Замість сесії – суперечки з приводу долі лікарні: в Аккермані зірвалося важливе пленарне засідання

У сесійній залі Білгород-Дністровської міської ради 17 жовтня зібралося чимало людей, адже о 10 годині мало розпочатися засідання 38-ї сесії. Проте більшість з присутніх були не депутатами, а працівниками КНП «Білгород-Дністровська районна лікарня», які отримали повідомлення про ліквідацію медзакладу і, як наслідок, скорочення штату. Представники трудового колективу мали намір відстояти подальше функціонування закладу під час пленарного засідання, проте через відсутність кворуму (у залі були присутні лише 15 народних обранців з необхідних щонайменше 18-ти), сесію перенесли на 11 листопада, про що повідомив в.о. міського голови, секретар ради Олександр Скалозуб. Тож замість обговорення питань порядку денного у залі розгорнулася ціла дискусія стосовно подальшої долі районної лікарні. Як все відбувалося, бачила «Бессарабія INFORM».

Варто зазначити, що ця сесія для громади є надзвичайно важливою, оскільки на ній мали розглянути понад 60 актуальних питань для міста, яке і так перебуває у непростому становищі. За офіційною версією, озвученою у залі, відсутні депутати не змогли взяти участь у засіданні через хвороби, але з іншого боку, це виглядає так, ніби вони не прийшли навмисно, затягуючи прийняття рішень та уникаючи відповідальності. Останнє пленарне засідання пройшло ще у липні, отже понад три місяці жодного важливого для міста рішення прийнято не було. А вже відомо про критичний стан справ.

Питання об’єднання двох лікарень, які територіально знаходяться в одному місті та у пішій доступності одна від одної, обговорювалось протягом багатьох років. Впритул підійшли до такого рішення ще у 2022 році, після початку чергового етапу медичної реформи, зокрема створення спроможної мережі охорони здоров’я на місцевому рівні.

Публічно озвучили плани про об’єднання КНП “Білгород-Дністровська багатопрофільна лікарня” та КНП “Білгород-Дністровська центральна районна лікарня” у вересні 2022 року під час робочого візиту до Одещини заступника міністра охорони здоров‘я України Олексія Яременка.

Тоді заступник міністра пояснив, що об’єднання медичних закладів підвищить їхню спроможність і покращить якість послуг. Він зазначив, що у деяких громадах існують лікарні, які дублюють одна одну, пропонуючи однакові послуги, що створює непродуктивну конкуренцію. Тож об’єднання таких закладів, за словами посадовця, дозволило б уникнути дублювання функцій та зробити медичний заклад більш фінансово стійким, а також покращити якість медичної допомоги пацієнтам.

Було наголошено, що лікарня, яка буде визначена кластерною, обслуговуватиме не лише громаду, де вона розташована, а й увесь кластер. Це означає, що всі її ресурси, включаючи медичний персонал і пацієнтські маршрути, повинні бути розраховані на обслуговування щонайменше 150 тисяч населення.

Інфраструктурний етап медичної реформи, який передбачає поділ на кластери, викликав чимало суперечностей на Білгород-Дністровщині. Місцеві громади були занепокоєні тим, що об’єднання медичних закладів і створення кластерних лікарень призведе до закриття або скорочення деяких місцевих лікарень. Особливо гостро це питання постало саме стосовно районної лікарні.

Протягом 2023 року питання подальшого функціонування Білгород-Дністровської центральної районної лікарні стало надзвичайно актуальним. З травня минулого року через те, що лікарня не отримала пакет послуг від Національної служби здоров’я України (НСЗУ), інфекційне відділення, розташоване у селі Шабо, припинило роботу. Водночас, це був лише один із багатьох викликів, з якими зіткнулася лікарня за останні роки.

Більшість експертів і посадовців різних рівнів погоджувалися з тим, що Білгород-Дністровська центральна районна лікарня не зможе самостійно увійти до нової медичної мережі через наявні об’єктивні та суб’єктивні причини. Якщо ж лікарня все ж таки залишиться окремим закладом, це стане значним фінансовим тягарем на місцеву владу, яка буде змушена виділяти кошти на утримання закладу.

Попри доволі вичерпні аргументи, власник (на той час) районної лікарні ─ Білгород-Дністровська районна рада в особі ексголови Григорія Мельниченка, категорично був проти будь-якого рішення ─ чи то реорганізації, чи то приєднання до міської. Разом з колишнім керівництвом медзакладу ним влаштовувалися будь-які перепони, аби рішення про подальшу долю лікарні не було прийнято.

Нагадаємо, 11 серпня 2023 року мала відбутися позачергова сесія районної ради, на якій планувалося розглянути питання про приєднання Білгород-Дністровської центральної районної лікарні до міської. Сесія повинна була пройти за відсутності голови ради Григорія Мельниченка, якого незадовго до того затримали правоохоронні органи.

Новина про майбутню сесію викликала значний резонанс серед прихильників Григорія Мельниченка, які вдалися до різних маніпуляцій, щоб перешкодити її проведенню. На офіційній сторінці КНП «Білгород-Дністровська ЦРЛ» депутатам навіть пропонували взяти участь в акції — пройти медичне обстеження замість відвідування сесії, що виглядало як спроба вплинути на її кворум та прийняття важливих рішень.

Навіть попри те, що депутати не скористалися «акцією» районної лікарні, сесія Білгород-Дністровської районної ради не відбулась, тож доля медзакладу залишилась невирішеною.

Після тривалої невизначеності, у вересні 2023 року КНП отримало нового власника ─ Білгород-Дністровську міську раду.

На сесії міської ради 3 листопада 2023 року було прийняте рішення «Про реорганізацію комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська центральна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» Білгород-Дністровської міської ради». Однак дане рішення було скасоване на сесії 5 квітня 2024 року, а замість реорганізації вирішили ліквідовувати.

