем (Костіним) працювати. Зрозуміло, що я 25 років у системі пропрацював. Як він щось не розуміє – запитає, десь підкаже зі свого досвіду, навчить. Він дуже грамотна, освічена людина, і з ним було настільки комфортно працювати, що я навіть про це думати не хочу. Вкидають цю інформацію, чутки, про нібито моє призначення генпрокурором ті, хто хоче, аби ні мені, ні йому не було комфортно. Насправді мені дуже хочеться ще попрацювати в Одесі. Якби були мирні часи, багато чого можна було зробити. Сьогодні 60% портів лише працює. Потенціал під час війни набагато менший, ніж раніше.

– Був момент, коли порти взагалі не працювали, потім з’явився зерновий коридор за посередництва Туреччини, зараз вже без посередництва цієї країни працює. Чи є передумови, що показник 60% портів, які працюють, збільшиться? Від чого це буде залежати?

– За останні п’ять-шість місяців понад 30 млн тонн сільгосппродукції було відвантажено з наших портів. Не забувайте, що сьогодні не працюють порти Миколаєва, Херсона, Бердянська, Маріуполя. Тобто Одеса – це таке горлечко, єдиний вихід у море. І Одеса працює при тому, що ми постійно під обстрілами, вся припортова інфраструктура під обстрілами. Попри все наш бізнес знаходить можливості імпортувати, експортувати товари: це наша економіка, це наші з вами гроші, це наша підтримка армії, це наш, по суті, з вами захист від ворога.

Я був присутній, коли зерновий коридор, який сьогодні працює, запускався. Пам’ятаю, тоді хтось сумнівався, що він запрацює, хтось переживав, хтось не розумів взагалі, як це буде працювати. Але президент тоді сказав: робіть, що хочете, але забезпечте цей коридор, перевіряйте воду на міни. Як вийшов перший контейнеровоз з порту, який простояв з 2022 року, я дивився і фотографував. Була якась дитяча радість, зізнаюся.

Звичайно, зараз все не так, як було до війни, коли від 300 до 500 кораблів на рейді стояли. Сьогодні від 40 до 50 кораблів. Хочемо збільшувати цю кількість.

– Як часто ви з Володимиром Зеленським спілкуєтеся?

За потреби. Володимир Олександрович у нас за дев’ять місяців, якщо не помиляюся, був сім чи вісім разів, тобто маємо достатню комунікацію. Я йому вдячний, що він чує потреби. Він дуже нас підсилив ППО, партнерів підтягував. Любить він Одесу.

– Але все одно Одесі дістається: і «шахеди», і ракети. Чого ще бракує, аби закрити небо?

Так, прильоти є всюди. Є ракети, які летять на 4 тис. кілометрів. Але якби у нас на кожні 100 метрів стояв Patriot, цього всього (влучань) не було би. Ми постійно збільшуємо мобільно-вогняні групи. Але з балістикою складно боротися.

Михайло Глуховський, «Главком»

guest

0 коментарів
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Поділіться своєю думкою з цього приводу в коментарях під цією новиною!x