Найменшій жертві було лише дев’ять: огляд гучних вбивств в Бессарабії, крапку в яких вже поставив суд

Життя ─ то є найцінніший скарб, наданий людині. Саме тому позбавлення його вважається найтяжчим злочином, котрий передбачає суворе покарання. Та далеко не всіх зупиняє страх опинитися за ґратами. Тільки на теренах Бессарабії за 2023-2024 роки вироки за вбивства отримало чимало обвинувачуваних ─ хтось відібрав життя умисно і зухвало, хтось просто «не розрахував» своїх сил. Але в більшості випадків вбивць в момент злочину пов’язувало одне –  стан сильного алкогольного сп’яніння. «Бессарабія INFORM», посилаючись на матеріали справ, зібрала найгучніші злочини, в розслідуванні яких вже поставлена крапка. 

ЗҐВАЛТУВАВ І ЗАДУШИВ: МОТОРОШНЕ ВБИВСТВО ДИТИНИ НА БІЛГОРОД-ДНІСТРОВЩИНІ

17 травня 2023 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд виніс вирок громадянину Молдови, який спочатку зґвалтував, а потім вбив 9-річну дівчинку.

Тіло дитини з ознаками насилля було виявлене 23 листопада 2018 року в покинутому будинку одного з сіл Білгород-Дністровського району.

Чоловіка, уродженця м. Кагул Республіка Молдови, причетного до злочину, затримали того ж дня.

У ході слідства було з’ясовано, що у той день обвинувачений, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, на подвір’ї будинку побачив дев’ятирічну дитину. У затьмареному оковитою мозку раптово виник намір її зґвалтувати.

Далі чоловік, уже перебуваючи разом з малолітньою у приміщенні кухні, підійшов до неї та, охопивши рукою шию, почав душити дівчинку, аби та не чинила опору. Дитина внаслідок придушення втратила свідомість.

Продовжуючи свої злочинні дії, кривдник взяв малолітню на руки та відніс її до приміщення сараю, розташованого на території нежилого будинку. Там зловмисник, навіть не зважаючи на вік дівчини, повністю роздягнув її та вступив в статеві зносини природним шляхом. Потерпіла у цей час знаходилась у непритомному стані.

На цьому ґвалтівник не зупинився. Алкоголь настільки затьмарив йому розум, що він без жалю  задовольнив свою статеву пристрасть з дитиною неприродним шляхом.

У якийсь момент збоченець усвідомив, що, коли зґвалтована дівчина прийде до тями, вона може розповісти про те, хто з нею це зробив. Тоді чоловік зважився на ще більш страшний злочин ─ вбивство.

Він задушив свою жертву та сховав її тіло в одному з приміщень нежитлового будинку, накривши металевою бочкою. Після скоєного, приховавши усі сліди злочину, він зник з місця події.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі.

Зібрані докази також підтверджували обставини справи. При дослідженні трупа дитини були виявлені тілесні ушкодження, які були заподіяні в короткий проміжок часу і незадовго до смерті.

Навіть попри те, що суд приходив до переконання, що довічне позбавлення волі відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання для обвинуваченого, остаточно злочинця було засуджено до 15 років позбавлення волі.

*фото з архівів ГУНП в Одеській області

ВБИВСТВО У БІБЛІОТЕЦІ НА ТАРУТИНЩИНІ

27 квітня 2023 року Тарутинський районний суд виніс вирок убивці, уродженцю села Ганнівка. На момент скоєння злочину обвинувачений працював трактористом у СФГ «Кристал».

18 січня 2021 року в обідній час, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, фігурант справи проходив повз колишню бібліотеку. Біля будівлі він зустрів свою знайому, з якою вони увійшли до середини поспілкуватись. Там між ними виникла словесна сварка на побутовому підґрунті.

Розізлившись на співрозмовницю, обвинувачений під час «перепалки» завдав їй не менше 15 ударів кулаком та дерев`яною рейкою в життєво важливі частини тіла ─ по голові та грудній клітині.

Внаслідок побиття потерпіла отримала безліч тілесних ушкоджень ─ від легких до тяжких: травми голови, тулуба, рук, переломи кісток обличчя, черепу, переломи ребер тощо. Значні травми спричинили настання травматичного шоку, який потягнув смерть останньої.

Убивця з місця вчинення кримінального правопорушення зник.

Обвинувачений у судовому засіданні вину у скоєнні злочину не визнав. Він пояснив, що працював водієм у СФГ «Кристал», тож 18 січня прийшов на роботу о восьмій годині ранку та був там до дванадцятої. Того дня на дворі був сильний мороз, роботи не було, а тому він разом з декількома працівниками вживали спиртні напої, а саме близько двох літрів самогону.

