Понівечені будинки та дивом збережені життя: “Бессарабія INFORM” поспілкувалася з очевидцями прильоту у Шабо

Жителі села Шабо Білгород-Дністровського району вдруге за пів року відчули, що таке руський мір. На новорічні свята ворожа ракета, яка влучила у землю неподалік житлових будинків, вкотре засвідчила підступність наших сусідів. Кореспондентка “Бессарабії INFORM” побувала на місці прильоту, поспілкувалася з місцевими мешканцями, які попри пережитий жах, вдячні за те, що дивом залишилися живими. Які пошкодження отримали будинки людей, хто допоміг громаді долати наслідки атаки, та на що вони можуть розраховувати надалі – у нашому матеріалі.

«Бог милував, що я всіх своїх вивіз…»

Ворожа ракета впала у декількох десятках метрів безпосередньо перед будинком Валерія. Чоловік  – далекобійник, до війни він придбав двоповерховий будинок та повністю поміняв дах. Валерій був вдома один, коли російські війська “привітали” шабівців з прийдешнім Новим роком. Незадовго до прильоту дружина разом з мамою та донькою поїхали до Одеси. Каже, коли переслав дружині відео з пошкодженим будинком, у неї на фоні стресу лопнули капіляри в очах.

“Вибуховою хвилею здвинуло дах будинку десь на вісім сантиметрів. Попадали всі стелі у хаті. Тринадцять вікон вибило, четверо дверей. По гаражу, по хаті тріщини”, – розповів чоловік. 

Один з уламків ракети впав у двох метрах від літньої кухні, де знаходився шабівець. У прибудові «повідходили» стіни, вирвало перестінок. Чоловік, разом з приятелями самостійно полагодили, що змогли.

Крім того, на вулиці перед домівкою у момент прильоту знаходився причіп від фури. Внаслідок вибуху розірвало його верхню частину. Кабіна вантажівки, яка стояла у дворі, не зазнала сильних ушкоджень. Металеві гаражні ворота порвало, ніби папір. Та чоловік більше переживав не за майно.

“Після прильоту я одразу побіг по сусідам. Поруч тут тітка Таня – пенсіонерка, вона сама живе. Вона вийшла – ніби все нормально. З іншого боку сусід – Ярослав, також вийшов сам. Не пройшло багато часу, і на місці вже був Павло Петрович (голова громади – ред.)”, – поділився спогадами Валерій.

Разом з товаришами чоловік назбирав пів відра осколків ракети, добре, що було одразу до кого звернутися, розповів чоловік.

Від пережитого стресу домашні улюбленці родини втекли та ховалися понад добу. Протягом двох днів Валерій поступово знаходив тварин.

«Бог милував, що я всіх своїх вивіз… І так воно минуло. Це все відбудуємо», – з вірою у свої слова сказав нам Валерій.

“На домі  повсюдно тріщини”

Сусідка Валерія, пані Тетяна живе одна. Вона була у будинку у момент прильоту. Її дім вже вдруге зазнав пошкоджень внаслідок прильоту. Внаслідок літнього обстрілу в оселі жінки вибило вікно та злетів шифер. Нещодавня атака залишила значно більше “слідів”.

«Я почула вий першої ракети, а потім вибух. Потім другий. По інерції, я вскочила і сіла у кутку кімнати, маючи з двох боків глухі стіни. Я встигла сховатися, на щастя. Шибки полетіли з вікон в середину помешкання”, – розповіла Тетяна.

Коли ми зайшли в середину будинку, то жахнулися…. Пошкоджені стелі, вибиті вікна – ось він руській мір. Жінка дивом не постраждала.

“Павло Петрович обстежував всі будинки тут і запевнив, що сільрада допоможе відновити пошкоджене майно. Від вибуху у домі вибиті п’ять  вікон, двері вітражні, а також вхідні. На домі  повсюдно тріщини. З даху злетів боровок, добре, що я пічку не встигла розтопити”, – розказала пані Тетяна.

Попри пережите, жінка налаштована позитивно.

«Що ж нам не жити зовсім!»

“Якби я трохи затрималась, то мене б не було вже…”

Крім того, ми завітали до пані Галини, чий будинок розташований безпосередньо біля місця, де впала російська ракета. Жінка – підприємиця, має власний магазин, який знаходиться поруч з її оселею. В момент прильоту вона була вдома.

«Я вийшла з магазину і зайшла додому. Буквально дві хвилини. Якби я трохи затрималась, то мене б не було вже… Уламки скла були увігнуті скрізь. Вибуховою хвилею у нас по всьому будинку підняло дах і опустило його. Стелі день-два та й впадуть”, – бідкається жінка.

