Крилаті рибалки Тузлівських лиманів: як великий баклан пристосовується до життя в умовах війни

Великий баклан (Phalacrocorax carbo) є одним із найпомітніших і найактивніших пернатих мешканців Чорноморського узбережжя. У Національному природному парку «Тузлівські лимани» цей птах зустрічається у всі сезони року. Про особливості поведінки, унікальні звички та дивовижну стійкість цього виду розповідає “Бессарабія INFORM”, посилаючись на працівника нацпарку, еколога Івана Русєва.

За словами еколога, життя великого баклана — це суцільний рух і полювання. Вони не прив’язані до однієї локації й постійно мандрують між дельтою Дунаю, дельтою Дністра, Тузлівськими лиманами та прибережною зоною Чорного моря. Головний стимул цих міграцій — пошук великих зграй риби.

Баклани є неперевершеними пірнальниками: вони здатні занурюватися на значну глибину, переслідуючи здобич під водою. Проте така майстерність має свою анатомічну ціну. Оперення баклана не має такого потужного водовідштовхувального захисту, як у качок чи гусей, що допомагає птаху легше занурюватися і зменшує плавучість. Саме тому після кожного тривалого полювання баклани змушені годинами сидіти на березі або деревах, колоритно розправивши крила на вітрі, щоб повністю їх висушити.

Особливо помітними баклани стають восени. У цей період вони збираються у величезні зграї й часто затримуються в нацпарку на ночівлю, створюючи вражаючі природні пейзажі на фоні причорноморських заходів сонця.

Проте найважливішим відкриттям останніх років стали спостереження екологів за поведінкою птахів в умовах повномасштабної війни. Як зазначив Іван Русєв, великий баклан продемонстрував неабиякий рівень адаптивності.

На відміну від вкрай чутливих та полохливих рожевих фламінго, які реагують на найменший стрес чи відлуння вибухів і одразу залишають акваторію, баклани виявилися набагато стійкішими до шумів війни. За спостереженнями науковців, навіть у разі виникнення прямої загрози або гучних звуків, ці птахи не панікують і не полишають свої звичні місця перебування миттєво. Вони демонструють виваженість, оцінюють ситуацію і тримаються своїх кормових територій до останнього.

Така біологічна стійкість дозволяє великому баклану залишатися невіддільною частиною екосистеми Тузлівських лиманів навіть у ці складні часи, підтримуючи природний баланс і дивуючи дослідників своєю витривалістю.

Раніше ми повідомляли: Родині загиблого захисника Романа Маргази з Ренійської громади передано державну нагороду