“Родичка-ясновидиця та вдячні військові”: Кирило Дімов – про появу найточнішої “атакової” спільноти Бессарабії “Ізмаїл Головний”

Під час повномасштабного вторгнення росії в Україну з’явилося чимало моніторингових платформ, які в режимі реального часу публікують інформацію про повітряні загрози. Якщо говорити про Бессарабію, то у місцевого населення є пріоритет, тому що регіон має свого перевіреного інформатора, який вже третій рік поспіль оперативно сповіщає про небезпеку. Адміністратор телеграм-каналу “Ізмаїл Головний” Кирило Дімов, який сьогодні святкує День народження, напередодні в ексклюзивному інтерв’ю “Бессарабії INFORM” відверто розповів про волонтерство, моніторингову діяльність, особисте життя та про джерела секретної інформації, пов’язані з роботою ППО.

Життя до повномасштабного вторгнення

Кирило Дімов народився у 1991 році в Ізмаїлі у родині річкового моряка. По завершенню школи, коли настав час обирати професію, волею долі вступив на Ізмаїльський факультет ОНМА, хоча принципово про море ніколи не мріяв.

“Так склалося, що старший брат навчався у престижному ВНЗ в Одесі, тому фінансово нас обох батьки б не потягнули в обласному центрі. З огляду на те, що в рідному місті був факультет морської академії, обрав професію моряка, отримав диплом спеціаліста та навіть виріс на суднах до другого помічника капітана. Зазначу, що романтична професія моряка була мені не до душі, а кардинально змінило життя повномасштабне вторгнення. Тоді я зробив свій останній у морі контракт”, – розповідає Кирило.

Водночас чоловік веде активну громадську діяльність, створює популярну в інстаграм сторінку “UKRAINIZM”, на якій публікує інтерв’ю з відомими політичними діячами, висвітлює події Ізмаїла та намагається інформаційно впливати на розвиток рідного міста.

“На жаль, люди не до кінця сприймають та розуміють силу соціальних мереж. Вони постійно скаржаться на щось, але при цьому не здогадуються, що можуть впливати на розвиток своєї громади, на роботу міської ради та посадових осіб. Соціальні мережі мають великий вплив, якщо ними правильно користуватися. Мій паблік був популярним та, мабуть, комусь все ж перейшов дорогу, тому що вже під час повномасштабного вторгнення його заблокували”, – скаржиться волонтер.

Війна

За два тижні до найлютішого місяця у житті кожного українця перспективний моряк їде в ОАЕ, підписує восьмимісячний контракт та у готелі чекає посадки на судно. Одночасно він моніторить соціальні мережі та передчуває, що вдома станеться щось погане.

“Вранці 24 лютого я прокинувся та спустився на рецепцію. На столі вже лежали газети із заголовками про напад путіна на Україну. Це фото зберігаю і досі, не можу його видалити (розповідає Кирило та показує мурахи на шкірі, – ред.). Тоді переді мною постав найскладніший у житті вибір. З одного боку я розумів, що маю бути вдома, бути частиною спротиву окупантам, а з іншого – у мене був підписаний з компанією контракт, зобов’язання перед родиною як голови сімейства. Всі вісім місяців у рейсі я себе з’їдав, тому вже тоді почав волонтерити. Будучи членом Rotary Club Izmail, веду інформаційний фронт, допомагаю зі зборами, дистанційно організовую збір на автівку”, – згадує Кирило.

По завершенню контракту чоловік їде в Румунію та вже там, за підтримки ротарійців, закриває збір на автівку Ізмаїльському ТРО. Та, за словами волонтера, розуміючи, що не зможе існувати в тих реаліях, наприкінці 2022 року повертається додому, де одразу ж береться за термінові збори та запити військових.

Водночас відбувається зовсім непередбачувана річ, коли власну автівку на користь ЗСУ віддає росіянин.

“Після повернення додому написав мені у месенджері чоловік, що треба поговорити, потім десь на тиждень людина пропала. Потім знову пише та просить адресу електронної пошти, я з цікавості відправляю йому свій емейл. Через декілька днів приходить на пошту повідомлення, що він сам росіянин, але має родичів у Ізмаїлі, побачив мій збір та хоче бути корисним ЗСУ, передати власну автівку. Зізнаюся чесно, не повірив тоді у добрі наміри росіянина. Але коли людина, здолавши тисячі кілометрів, витративши купу грошей на пальне, сам привіз автівку 2010 року на кордон, ми всі були у шоці. Розумію, що йому був важливий сам моральний момент допомогти ЗСУ. Ту автівку ми оформили через “БФ” та одразу передали військовим”, – згадує волонтер.

