Мешканець Білгород-Дністровщині, який захищає Україну на передовій ще з часів АТО, втрапив у “виховну” роту – з цього пекла його витягувала дружина

До редакції «БІ» нещодавно звернулась дружина військовослужбовця з Одещини Яна К., яка проживає у Білгород-Дністровському районі. Її чоловік боронить українську державу від російського ворога ще з періоду АТО. З початку повномасштабного вторгнення чоловік майже рік воював на передовій, чимало пережив, не один раз отримував поранення та точно знав, за що воює й кого захищає. Однак ситуація, в якій він опинився зараз, дуже непроста: під загрозою не лише вже й так понівечене здоров’я воїна, а й, без перебільшення, його право на свободу. Саме тому Яна звернулась до редакції з проханням надати розголос шокуючій справі та не дати втратити їй коханого.

Як вже зазначено вище, чоловік Яни, військовослужбовець М., вже не перший рік зі зброєю в руках боронить країну, тож бачив й витерпів чимало. Він мерз в окопах, місяцями не бачив нормального душу, ділив з товаришами залишки їжі, бував в оточенні, тисячі разів перебував під обстрілами, визволяв міста та села, спав в окопах поряд з трупами ворогів, тижнями не мав зв’язку з рідними та втрачав побратимів… Війна загартувала його, однак водночас й «подарувала» чималу душевну травму – як і кожному воїну, котрий знаходився чи знаходиться зараз на передовій.

Декілька місяців тому М. дізнався про загибель на фронті свого друга з дитинства. Воїн, який пережив чимало, зламався, впав духом та потягнувся до чарки.

«Я його не засуджую за це. Ніхто не може засуджувати – спочатку пройдіть через все те, через що пройшов мій чоловік. І я подивлюсь, чи справитесь ви з таким горем. А для нього це дійсно стало горем. Він не зміг навіть приїхати на похорон друга – командування його не могло відпустити. Це ще більше вдарило мого чоловіка», – розповідає Яна.

Проте М. швидко прийшов до тями та кинув пити, але військове керівництво суворе з такими вчинками. Тож хлопця перевели до іншої бригади у незнайому військову частину.

«Військова частина А47**, 3 рота, 1 взвод, інженерний батальйон – я спеціально називаю частину, адже в цьому моя ціль – надати розголос тому, що у ній коїться», – продовжує свою розповідь Яна.

Зі слів дружини військовослужбовця, в цю частину дуже часто переводять таких, як її чоловік – людей, яких війна добряче побила, та котрі в якусь мить не витримали натиску і зламались морально. Багатьох командування з різних військових частин відправляє сюди в знак покарання, аби людина оговталась та перестала робити погані вчинки.

«Однак це майже не спрацьовує. Адже в цій частині коїться пекло. Алкоголь тут ллється рікою, відпрацьована схема, коли з найближчого населеного пункту горілку привозять прямо на таксі! Навкруги постійно п’яний лемент. Новоприбулих одразу розводять на гроші, кидають до спеціальної глибокої ями та вимагають кошти: або сидиш у ямі, або платиш, та тебе звідти витягають», – ділиться шокуючими деталями дружина військовослужбовця, який через все це вже пройшов.

Яна також розповіла, що в її чоловіка вже двічі крали телефони, також його декілька разів цілеспрямовано били, бо хлопець не хотів платити вимагачам гроші. Через побої у М. помітно погіршилось здоров’я – попередні контузії й так залишили свій відбиток на його здоров’ї, яке потрібно було лікувати. А побої лише погіршили ситуацію – М. повністю втратив слух на одне вухо.

Дружина військового не сиділа, склавши руки – дівчина практично обірвала телефони гарячих ліній СБУ та Міноборони, намагаючись привернути увагу відповідних органів до безладу, який коїться у тій частині. Паралельно вона намагалась достукатись до ротного, чий номер їй вдалось віднайти. Але на всі запитання занепокоєної дружини військовослужбовця її співрозмовник по телефону лише відповідав, що вона ніщо не зможе змінити. Фактично такими відповідями він підтверджував факт безладу у військовій частині.

І все це тоді, коли нормальні командири по всій лінії зіткнення пліч-о-пліч йдуть у бій зі своїми підлеглими, домагаються для них кращого військового спорядження, захищають їхні інтереси та зосереджують усі зусилля на тому, аби якомога ефективніше бити ворога, а не добивати своїх же!

«Це дуже некультурний чоловік, ротний К. Давидов. Він справжнє хамло – лайка через кожне слово, знущальний сміх, стверджування, що всі його підлеглі – й мій чоловік у тому числі – бидло та непотріб, на яке державі не варто витрачатись. Це мій чоловік бидло? Його побратими бидло? Та лише завдяки таким, як М. і його товариші, ми досі живемо під жовто-блакитним прапором, а не під триколірною ганчіркою! Саме завдяки моєму чоловікові та його вже багатьом мертвим побратимам війна не посунулась далі! І після всього, що мій коханий пережив, його відкрито називають бидлом. Як, по-вашому, повинен реагувати на це військовий, який спав поряд с трупами ворогів, бо не мав змоги через обстріли покинути окоп?», – запитує Яна.

Дзвінки на гарячі лінії дали результат, але не зовсім той, на що дівчина сподівалась: М. знову перевели до його попередньої бригади, більш того, направили з Миколаївської області, де він перебував, до Вінницької. Хлопець, який конче потребує після побоїв лікування у госпіталі, наразі, зі слів дружини, перебуває фактично у лісі. Це, як повідомили подружжю, помста ротного за намагання досягти правди. І знову Яна почала дзвонити на державні гарячі лінії…

Вже на момент написання цієї статті наша співрозмовниця повідомила, що її чоловіка викликали на допит до військової поліції. І хлопець, який не раз бачив смерть, не став замовчувати правду, а розповів про все, що коїлось в частині в Миколаївській області – і про яму, і про побої, алкоголь та здирництво, та ще багато чого іншого.

«Я вірю в те, що правда переможе. Так, мій чоловік під ударом, адже з ним можуть поквитатись за його вчинок та мої дзвінки. Але ми з ним єдині – не повинно коїтись такого безладу в українському війську! От просто не повинно такого бути! Я особисто роблю це не тільки заради свого чоловіка, а й заради тих хлопців, хто там лишився, та кого туди можуть направити. Їм потрібна кваліфікована допомога психолога, лікарів, а не холодна яма з нечистотами чи п’яний ротний з підлабузниками, який не боїться й чорта лисого, «бо у нього все схвачено!». Ми всі розуміємо: якщо він так себе поводить, то його вище керівництво йому це дозволяє… Але ж люди, в нас війна! Як ми переможемо ворога за воротами, якщо у подвір’ї знаходиться одоробло й зрадник? Я дійсно вважаю, якщо ротний так себе поводить – він зрадник! Який зраджує всіх – свою країну, своїх воїнів, свій народ», – впевнено говорить Яна.

Наостанок ще раз підкреслимо: дружина військовослужбовця звернулась до редакції «БІ» з проханням надати розголос ситуації, яка трапилась з її чоловіком М. Однак з міркувань безпеки редакція не має права публікувати повні назви військових частин та прізвища, ім’я та по батькові військовослужбовців.

Дуже сподіваємось, що державні органи безпеки не тільки звернуть увагу на цей випадок, але й приймуть необхідні заходи, щоб виправити ситуацію. «БІ», в свою чергу, буде тримати зв’язок з Яною, щоб повідомити читачів про результат справи.