Логістика, гранти та статус критично важливих підприємств: в Ізмаїлі на форумі аграріїв обговорили ключові питання

Вчора, 30 січня, в Ізмаїлі відбувся форум аграріїв Одещини. Його метою став відкритий діалог між агровиробниками, народними депутатами та представниками органів державної влади щодо ключових викликів, які у воєнний час стоять перед аграрним сектором. Про це повідомляє “Бессарабія INFORM”.

На теперішній час аграрна сфера Одещини перебуває у важкому становищі через постійні ворожі атаки, спрямовані на інфраструктуру, що напряму впливає на логістику регіону. Голова Одеської ОВА Олег Кіпер наголосив, що пошкодження мосту біля  Маяк призвело до великих заторів на об’їзній дорозі через Паланку та блокування логістики. Наразі ОВА шукає шляхи покращення ситуації.

«Укренерго тягне нову лінію електромереж на Арциз, там є вже підсипна дорога для встановлення опор, ми можемо використовувати її як нову в об’їзд до Молдови. Також перед блокпостом в Маяках частину опор буде перенесено на ліву сторону. І на цьому місці я пропоную Міністерству інфраструктури зробити проєкт та проводити дорогу», – зазначив Олег Кіпер.

Також очільник ОВА прокоментував питання щодо надання статусу критично важливих підприємств в аграрній галузі Одещини.

«Жодному підприємству, яке відповідає постанові Кабінету міністрів, не буде відмовлено ні в отриманні критичності, ні в її продовженні», – зауважив голова ОВА.

Але, за словами очільника, в деяких підприємствах, під час звітності, було помічено штучне збільшення кількості працівників, поданих на бронювання.

«Коли надають критичність, 36 людей працює, а через місяць я бачу в ДІЇ, що з’являється сто працівників – я за це повністю буду лишати статусу. Не може на 800 гектарів працювати 150 заброньованих людей», – підкреслив Олег Кіпер.

Голова ОВА призвав аграріїв до чесності, прозорості та відкритої співпраці.

У галузі аквакультури минулого року  було впроваджено пілотний проєкт – зариблення коштом спецфонду, який надає при закупівлі матеріалу компенсацію вартості малька до 30 відсотків. Механізм вже відпрацьовано у прифронтових регіонах, а вже цього року його буде поширено по всій території України. Про це повідомив перший заступник голови Держагентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Тарас Кот.

Також заступник голови Держагентства нагадав, що з 2-го лютого відновлюється приймання заявок на грантову програму щодо посадки садів, виноградників та теплиць у сумі до 400 тисяч на гектар.

«Можна отримати до 10-ти мільйонів гривень грантових коштів на посадку, оформлення до 25-ти гектарів на одного заявника. Співфінансування 50 на 50 для класичних територій, для прифронтових – 80 тисяч від держави та 20 тисяч від заявника. За минулий рік ми видали 440 мільйонів, сумарно з 2022-го року – понад півтора мільярда гривень», – зауважив  Тарас Кот.

На форумі було прийнято рішення щодо створення робочої групи, в склад якої входитимуть агровиробники, народні депутати та представники органів державної влади для узгодження позицій, врахування потреб аграріїв та напрацювання ефективних рішень для зміцнення економіки Одещини та України в цілому.

Голова депутатської групи “Аграрна Одещина” Одеської обласної ради, членкіня правління Всеукраїнської аграрної ради Алла Стоянова у коментарі “БІ” пояснила важливість цього рішення.

“Аграрний Південь сьогодні тримається на людях, які попри війну, посуху, проблеми з водою та логістикою виходять у поле і роблять свою справу. Це відповідальність за регіон, за продовольчу безпеку країни, за майбутнє наших громад.

Я принципово не хочу, щоб аграровиробники залишалися сам на сам зі своїми проблемами. За кожним господарством стоять родини, працівники, цілі села, які живуть цією землею. І держава має слухати й чути тих, хто працює на землі щодня.

Розвиток агросектору — це не гучні заяви і не красиві документи. Це щоденний діалог, конкретні рішення і відчутна підтримка держави, яка має доходити до поля, до людей. Саме за це ми говорили із аграріями. Та форум показав головне — аграрії Одещини вміють об’єднуватися, коли йдеться про майбутнє землі та людей, які на ній працюють. У залі були різні за масштабом господарства, але з однаковими викликами і спільною відповідальністю.

Тому створення робочої групи за участі Міністерства економіки, народних депутатів профільного та інших комітетів Верховної Ради України, бажаючих агровиробників майже з кожної громади та активу членів Всеукраїнської Аграрної Ради — це створення команди, яка працюватиме над реальними проблемами: водою, ресурсами, логістикою, адаптацією до європейських вимог. Працюватиме не на словах, а в робочому режимі. Це продовження системної роботи заради аграрного Півдня України, заради людей, які тримають землю і економіку країни в найважчий час”, – наголосила Алла Стоянова. 

Також на заході було обговорено низку інших питань:

• повернення агровиробникам мита, сплаченого при експорті ріпаку та сої після запровадження мит;
• заборони на ввезення морським шляхом вапнякової аміачної селітри;
• правове унормування використання земельних ділянок приватної власності для зведення та обслуговування фортифікаційних споруд.

Форум став важливою платформою для обговорення актуальних викликів аграрної галузі у воєнний час, а також перспектив розвитку сільського господарства.