Створення моніторингового каналу “Ізмаїл Головний”.

Чоловік зізнається, що телеграм-канал, який наразі має назву “Ізмаїл Головний”, був створений на початку повномасштабного вторгнення зовсім іншою людиною, а Кирило придбав його, бувши у рейсі з чотиритисячною аудиторією за 15 тисяч гривень.

“У мене на думці давно була ідея створити своєрідну платформу для спілкування ізмаїльців. Коли був у рейсі, придбав канал та назвав його Ізмаїл Головний, на той момент він позиціонував себе як чат та працював сам по собі. Допоки російські окупанти вперше не атакували Ізмаїльщину шахедами.

З огляду на те, що ми активно допомагали військовим, під час атаки, звичайно, військові віддячили та попередили про небезпеку. Я тоді також попередив людей, що варто перейти в укриття, тому що на нас летять російські дрони. Так і почалося.

У ту ніч у групу додалося багато людей, я закрив її від коментарів та, чесно зізнаюсь, скористався моментом та опублікував інформацію про нагальний збір, який ми відкрили з ротарійцями. Щоб ви розуміли, збір на 150 тисяч гривень було закрито до кінця атаки шахедів. Так, у ту ніч я спрацював на моменті, але ми зробили важливу справу та віддячили ЗСУ за попередження. Таким чином моя група почала рости та стала впізнаваною не лише у Бессарабії, а і на Одещині загалом”, – розповів засновник “Ізмаїл Головний”.

З того часу головний інформатор Ізмаїльщини став впізнаваною людиною, але зазначає, що у цьому не бачить своєї особливої заслуги.

“Для мене впізнаваність це приємно, тому що навіть в Одесі люди підходять та дякують за інформативні безсонні ночі, але я особисто не вважаю, що роблю щось надскладне і, якщо чесно, не розумію, чому такі моніторингові канали не були створені на рівні держави по всіх регіонах окремо. Ми ж всі розуміємо, що людині, наприклад, з Ізмаїлу, складно і не варто сидіти годинами в укритті, коли атакують Одесу, а особливо родинам із дітьми або людям похилого віку”,  – зазначає Кирило.

Але одночасно з упізнаваністю та вдячністю від людей Кирило почав отримувати погрози через свою діяльність.

“Знаєте, скільки ситуацій з образами було, та навіть погроз. Одного разу подзвонив військовий та погрожував вбивством через інформаційну діяльність.

А жіночка, образившись, почала писати коментарі у соцмережах, де звинувачувала мене у всіх земних гріхах та виливала бруд на мою дружину. Лише через деякий час з’ясувалося, що вона просто образилася, що її заблокували в групі “Ізмаїл Головний”. Ви уявляєте, так і сказала: “Додасте, перестану писати””, – розповідає Кирило.

За словами власника телеграм-каналу, лише з часом він обрав режим роботи спільноти.

“Хочу пояснити, що група працює упродовж дня, поки немає тривог. Ми її закриваємо лише на ніч та під час повітряних атак, щоб не з’являлася непотрібна інформація. З адміністраторів лише я надаю моніторингову інформацію, є декілька модераторів, які допомагають з видаленням ботів та блокуванням порушників. Можливими є технічні помилки, але ж я завжди на зв’язку і завжди готовий допомогти у питаннях роботи групи”.

Інформаційна дискредитація

Та найгірше, за словами волонтера, це хейтерство, яке заважає допомозі військовим. Найбільша інформаційна атака на Кирила розпочалася минулої осені, під час одного із найбільших зборів на п’ять мільйонів гривень для Ізмаїльського ТРО.

“Щойно ми оголосили про той збір, як один із проросійських пабліків розпочав розповідати про мене “цікаві” речі. Вони розповідали, що ми просимо допомоги у людей далеко за межами нашої країни, але подавали цю інформацію, як щось погане. Одночасно була і дискредитація.

Окрім цього, на цей час вже відомі мені люди провели інформаційну атаку в ізмаїльських групах, де намагалися звинуватити у корупції  та привласненні коштів від зборів.

Найжахливіше, що та вся дискредитація суттєво вплинула на збір військовим – ми не зібрали ту суму, яку планували, і яка б закрила потреби Ізмаїльського ТРО. Тому нехай відповідальність за недостатню допомогу залишиться на совісті тих людей.

