В Арцизькій громаді обрали найромантичніші пари – вони отримають гроші від міськради (історії кохання)

В Арцизькій громаді завершився конкурс історій кохання, який присвятили найромантичнішому святу року – Дню Святого Валентина. Участь взяло  27 пар – і ті, чия історія тільки но почалася, і ті, хто рука об руку усе життя.  Чому організаторам довелося порушити правила, та які історії підкорили серця вболівальників, розповість “Бессарабія INFORM”. 

Конкурс проводила міська рада, тож підсумки підбив голова Сергій Парпуланський особисто. Він зізнався, що обрати лише трьох жюрі не змогло, тож перше і третє місце поділили між двома претендентами.

“ЛАВ-СТОРІ, ЯКІ НАЗАВЖДИ УВІЙДУТЬ В ІСТОРІЮ АРЦИЗЬКОЇ ГРОМАДИ: оголошую переможців конкурсу “КОХАННЯ-ЗІТХАННЯ 2023” 
Історії кохання, які вражають, від яких перехоплює дух та які викликають захоплення!
У кожної пари, яка взяла участь у конкурсі — вона своя, особлива, неповторна та неймовірна.
Результати голосування виявилися настільки неочікуваними, що ми вирішили змінити умови конкурсу.
Тому із задоволенням оголошую переможців конкурсу “КОХАННЯ-ЗІТХАННЯ 2023”:
Через незначну різницю в голосах, прийняли рішення віддати перемогу у конкурсі двом парам: парі Теравських Володимира Антоновича та Маї Миколаївни з м. Арциз та парі Арнаут Миколи Ілліча та Єлизавети Петрівни із с. Нова Іванівка.
2 місце — пара Кричун Павла та Лариси, с. Плоцьк.
3 місце — також розділили дві пари: пара Шидєрова Радіона та Христини з с. Холмське та пара Колєснікових Наталі та Андрія з м. Арциз.
Вітаю переможців! Дякую всім учасникам за участь та підписникам за вашу активність!
Кохайте та будьте коханими!”, – оголосив Сергій Парпуланський.

Переможці отримують: за 1 місце – сертифікат на 1500 грн, за 2 місце – сертифікат на 1000 грн, за 3 місце – сертифікат на 1000 грн.

Пропонуємо поринути в історії кохання переможців. Зазначимо, що їх “БІ” публікує без виправлень – такими, якими їх створили автори.

3 місце

Колесникови Наталя і Андрій
м. Арциз
Кохання довжиною 26 год)) Зустріч банальна – Андрію подобалися біляві дівчата , а я на той момент була блонда)) А також йому до сподоби дівчата при тілі , а якраз така і була і є)) Ось так він побачив гарненьку повненьку мене , закохався і розтопив моє серце)) А, він мені зразу не дуже сподобався , але він мене добився)) Ні жодноі хвилини не пожалкувала що пішла за нього заміж,кохаю свого чоловіка , а він мене )) Він моє життя мій воздух…

Шидєров Радіон і Христина
с. Холмське,
Познайомилися ми так:
В мого брата була дівчина з Холмского, у 2008році на 8березня , брат мене узяв з собою познайомитися з його коханою,я поїхала. А наступного дня була масляна,прощена неділя.Я думаю усі знайоми з цією традицією,що молоді парубки каталися на конях.І ось ми вийшли прогулятись вулицею,а у цей час їхав на білому коні,на той час хлопець,дуже гарний ,зі своїм другом,зупинилися і давай з нами знайомитися.Радіон,мій вже чоловік дуже балакучий та гарний,цим мене і заципив тоді.Ввечері коли всі розпалювали вогнище ,він приїхав продовжити наше спілкування та запросив поїхати з ними на танці,та я відмовилась,тому що була на той час перший раз у його селі. На другий день знову прийшов ,почав розповідати про те,як я йому дуже сподобалась та запропонував зустрічатися,я погодилась,і ні на мить не жалкую про свій вибір,адже зустрічалися ми до 2012року,а потім одружилися,і дуже щасливі разом,бо від нашого кохання з’явилися 3 прекрасні донечки)

