Сьогодні, напередодні Дня пам’яті захисників України, який відзначається у нашій державі 29 серпня, у Білгород-Дністровському ліцеї “Лідер” відкрили меморіальну дошку на честь загиблого захисника та випускника закладу Артема Панова. Військовий боронив нашу державу у складі 12-ї бригади Національної гвардії “Азов” та загинув у серпні 2025 року на Донеччині. На пам’ятному заході були і кореспонденти “Бессарабії INFORM”.
На церемонію прийшли рідні Героя, представники влади міста та району, освітяни, учні ліцею та мешканці міста. Захід розпочали з хвилини мовчання, якою вшанували пам’ять загиблих захисників України.
Звертаючись до присутніх директор ліцею Валентин Бондаренко зазначив, що ліцейська родина зберігатиме пам’ять про Артема Панова.
“Сьогодні, відкриваючи цю дошку, ми віддаємо Артему пошану – у віках буде його подвиг. Ми розуміємо, що це лише маленька частина пошани, яку ми можемо віддати людині, що захищала ціною свого життя суверенітет рідної держави. Його серед нас сьогодні немає, але є його ім’я, і ми його пам’ятаємо….Кожне покоління ліцеїстів, споглядаючи на меморіальну дошку, буде пам’ятати, якою дорогою ціною було заплачено за свободу та незалежність рідної Батьківщини”, – сказав очільник ліцею.
Валентин Бондаренко
Право відкрити меморіальну дошку надали матері Героя Світлані Сергіївні Пановій. Щемливим став момент вручення матері випускної стрічки Артема, яку свого часу хлопець не забрав через відсутність на випускному вечорі.
Артем Панов закінчив ліцей у символічному для нашої країни 2014 році – коли росія розпочала збройну агресію проти України.
Як розповіла мати військовослужбовця, Артем долучився до лав ЗСУ у червні 2022 року, а вже за рік розпочав свою службу у 12-й бригаді Національної гвардії України “Азов”. Артем виконував бойові завдання на Донеччині, зокрема на Лиманському напрямку. За час служби зазнавав поранень, але після лікування щоразу повертався на фронт.
Життя старшого солдата Артема Панова обірвалося 21 серпня 2025 року біля села Щербинівка Бахмутського району Донецької області. Йому було 28 років.
Світлана Панова
Рік потому біль від втрати сина для Світлани Панової та їхньої сім’ї не став меншим.
“Зараз, коли минув рік з дня його загибелі, я можу сказати, що особисто я знаю, за що стояв мій син і за що він віддав своє життя, так як його віддали інші наші загиблі герої. За те, щоб діти, які зараз ходять у садочок чи школу, жили у незалежній країні, щоб вони були у безпеці на своїй рідній землі, і ніколи не бачили жахіття справжньої війни, того, що побачив мій Артем і його однолітки”, – розповіла матір військового.
Потім Світлана Панова звернулася до сина, дивлячись на його портрет.
“Мій рідний синочку, я пишаюсь твоєю силою і витримкою, яку ти мав. Я пишаюся твоєю мужністю. Я вдячна тобі за твою любов і підтримку, якою ти був для мене завжди”.
Також пані Світлана подякувала адміністрації ліцею, яка зберігає пам’ять про Артема, та подарувала закладу книгу української письменниці Надії Стрельченко “Обличчя війни. Історія тих, хто не повернувся”, куди увійшло близько 130 історій про українських військових, зокрема і про її сина.
“Хочу подарувати для того, аби наші наступні покоління мали змогу знати, якою важкою була наша боротьба і якою ціною нам дісталася наша перемога. Наостанок хочу сказати, що мені дуже болить, що нашим дітям випав такий важкий шлях – захищати свою Батьківщину від ворога. Шлях, який вони не обирали, і шлях, який вони не заслужили, тому ми повинні пам’ятати кожного, хто віддав своє життя, і робити все для того, аби їхні імена не були ніколи забуті”, – сказала Світлана Панова.
Книга зберігатиметься на почесному місці у бібліотеці ліцею та буде доступна не лише для учнів та педагогів, а й для всіх мешканців міста, які будуть зацікавлені у історіях захисників.
Завершуючи захід, директор ліцею Валентин Бондаренко сказав:
“Хай ця дошка буде місцем нашої вдячності та пам’яті і нашої тихої молитви за Артема та за всіх його побратимів, які не повернулися з фронту”.
Після урочистої частини всі присутні поклали квіти до підніжжя меморіальної дошки.
Залишити коментар