Зазначу, що всі збори ми підкріплюємо звітами з чеками, тому, якби я насправді крав, відповідні служби давно б спитали за це по повній.

Своєю чергою закликаю всіх користувачів соцмереж не просто читати інформацію, а передусім аналізувати та порівнювати.

Додам, що жодна дискредитація не змінить мого вибору у житті. Я давно позначив свою позицію та вже стільки наговорив, що розумію, що у мене немає іншої можливості, окрім як іти в цьому напрямку”, – зазначив Кирило Дімов.

Ночі без сну

Кирило зізнається, що волонтерська та моніторингова діяльність суттєво вплинула на його життя, але він постійно відчуває відповідальність та вважає свій вклад у Перемогу недостатнім.

“На жаль, через велике навантаження у мене розпалася родина. З дружиною ми підтримуємо дружні відносини, адже спільно виховуємо донечку, але вважаю, що це результат виснаженості та постійної занятості…

Більш ніж за два роки моніторингової діяльності я пропустив лише три тривоги, весь інший час я на зв’язку до самого відбою. Під час масованих атак доводиться писати до тисячі повідомлень у групу.

Пам’ятаю випадок, коли о шостій ранку в телеграм телефонує дівчина – спитати, чи можна їй вже йти на маршрутку, чи скоро буде відбій. Що я можу сказати, – це довіра, але одночасно – тягар та відповідальність. Не можу привчити себе спати вдень, а вже ввечері чергова атака, тому вранці – кави випив та побіг у справах. На щастя, швидко регенеруюся”, – розповідає чоловік.

Натхнення

Людина, яка постійно знаходиться на зв’язку, проводить патріотичні акції, організовує збори на підтримку Сил оборони України, територіальної та протиповітряної оборони Ізмаїльського району, за його твердженнями, передусім знаходить натхнення це все робити у людях.

“Мені дуже приємно, коли люди кажуть, що читають, довіряють. Це не може не приносити радість, адже ти робиш щось важливе – і цим ти корисний. Був один випадок, який я завжди згадую. Під час однієї з атак на Ізмаїльський район мені написала дівчина та розповіла, що я її врятував, адже вона працювала там, куди летів шахед, а після попередження у групі вона пішла звідти та залишилася живою. Так вона дослівно написала”, – ділиться Кирило.

Інформатори

Звісно, ми не могли не запитати, як цивільній людині вдається отримувати закриту військову інформацію.

“Буває так, що мені допомагає моя родичка – померла баба Ванга” (сміється, – ред.). Насправді, це секретна інформація – джерелами ділитися не можна. Зазначу лише, що у цьому процесі залучена велика кількість людей. Головне для нас, що все працює, адже прилетіти може куди завгодно, бо росіяни – контужений народ”.

Кирило зізнається, що під час повітряних атак на Ізмаїльщину він попереджає своїх рідних та сам прямує до укриття, але складність інформування звідти у тому, що у підвалі немає зв’язку, тому чоловіку доводиться час від часу виходити назовні.

Саме такою була для чоловіка атака шахедів, коли росіяни влучили в адмінбудівлю “УДП”, так званий “стакан”, та будівлю морвокзалу.

“Беззаперечно, кожна атака із загиблими – це боляче. Так само боляче, коли росіяни своїми дронами руйнують значущі для кожного містянина місця.

Ніколи не забуду першу атаку. Ми ж півтора року прожили та не відчували біль руйнувань на собі, а вони тоді знищили наші найвпізнаваніші будівлі.

Під час однієї з останніх атак, коли шахед летів та зламав газову трубу, а полум’я просто знищило дерев’яний будинок, ти стоїш, дивишся і розумієш, що нічим не можеш допомогти. Це також біль”, – зізнається чоловік.

Волонтерство

Після першої атаки на Ізмаїл Кирило разом з “Rotary Club Izmail” одразу ж відкрив збір на 1,7 млн для Ізмаїльської ППО, за які було придбано прожектори, тепловізійні приціли та пікапи для мобільних вогневих груп.

У 2024 році волонтери організували збір “Зроби ворогу боляче” та назбирали грошей на 20 дронів.

У 2025 році спільнота організувала найбільший збір на 5 мільйонів гривень для Ізмаїльського ТРО, проте через інформаційну атаку на Кирила волонтери назбирали трохи більш як два мільйони гривень.

