Хортиця відкриває таємниці: як археологи з різних країн рятують стародавні кораблі

Запоріжжя стало майданчиком для міжнародної археологічної експедиції, яка зібрала фахівців із кількох країн

На Хортиці вже кілька тижнів тривають роботи з порятунку унікальних суден XVIII століття, що опинилися під загрозою знищення після підриву Каховської ГЕС.

Падіння рівня води у Дніпрі оголило рештки давніх човнів і фрагменти дерев’яних конструкцій, які донедавна зберігалися у товщі ріки. Тепер деякі досягають майже рівня води або оголилися. Усушка деревини, атмосферні впливи й вандалізм – усе це ставить під питання їхнє подальше існування, пишеСправжнє.

Тож зараз в акваторії Старого й Нового Дніпра біля острова Хортиця археологи досліджують та документують кожну деталь. Керівник експедиції, гідроархеолог Дмитро Кобалія, пояснює: головне завдання – не лише зафіксувати знайдене, а й врятувати від руйнації те, що може стати частиною світової історичної спадщини.

До роботи долучилися науковці з України, США, Великої Британії та Швеції. Разом із ними працюють реставратори й інженери Національного заповідника “Хортиця”. Така співпраця дозволяє поєднувати міжнародний досвід і місцеву експертизу, щоб виробити дієві рішення для збереження пам’яток.

Судна XVIII століття – це безцінне джерело знань про морську та річкову культуру минулого. Дослідники наголошують: дерев’яні корпуси, елементи оздоблення та навіть технологія збирання кораблів відображають інженерний рівень і військово-торговельні амбіції того часу. Для Запоріжжя, де Хортиця традиційно символізує козацьку добу, ці знахідки особливо значущі. Вони показують, що регіон був важливим транспортним і стратегічним вузлом набагато раніше, ніж звикли думати.

Руйнування Каховської дамби створило проблему не лише для екології, а й для культурної спадщини. Те, що зберігалося у воді століттями, тепер може зникнути за кілька місяців. Археологи наголошують: без оперативних заходів чимало суден просто розсиплються. Тому експедиція “Хортиця-2025” стала насправді рятувальною операцією – буквально боротьбою з часом.

Для міста це ще й можливість показати світові іншу сторону регіону – не лише прифронтову, а й культурно-історичну. Саме тут міжнародна команда працює пліч-о-пліч, аби зберегти артефакти, які розповідають історію не одного народу. Адже кораблі, що нині лежать на дні чи на піску, – свідки глобальних процесів: торгівлі, воєн, колонізації.

Запоріжжя знову стало місцем, де минуле напряму пов’язане з майбутнім. Якщо зусилля археологів будуть успішними, у музеях Хортиці з’являться нові експонати, здатні привернути увагу туристів і науковців з усього світу. А для самих запоріжців це шанс зберегти частинку своєї ідентичності – ту, що вийшла на поверхню разом із залишками стародавніх кораблів.