“Ми написали заяву до сільради, нам допомогли закрити дах шифером. Але весь дах треба підіймати та відновлювати”,- констатувала пані Галина.

Жахливо виглядають центральні двері до будинку – їх вигнуло, і збоку вони нагадують пропелер.

“Їх наче зняли з петель та зігнули. Ми намагалися вирівняти, але даремно, вони не зачиняються нормально”

Багато уламків від ракети Галина та її рідні знаходили вдома. Крім того, у людей від вибуху зігнуло паркан, а хвіртку вибило.

Для того, аби дізнатися, на яку допомогу можуть розраховувати жителі Шабо, ми звернулися до голови громади – Павленко Павла Петровича.

“Першим, хто мені повідомив про прильот саме у Шабо, був начальник Білгород-Дністровського РУ ГУ ДСНС Олександр Чуханенко. Я в цей момент був у дорозі між Шабо та Білгородом-Дністровським. Я одразу ж розвернув машину та поїхав на місце події. Коли я приїхав, тут вже була опергрупа. Першим, що я зробив, було обстеження домівок людей. Разом з начальником комунального господарства громади Кирилом Титаренком ми обходили будинки та спілкувалися з тими, чиє майно було пошкоджено. Після попереднього огляду, я зрозумів, що ситуація подібна до прильоту, який був влітку 2024 року, тобто у людських будинках повилітали вікна, двері, знесло дахи та шифер. Першим, до кого я звернувся по допомогу, був Червоний Хрест, аби зорієнтуватися, чим вони зможуть допомогти. Минулого разу, коли був обстріл, вони нам надали брезент та плівку, і зараз ми також потребували таких матеріалів. Оскільки це було напередодні Нового року, у багатьох був вихідний, але ми надали транспорт, яким нам зі складу Одеси доставили плівку та тарпаулін”, – зауважив Павло Петрович.

За словами очільника громади, на наступний день після атаки до Шабо приїхали волонтери “Червоного Хреста”, які видавали людям матеріали. Працівники невеликої бригади, яка функціонує при місцевому Благоустрії, одразу ж почали допомагати людям, в основному стареньким, адже молоді самостійно почали ремонтні роботи.

“Другого січня до нас приїхала заступниця голови Білгород-Дністровської РВА Тетяна Домчинська, яка також поцікавилася, у чому є потреба. Але ми розуміємо, що рік тільки-но почався, а отже розподіл та виділення коштів можуть трохи затягнутися. Безумовно, ми потребували і робочих рук. Після того, як ми кинули клич, мені подзвонив секретар Білгород-Дністровської міськради Олександр Скалозуб, який одразу ж прислав нам робочу бригаду, а також секретар Сергіївської селищної ради Артем Шевченко, котрий відправив групу працівників до нас”, – підкреслив голова громади.

Крім того, очільник громади звернувся до Благодійного фонду “10 квітня”, а також до своїх колег з сусідніх громад.

Як розповіла “БІ” Ірина Легун волонтерка Одеської обласної організації Українського Товариства Червоний Хрест, благодійники, які допомагали шабівцям після першого прильоту і вже вдруге забезпечили людей наявними у них матеріалами.

“Ми надали мешканцям Шабівської громади, які постраждали від збройної агресії рф, плівку для того, аби закрити пошкоджені вікна, та тарпаулін  – для тимчасового ремонту дахів. Наразі це всі матеріали, які ми маємо у нашій Білгород-Дністровській філії”, – зауважила у бесіді з “БІ” волонтерка. 

“Жителі перебували у шоковому стані та по-різному реагували на нашу допомогу, адже комусь хотілося отримати більше. Ми виходили із того, що мали і намагалися оцінити об’єми та площу пошкоджень та рівномірно розподілити матеріали між постраждалими. Кожному, але потрохи”, – додала волонтерка. 

Днями у Шабівській громаді відбулося засідання сесії, під час якої було прийняте рішення про виділення 500 тисяч гривень для постраждалих від прильоту. Оскільки календарний рік лише почався, то до сільської казни ще не заходили гроші, тож людям, які будуть відновлювати свої оселі, доведеться почекати ще якийсь час.

Виплати будуть здійснюватися залежно від ступеня пошкоджень домівок.

Крім того, заплановане виділення коштів і для Романа Жука, який отримав важке скалкове поранення ноги. Історію чоловіка, який закрив собою від уламків доньку, “БІ” розповідала нещодавно.

Наразі Шабівська сільрада звернулася до сусідніх громад по фінансову допомогу. Влада очікує, що громади, які не відгукнулися першого разу, коли до Шабо прийшла біда, зроблять це зараз.