У Білгород-Дністровському районі є велике родовище нафти: як оцінюють його потенціал

У Білгород-Дністровському районі високо оцінюються перспективи нафтогазоносності у відкладах верхнього і середнього девону – пластах вапняків та доломітов з гарними колекторськими властивостями на Східно-Саратській ділянці, де максимальний дебіт нафти складає 15-20 м3/добу, а також на Жовтоярській ділянці з притоком нафти 3,4 м3/добу. Про це кореспондентці «Бессарабії INFORM» розповів  професор кафедри морської геології, гідрогеології, інженерної геології та палеонтології Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимир Кадурін.

За його словами, нафта за своїми властивостями відноситься до категорії важковидобувної, з причини високої в’язкості і за відсутності високих технологій на сьогодні не видобувається. Вірогідно, що після проведення додаткових геологічних досліджень, перспективи промислового видобутку збільшаться.

Так, видання «Новини.LIVE» детально пояснило потенціал та можливості Східно-Саратського нафтового родовища.

Східно-Саратське нафтове родовище — це одне з небагатьох сухопутних нафтових родовищ на півдні України. Воно розташоване в Білгород-Дністровському районі , належить до Переддобрудзької нафтогазоносної області Південного нафтогазоносного регіону України. Родовище було відкрито в 1972 році, і це стало важливою віхою в дослідженні регіону.

Геологічні особливості родовища

Східно-Саратське нафтове родовище стало одним із ключових об’єктів нафтогазової галузі України. Відкриття родовища стало результатом ретельних геологічних досліджень, які виявили значні поклади нафти в середньо- та верхньодевонських відкладах.

Східно-Саратське родовище приурочене до Саратсько-Балабанівської зони складок, розташованої на північному сході Переддобрудзького прогину.

Нафтоносні відклади сформовані в середньому та верхньому девоні.

Колектори, де накопичується нафта, — це порово-тріщинуваті й кавернозні перекристалізовані вапняки та доломіти.

Продуктивна товща складається з шарів ангідритів і доломітів із прошарками вапняків, а ангідрити виконують роль перемичок, що затримують нафту.

Сумарна товщина трьох продуктивних пачок становить від 291,8 до 331,6 метра, що забезпечує значний потенціал для видобутку.

«Нафта Східно-Саратського і Жовтоярського родовищ вощена, її важко й дорого добувати. Але це правильно лише до певної міри. Свердловини біля села Кулевча однойменної громади і села Жовтий Яр Татарбунарської громади дають саме таку нафту. Однак ближче до Дунаю, в Суворовській області, вже в 2000-х роках відкрили сировину більш зручну для видобутку. До речі, в цих місцях є природний газ», — зазначає журналіст В’ячеслав Воронков. 

Запаси нафти Східно-Саратського родовища

За даними геологічних досліджень, початкові видобувні запаси родовища категорій А+В+С1 оцінюються в 1 739 тисяч тонн нафти. Це робить Східно-Саратське родовище середнім за розмірами в Україні, адже, за класифікацією, до середніх належать родовища із запасами від 10 до 30 мільйонів тонн.

Густина дегазованої нафти становить 832-859 кг/куб. м, що вказує на її відносно легкий склад, придатний для переробки. Максимальний дебіт однієї свердловини досягає 15-20 куб. м на добу, що є хорошим показником для стабільного видобутку.

Виклики та ризики видобутку

Попри потенціал, розробка родовища має свої труднощі. Геологічна будова ускладнює буріння, а висока товщина продуктивних пачок вимагає точного планування. Екологічні ризики, пов’язані з утилізацією відходів і попутного газу, потребують сучасних технологій.

Крім того, нестабільна політична та економічна ситуація в Україні може впливати на залучення інвестицій і продовження ліцензій. Проте сучасні технології та міжнародна співпраця можуть допомогти подолати ці виклики.

Майбутнє Східно-Саратського родовища

Східно-Саратське нафтове родовище має всі шанси стати важливим елементом енергетичної безпеки України. Розширення видобутку, модернізація обладнання та залучення іноземних партнерів можуть значно збільшити його продуктивність.

Якщо плани з буріння нових свердловин будуть реалізовані, родовище може забезпечити стабільне постачання нафти на внутрішній ринок і навіть на експорт. Це також може сприяти розвитку нових технологій у нафтогазовій галузі України.