“Нам дуже допомогли організації, підприємці, ми публікували список всіх, хто донатив. На жаль, громади не всі брали участь у зборі та не всі, до кого ми зверталися, допомогли. Просто, знаючи потреби військових, ще раз зазначу, що це мало, це нічого.

На жаль, не всі розуміють потребу у донатах, не всі розуміють, що кожен з нас може щось робити, щоб допомогти військовим.

Коли люди пишуть, кажуть, що втомилися, так і хочеться спитати: а від чого? Від того, що живете у відносно мирному місті? У порівнянні з тим, що відбувається у прифронтових містах, ми повинні останнє віддавати, щоб росіяни сюди не прийшли”, – зазначає волонтер.

Окрім цього, у групі “Ізмаїл Головний” Кирило за допомогою учасників спільноти постійно закриває дрібні збори на потреби військових.

Так, наприклад, останній збір на акумулятор для автівки мобільної вогневої групи вдалося закрити за 20 хвилин.

Також невдовзі буде проведено збір для БФ “Шалений вулик”, у якого є проєкт “Маршрутка на нуль”. Волонтери возять допомогу військовим з Ізмаїла одразу в зону бойових дій. Там і медицина, і їжа, і різні потреби. Збір проведуть на оснащення автівки РЕБом.

Окрім цього, Rotary Club Izmail постійно допомагає людям, які постраждали від війни або перебувають у складному матеріальному становищі. Охоплюють в основному Ізмаїльщину, проте час від часу вирушають з благодійними ініціативами у Болградський та Білгород-Дністровський райони.

Відношення до спекуляцій щодо переговорів

За словами Кирила, останнім часом, на тлі переговорів США, України та росії, в соцмережах часто з’являються маніпуляційні опитування з приводу примирення чи завершення війни. Чоловік вважає, що моральне право на це мають лише військові та компетентні люди.

“На мою думку, не мене треба питати, а військових, або людей, які компетентні у цьому питанні, які розуміють, на якому ми етапі, які знають про можливості, домовленості у воєнній допомозі. А я, як людина не військова, не маю на це права. Зупинити війну та натомість отримати що? Загинуло багато військових, багато цивільного населення, ми втратили величезні території та залишимося ні з чим? Чи є розуміння цієї ситуації? Наша справа – це допомагати, а я вважаю, що допомагаємо ми мало, це моя позиція”, – зазначає волонтер.

Зміни у суспільстві

Кирило Дімов вважає, що з початком повномасштабного вторгнення українці стали більше розуміти, у якій країні живуть, та любити свою державу.

“Завдяки своїй морській професії я відвідав багато країн світу, і майже усюди майоріли державні прапори. До нас це почало доходити лише після повномасштабного вторгнення, і, вважаю, що так має бути завжди.

Я знаю дорослих знайомих, які з часом змінили думку про війну, “братів” та тому подібне, бо є пропаганда у нормальному розумінні цього слова. З часом міфи, які були нав’язані нам, змінюються.

Одночасно, є і ті, хто продовжує довіряти російській пропаганді, вірити у благі наміри ворогів, допомагати їм. Вважаю, що для зрадників мають бути жорсткіші покарання, ніж є зараз, щоб про це навіть не думали інші.

Я відносно віднедавна почав вглиблятися в тему історії та розвіювати для себе міфи й лжеінформацію стосовно радянського союзу, Другої світової війни. Скільки всього ми не дочитували під час навчання, скільки всього не розуміли.

Водночас дивлюся на своє оточення і бачу: якщо російська музика раніше нормально сприймалася, то зараз навпаки. Всі мої друзі тепер ніколи не увімкнуть її, але не через те, що я так хочу, таке їхнє внутрішнє мислення. Мої знайомі читають українською, я читаю українською та таким чином вивчаю рідну мову, бо мене навіть думати навчили російською.

На щастя, наші діти мають змогу жити у суспільстві, де все українське, у нас такої можливості не було.

Наша задача, задача ЗМІ, всіх людей, – зробити так, щоб через два покоління про злочин, який здійснили проти нас росіяни, не забули, не забули про вбивства людей і все, що ми поклали на вівтар цієї війни”, – зазначив Кирило Дімов.

“Бессарабії INFORM” щиро дякує Кирилу за відверту розмову, а також приєднується до найщиріших побажань з нагоди Дня народження. Нехай якомога скоріше діяльність Вашої спільноти змінить курс на відновлення мирної України!