RU UK
RU UK

“У нас немає права на поразку, бо ми її не побачимо…” – репортаж з позицій батальйону “Свобода”

4 коментаря 23598 перегляду

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


З початку великої війни добровольчий батальйон “Свобода” у складі 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії пройшов чи не всі найгарячіші точки цієї війни – Київщину, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Лисичанськ. “Свобода” останньою виходила із стертого під нуль росіянами Рубіжного на Луганщині, де тривалий час тримала оборону на хімічному заводі “Зоря”. Історії війни та життя бійців батальйону “Свобода” – у репортажі “Української правди”.


Однією з останніх – з Сєвєродонецька, де півтора місяці, без паритету озброєння, захищала місто під пекельними авіа- та артобстрілами.

Та однією з останніх – з Лисичанська, останнього великого міста на Луганщині, яке утримувала українська армія.

Наразі батальйон воює на Донеччині, неподалік окупованої з 2014 року Горлівки. Обстановка тут, як розповідають бійці, суттєво спокійніша, порівняно з Сєвєродонецьком чи Лисичанськом.

Та й бої зовсім інші: уже не міські, а серед полів, териконів і окопів.

Втім дехто такого затишшя побоюється чи не більше за регулярні обстріли.

– Темп війни тут задаємо ми, – розповідає боєць “Свободи” Максим Луцик, з яким журналісти УП провели найбільше часу під час роботи на позиціях.

До 24 лютого Максим був студентом третього курсу КНУ ім. Шевченка, потім – стрільцем, аеророзвідником і врешті зв‘язківцем. У 2014, коли Росія вперше вторглася в Україну, йому було лише 12 років.

Попри те, що добробат “Свободи” заснований партійцями ВО “Свобода”,  у ньому воюють дуже різні люди. Часто – далекі від партії, але з великим бажанням захистити свою землю і не допустити війну до своїх підростаючих дітей та онуків.

– Я вважаю, що ми маємо покінчити з цим, ця війна має стати останньою. Вона має закінчитися нашою перемогою, – говорить боєць з позивним “Дід”, що в дощ проводить “екскурсію” окопами батальйону.

– Це війна за право існування української нації. У нас немає права на поразку, тому що ми її просто не побачимо – вони просто нас усіх вб’ють, – додає заступник голови ВО “Свободи” і віднедавна мобілізований боєць батальйону Андрій Іллєнко.

Від місця запису наших інтерв‘ю до позицій росіян – менше кілометра. Звуки “виходів” і, рідше, звуки “приходів” звучать регулярно. Єдині, хто їх бояться, – місцеві собаки.


Переклад новин російською мовою відбувається в автоматичному режимі. Помітили помилку? Виділяйте слова і натискайте Control-Enter. Дякуємо за допомогу

Коментарі
  • антигость*

    рублядь, не онанируй анонимно грязными ручонками! Пропадешь, как Водила! 😀

  • Аноним

    “У нас нет права на поражение, потому что мы его не увидим…” – Так может, просто со зрением проблемы? Провериться бы не мешало.

  • рубль

    Хотя я смокчу бендеровския пuсюны еще ПОСМАЧНЕЕ!!!

  • рубль

    Смачно Игорь Марков, пиZдил, этих тварей, из свобляди! И ещё- будет пиZдить!:))))

Прокоментувати

Ваша email адреса не буде опублікована