2 місце

Павло та Лариса Кричун,
с. Плоцьк
Кохання довжиною 37 років❤️
Павло-молодий,красивий парубок з Чернівців. Прийшовши з арміі одразу починає пошуки роботи і ці пошуки його приводять до маленького селища Плоцьк, що на Одещині.
Лариса-молода,красива дівчина народилась і виросла у селі Плоцьк.Вчилась вона на ветеринара і тому кожного ранку ходила на практику,до центру села. Одного прекрасного ранку Лариса ,як звичайно, зібралася на навчання і проходячи повз сільського клубу побачила багато незнайомих хлопців,які там працювали .Павло теж був серед них.Його блакитні очі одразу полонили її сердце?Весь день думки були лише про нього.Йому вона теж дуже сподобалась ,тому, не витрачаючи можливості,він почав до неї залицятися.Це було кохання с першого погляду,с першої секунди їхнього знайомства. Квіти,подарунки , побачення-мрія кожною дівчинки.Борщ з пампушками,вареники та узвар-мрія кожного хлопця.Ось вона ідеальна пара❤️Тому Павло недовго думаючи зробив Ларисі пропозицію.Це було краще весілля,яке запам’яталося на все життя. Невдовзі в них народилась донечка,а через декілька років і синочок ❤️Багато чого було і хороше було,і погане було..але КОХАННЯ завжди перемагає !37 років разом, 37 років душа в душу,37 років вона його маленька дівчинка студентка, а він її блакитноокий хлопець-будівельник.

1 місце

49 років разом! ТЕРАВСЬКИЙ Володимир Антонович та Мая Миколаївна
м. Арциз
Життя прожити – не поле перейти! Пара завжди разом: і вдома, і на роботі❤

Арнаут Николай Ильич и Елизавета Петровна
с. Новая Ивановка
Каждый прожитый день вместе идет в копилку ЛЮБВИ.
Вот уже почти 66 лет нашему браку, нашей долгой и крепкой любви.
А истоки её зародились очень давно, ещё в прошлом веке, в 1956 году. Встретились
мы в Молдавии, в школе, куда были направлены по распределению. Николай Ильич
читал физику, а я, Елизавета Ивановна, вела уроки физкультуры для девочек
старших классов из детского дома. Его завораживающие глаза под густыми бровями
я помню и до сегодняшнего дня. Так и познакомились. Через год мы поженились и с
гордостью носим фамилию АРНАУТ. Переехали в Украину и работали в с. Главаны.
Затем Николаю Ильичу предложили в с. Дмитровка должность директора школы и
мы переехали в Болградский р-н.
В 1960 году мы вернулись в родное с. Новую Ивановку. Вместе с мужем воспитали
двух дочерей и сына. У нас один внук и одна внучка, две правнучки. После выхода на
пенсию, мы занялись фермерским хозяйством.
Вместе с Николаем являемся частыми гостями в сельском доме культуры. Это и
«Трифон Зарезан», «Бабин ден», «Второе дыхание», «8 Марта», «9 Мая», «День села»,
огоньки, посвящённые работникам дошкольного воспитания (я многие годы
проработала воспитателем). Мы всегда готовы прийти и быть активными
участниками.
Очень любим с мужем ходить на базар. Четверг для нас праздничный день. С утра
идёт приготовление. Николай одевает свой любимый костюм, галстук, и конечно же
шляпу, а я навожу марафет и беру «кравчучку», мужа под ручку и с гордой походкой
( насколько это возможно, ведь ему 92, а мне 84) идём на базар!
В прошлом году, 24 февраля, мы отмечали свой 65 – летний юбилей – ЖЕЛЕЗНУЮ
СВАДЬБУ! Этот день останется в памяти надолго. Рано утром нас пришли
поздравить депутат городского совета С.А.Иванов, староста села С.С.Стаматов,
директор СДК Е.А.Спасова. Это был первый день войны, но люди целый день
поздравляли нас с юбилеем. Кто- то звонил, кто-то приходил к нам домой, а многие
поздравляли в соц. сетях. Сидя за праздничным столом, нам задавали вопросы:
«А бывают ли у нас ссоры? Как прожить такую длинную жизнь вместе?»
И мы отвечали: «Нужно любить друг друга сейчас, как в первый раз, уметь уступать,
как заведено у болгар – муж – главный, с ним спорить бесполезно, выслушает,
согласится и сделает по-своему». Вот так и живём. Хочу пожелать всем, кто нас знает
ЗДОРОВЬЯ, МИРА И КРЕПКОЙ ЛЮБВИ! БОЖЬЕГО БЛАГОСЛОВЕНИЯ!