В Ізмаїльському районі не поспішають зупинити екологічну катастрофу на озері Китай

В Ізмаїльському районі на сьогодні одним з проблемних питань є вирішення складної екологічної ситуації на озері Китай. В результаті огляду встановлено, що станом на сьогодення озеро знаходиться на межі загибелі та висихання, рівень води в водоймі коливається та поступово знижується до критичних відміток. Такий звіт підготувала Ізмаїльська районна військова адміністрація на позачергове засідання сесії Ізмаїльської районної ради, що відбулася 26 лютого. Про це повідомляє «Бессарабія INFORM».

Зазначається, що маловодність озера приводить до замулення його дна, тим самим збільшується вміст забруднюючих речовин, підвищується рівень мінералізації води, спостерігається надмірний ріст небажаної водної рослинності, мікроорганізмів, відбувається зниження нересту риби, що впливає на вимирання та зникнення цінних видів живих водних біоресурсів. Наразі маловодність озера практично унеможливлює здійснення рибогосподарської діяльності.

Водосховище з’єднано з Кислицьким гирлом річки Дунай каналом Кофа і прорізом через острів Степовий. На цьому тракті збудовані три шлюзи і міст з примітивним рибостримуючим пристроєм, який заважає протоці.

Озеро Китай має також критичне значення для соціально-економічного життя регіону. Вісім прилеглих населених пунктів (Комишівка, Муравлівка Саф’янівської громади, Василівка, Червоний Яр, Старі Трояни, Фурманівка Кілійської громади, Новоселівка та Приозерне Катлабузької ї громади) залежать від нього як від джерела водозабезпечення. Кількість населення в прилеглих до озера селах – близько 11 тисяч осіб.

Виснаження озера призводить до зниження рівня підземних вод, що ускладнює доступ до питної води з колодязів та артезіанських свердловин. В умовах відсутності альтернативних джерел води це створює реальну загрозу для здоров’я та добробуту місцевого населення. Крім того, зрошення сільськогосподарських угідь, яке є основою економіки регіону, стало практично неможливим.

Раніше водою з озера Китай здійснювалося зрошення близько 12 тисяч гектарів. При відновленні озера першочергова орієнтовна площа зрошувальних земель складе 3 тисячі гектарів. Водообмін водосховища з рікою може здійснюватися як самопливом по каналу Кофа, так і за допомогою насосних станцій НС-3, КОФА. В 2024 році НС «Кофа» було передано в експлуатацію ОВК. Залишилась НС-3, яка знаходиться в незадовільному стані та не зможе працювати на повну потужність. Це суттєво ускладнює примусове наповнення озера.

Гідротехнічні споруди озера Китай (дамба та шлюзи) перебувають у критичному технічному та функціональному стані, що призвело до порушення гідрологічного режиму водойми та загострення екологічної ситуації.

Основні проблеми:

1. Неефективна робота водообміну з р. Дунай. Існуючі гідротехнічні споруди не забезпечують необхідного притоку води до озера через замулення каналів, зниження їх пропускної здатності та несприятливі гідрологічні умови.
2. Фізичний знос і замулення споруд. Канали та водопровідні елементи тривалий час не проходили комплексної реконструкції, що унеможливлює їх повноцінну експлуатацію.
3. Неможливість підтримання нормативного рівня води. Відсутність ефективного регулювання призвела до різкого зниження рівня води в озері, нижче рівня мертвого об’єму, та до втрати регулюючої функції водойми.

Стан гідротехнічних споруд на озері Китай не відповідає вимогам безпечної та ефективної експлуатації. Подальше зволікання з проведенням реконструкції та відновлення водообміну може призвести до незворотної втрати водойми як природного та господарського об’єкту.

Питання вирішення екологічної проблеми озера Китай фактично не розглядається Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм як пріоритетне. Основною причиною цього є відсутність систем зрошення, що, у свою чергу, призводить до формального підходу до проблеми деградації водного об’єкту, попри її екологічну, соціальну та регіональну значущість.