Розпорядженням голови від 14 травня поточного року було створено комісію з ліквідації КНП, яку очолив його директор Валентин Гросул.

Попри те, що питання «на слуху» уже не перший день і йшло до свого логічного завершення, більшість працівників районної лікарні обурились після отримання повідомлень про ліквідацію. Тож 17 жовтня, коли мала відбутись сесія, вони зібрались у міськраді, аби відстояти свої права і спробувати зберегти медзаклад у тому стані, в якому він існує зараз.

До депутатів звернулась представниця КНП Світлана Скорик. Вона зазначила, що через ліквідацію установи працівники залишаться просто «на вулиці».

«Нас ліквідують. Значить ми залишаємся, наші всі працівники, приблизно в грудні-січні на вулиці. В країні війна. Кому це вигідно зараз?», ─ зазначила вона.

Крім того, Світлана Скорик повідомила, що лікарня є самодостатньою та має свої кошти на утримання, тож ліквідувати заклад немає сенсу.

«Ми не просимо грошей, а працюємо самі. Ми звітуємо, у нас є пакети. У міської лікарні більше пакетів, але грошей не вистачає. Наші працівники завтра залишаються на вулиці», ─ підкреслила вона у своєму виступі.

До дискусії долучився лікар-хірург КНП Савелій Узун, який також звернувся із проханням не ліквідовувати медзаклад.

«Ми кожного дня оперуємо, у нас є робота і пацієнти. І я б хотів просити вас і депутатський корпус, щоб все ж таки районна лікарня і хірургія, я думаю, що в наш час вони повинні залишитися, і працювати, і допомагати жителям міста і району», ─ наголосив він.

Про ситуацію, яка склалась, розповів і Валентин Гросул, голова ліквідаційної комісії. Він зазначив, що працював в лікарні з 1983 року, а наразі вважає, що рішення повинно прийматися виважено, щоб все було проведено якнайкраще.

Також працівники районної лікарні зауважували, що ситуація доволі складна, але ліквідовувати заклад не є правильним рішенням, адже він завжди мав і досі має великий авторитет серед населення міста й району.

Від представників міської лікарні виступив її генеральний директор, депутат Віталій Жнякін.

«Кожен з вас знає, що є спроможна мережа. І по спроможній мережі, яка визначена вже не один рік, прописано про ліквідацію районної лікарні», ─ наголосив він.

Також він зазначив, що розмови про ліквідацію КНП «Білгород-Дністровська ЦРЛ» йшли уже не один рік: збиралися комісії, як на районному, так і на вищих рівнях влади. Віталій Жнякін нагадав, що було визначено створити на території міста одну спроможну лікарню, яку потрібно розвивати.

Окремо він наголосив, що кадровий потенціал районної лікарні буде максимально збережений.

«Лікарня міська відкрита до діалогу, міська лікарня готова прийняти людей і провести (ліквідацію – ред.) так, щоб це було максимально безболюче для людей. Но це рішення, яке ми маємо з вами виконати», – підкреслив Жнякін.

Спроби «перекрутити» інформацію щодо подальшого працевлаштування скорочених працівників він назвав спробами маніпулювання.

До слова також був запрошений керівник управління охорони здоров’я міськради Андрій Соломієнко. Він зауважив, що треба піти саме шляхом приєднання, а не ліквідації, щоб зберегти весь персонал районної лікарні.

Він також повідомив, що дав доручення головним лікарям до 21 жовтня надати пропозиції по вирішенню даного питання, зокрема про подальший розвиток закладів.

«Я вважаю, що це питання потребує більш детального вивчення. Має бути об’єднання шляхом реорганізації», ─ зазначив Андрій Соломієнко.

Крім того, він звернувся із проханням запрошувати його на всі заходи й наради з обговорення подальшої долі КНП.

Натомість депутатка міської ради Інна Гончарова піддала критиці такий підхід начальника управління до справи.

«З березня місяця, коли було прийняте рішення сесії про ліквідацію, ви хоч на одну комісію прийшли, розповіли, що робите для того, щоб якось вирішити ті питання, які ви тільки сьогодні на понеділок надали завдання лікарям розв’язати? Які ваші дії були?», ─ поставила вона питання до доповідача.

Вона також наголосила, що всім було відомо про рішення, яке вступило в дію, але за пів року керівник управління охорони здоров’я не брав участі у жодному засіданні комісій.

Секретар міської ради Олександр Скалозуб також підкреслив, що чекає від Андрія Соломієнка як очільника профільного управління чітких і конкретних відповідей.

«Є рішення міської ради, і його треба виконувати. Я чекав від вас якісь пропозиції по поводу, щоб зберегти медичний склад районної лікарні, як саме провести цю реорганізацію чи ліквідацію, щоб максимально люди, які потрібні лікарні, потрібні місту, щоб їх зберегти, щоб вони не залишились на вулиці», ─ зазначив він.

Крім того, у ході обговорення підняли й одне з першочергових питань ─ фінансування медзакладу.

Начальниця фінансового управління Олена Задорожна заперечила заяву представників районної лікарні про спроможність та самодостатність установи. Вона повідомила, що в поточному році на оплату комунальних послуг та енергоносіїв КНП з міського бюджету було виділено 2,5 мільйони гривень.

«Хто вам дає інформацію, що ви повністю утримуєтесь за свій рахунок, це недостовірна інформація», ─ підкреслила вона.

Зважаючи на всі суперечки, і навіть попри прийняте міською радою рішення про ліквідацію районної лікарні, її доля й досі залишається не визначеною повністю.

Про подальші дії влади у даному напрямку «БІ» інформуватиме у наступних матеріалах.