Екоцид на Білгород-Дністровщині: винзавод забруднює промисловими стоками лиман Бурнас — загроза комахам, тваринам та людям

У селі Базар’янка Білгород-Дністровського району зафіксували хронічне порушення екологічної безпеки: вже тривалий час там здійснюють несанкціонований злив неочищених каналізаційних і промислових стоків. Це своєю чергою становить загрозу для місцевих жителів, а також екосистеми «Тузлівських лиманів». Про це повідомив еколог та громадський активіст Владислав Балінський. Про причини та наслідки екоциду дізнавалися у спеціаліста кореспонденти «Бессарабії INFORM».

За словами Владислава Балінського, підприємство «Чорноморська перлина», яке спеціалізується на виноробстві, вже роками не належним чином експлуатує очисні споруди Тузлівської територіальної громади, фактично імітуючи їхню роботу. Ще у 2021 році екологи виїжджали на обстеження території та зафіксували несанкціонований злив каналізаційних та промислових стоків, незадовільний стан обладнання, а також розтікання стічних вод по поверхні землі та їхнє проникнення у ґрунт і підземні води:

«Чому саме до цього підприємства була претензія у тому числі, — тому що вони були орендарями. Це підприємство доволі велике і, окрім всього, воно є водопостачальником для села Базар’янки, і водовідведення відбувається теж цим підприємством. І на той час, коли ми там були, під виглядом очисних споруд скидалися всі стоки — просто в землю. Це величезні стоки. Окрім промислових стоків, які генерує саме підприємство, там ще є водоспоживачі, — тобто побутова каналізація також. Воно там над лиманом Бурнас всмоктувалося і уходило в землю. І взагалі там не було навіть підведено живлення до цих очисних споруд, що в принципі показує, що вони непрацюючі. Власником очисних споруд є Фонд держмайна, але він також закривав очі на те, що воно не працює, бо їм не цікаво це було», — пояснив «БІ» еколог. 

З приводу фактично непрацюючої станції біологічної очистки фахівці ще тоді звернулися до Екоінспекції Південно-Західного округу, однак, за словами Владислава Балінського, реального вирішення проблеми так і не відбулося:

«Інспекція тоді вирішила піти корупційним шляхом: вони просто взяли грошей, скажемо так, “порішали” питання по місцю. Вони просто зробили припис, а потім зробили вигляд начебто відбулася модернізація цих очисних споруд, а по суті там нічого такого не було. Коли ми подавали заяву, побачили, що там питання не тільки в очисних спорудах, а в першу чергу ще й в комунікаціях до цих очисних споруд. Вже зараз, коли я виїхав, побачив, що там взагалі скидається все повз, не доходячи до цих очисних споруд. Вони просто скидають в цю балку, а вище неї там ліс є, і по лісу йдуть ці труби, азбестові — оскільки вони вже діряві і там ніяких грошей не вкладається, то воно через ліс теж йде самоплином, ці токсичні сполуки йдуть в цю балку», — прокоментував фахівець. 

За цим фактом було звернення й до поліції від адміністрації Національного природного парку «Тузлівські лимани», — повідомила його керівниця Ірина Вихристюк. Однак безрезультатно:

«Проблем з відходами для Одещини і Білгород-Дністровського району начебто і не існує — абсолютна злочинна бездіяльність чиновників ОДА, РДА, органів місцевого самоврядування (самі створюють проблеми), ну і звичайно, правоохоронна система (поліція), де працюють люди які не розуміють елементарних речей, тому порушники завжди уникають відповідальності. За даним фактом (ред.) ми декілька разів подавали заяви до поліції!», — зазначила в коментарі у Facebook директорка Парку.

До небезпечних відходів, які під час виробничого процесу утворює вищезгадане підприємство виноробної галузі, входять зокрема агресивні кислоти та луги, що застосовуються для дезінфекції виробничих ліній, залишки винного виробництва, багаті на органіку, що швидко загниває, а також токсичні сполуки, серед яких сульфід сірки, гідроксид натрію та калійна сода, — стверджує еколог. За словами фахівця, вони серед іншого становлять загрозу й екосистемі «Тузлівських лиманів», адже природна балка, куди скидають неочищені стоки, йде до лиману Бурнас — це вже територія Національного природного парку. Як стверджує спеціаліст, наразі вони вбираються безпосередньо у ґрунт, але восени, разом з дощовою водою, — змиваються у лиман. Через таке забруднення страждають як бактерії, що живуть у землі, комахи, так і більш живі істоти:

«Те, що стосується рослинності степової та лісової ділянок, там воно просто все згорає, бо дуже агресивні складові цих стоків, які призводять до загибелі всього живого. Там гине не тільки рослинність. Там, за рахунок цих агресивних сполук, ґрунт втрачає взагалі свої властивості, стає деструктурованим, перетворюється на піщаний. Тобто це опустелювання в класичному виді. Там гине все живе — це мешканці ґрунту, починаючи з бактерій, ґрунтоутворюючі комахи колемболи, це багато ракоподібних, черви і великі комахи, павуки, молюски. А також всі комахи, які існують на рослинах, плазуни, амфібії. Вся ця ділянка стає непридатною для життя. Там можуть бути і птахи, але вони не можуть користуватися вже цією ділянкою, і гризуни. Тобто всі, хто має існувати на цій природній ділянці, або гинуть, або якщо це більш великі тварини, наприклад ссавці, то вони збігають звідти, як від пожежі, бо це кислоти», — пояснив «БІ» еколог. 

Ба більше, оскільки ця проблема має комплексний характер, вона становить небезпеку й для людей:

«По-перше, сморід дуже жахливий. По-друге, випаровування. Ну і це все ж таки, окрім хімічного забруднення, ще й бактеріологічне, тобто можуть якісь збуджувачі розповсюджуватися, і це може бути й для людей небезпечно. Ну і потім це ж забруднення ґрунтових вод», — прокоментував спеціаліст. 

Активісти громадської організації «Зелений лист» вже звернулися до Природоохоронної прокуратури. Екологи вимагають зокрема припинення самих скидів, проведення обстеження всіх забруднених ділянок та визначення завданих довкіллю збитків через загиблі дерева та рослинність, а також величезні площі деградованої землі:

«Якщо підприємство все ж таки хоче працювати, нехай воно облаштує очисні споруди, які будуть на території самого підприємства. І тільки після очищення від цих хімічних забруднювачів, щоб ці стоки могли потрапляти до загальної каналізації. Бо жодна станція біологічної очистки не витримає навантаження у вигляді такої кількості забруднювачів. Бо вони взагалі розраховані зовсім на інший тип забруднювачів — суто органічне забруднення. Тому жодна з них не може очищувати такі агресивні середовища. Станції біологічної очистки — це, в першу чергу, живі організми, так званий активній мул, а по суті це бактерії, які харчуються біогенними елементами, продуктами життєдіяльності людини в першу чергу, і таким чином очищуються. Коли на станцію потрапляють хімічні елементи, кислоти та інше, ці одноклітинні організми, бактерії, вони просто гинуть і станція біологічної очистки не може працювати», — прокоментував Балінський.

Фото надав Владислав Балінський