За словами фігуранта, незадовго до обідньої перерви один з працівників завершив ремонт машини, і вони разом поїхали до місцевого магазину, де вжили ще приблизно по 100 грамів горілки, а через хвилин десять водій відвіз усіх по домівках. Обвинувачений наголошував, що вдома одразу ліг спати, оскільки був п’яний, і прокинувся близько сьомої вечора, що може підтвердити дружина. Чоловік не міг пригадати, щоб кудись виходив з дому у той день, а про нібито скоєне ним вбивство дізнався від поліції. Однак обвинувачений все ж згадав, що проходив повз колишню бібліотеку, двері якої були відчинені, а зайшов туди, бо переплутав із магазином. Він категорично заперечував, що мав зустріч з убитою жінкою, та запевняв, що особисто вони навіть не були знайомі.

Донька убитої, яка проживає у м. Одеса, повідомила суду, що про смерть матері дізналась наступного дня, коли батько повідомив, що у приміщенні колишньої бібліотеки, яке використовували для надання гуманітарної допомоги, знайшли її тіло.

Зібравши показання свідків та інші докази, навіть попри заперечення зловмисника, суд дійшов висновку про його винуватість.

Експертизою не вдалося встановити точну кількість нанесених ударів, а також їх послідовність, але було встановлено, що мало місце численне, неодноразове прикладання травмуючої сили. Інші експертні висновки говорили про те, що жінка намагалась закритися руками від побиття, але це не допомогло. Смерть настала за короткий проміжок часу з моменту отримання тілесних ушкоджень, тож навіть при наданні медичної допомоги врятувати її все одно не змогли б.

Також суд з’ясував, що підозрюваний не страждає на психічні захворювання, недоумство чи інші хворобливі стани психіки та у тимчасовому розладі психічної діяльності не перебуває, а значить здатний повною мірою усвідомлювати свої дії.

Розглянувши всі матеріали справи, суд визнав чоловіка винним у вчиненні злочину та призначив йому покарання ─ 12 років позбавлення волі.

УБИЛИ, А ПОТІМ ОБІКРАЛИ НЕБІЖЧИКА ─ ТАК ЗАВЕРШИЛОСЯ ЗАСТІЛЛЯ НА ТАРУТИНЩИНІ

27 квітня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області виніс вирок двом жителям села Красне Тарутинської громади, які змовились та вчинили умисне вбивство.

26 червня 2022 приблизно о 21:00 годині двоє чоловіків, перебуваючи в гостях у третього, у стані алкогольного сп’яніння змовились, аби убити господаря. До цього вони посварились між собою.

Один зі зловмисників побачив на підвіконні ніж та, схопивши його,  завдав один удар в область шиї, що призвело до значної крововтрати. Його спільник у свою чергу взяв шило та наніс потерпілому не менше 12 ударів. Через крововтрату останній помер на місці події.

Лише вбивства п’яним чоловікам здалося замало, тож далі, у той же день приблизно о 21:30 годині вони вирішили й обікрасти небіжчика. Зловмисники таємно викрали з дому вбитого ними господаря телевізор та саморобний електричний подовжувач, після чого з місця злочину зникли.

Під час судового розгляду один з обвинувачених повністю визнав себе винним та розкаявся у вчиненому. Він розповів суду, що того сумнозвісного дня біля відділення пошти зустрів свого брата, який гучно розмовляв з іншим чоловіком. Як він зрозумів, між ними виникла сварка, але з приводу чого – йому невідомо. За його словами, на вулиці вже темніло, чоловіки сиділи випивали, а поруч з ними стояла п’ятилітрова пляшка вина. У своїх свідченнях зловмисник також зазначив, що між його братом та його знайомим уже і до цього бували конфлікти. Але, коли він підійшов до співрозмовників,  вони запропонували випити з ними вина, на що він не міг не погодитися.

Під час розмови між братом та потерпілим почався скандал, який тривав близько 30 хвилин, а загалом вони сиділи втрьох майже годину. Після сварки потерпілий пішов додому, а брати продовжили розпивати алкоголь. Після випитого по дорозі додому один з братів, який був учасником конфлікту, запропонував зайти додому до свого опонента, адже мешкали вони на одній вулиці. Побоюючись брата, оскільки той все життя його цькував та знущався, чоловік погодився на його пропозицію. Увійшовши до будинку, побачив, як у маленькому коридорі брат з підвіконня взяв ніж та вдарив ним господаря будинку по шиї. Далі, тримаючи ніж у правій руці, брат сказав йому, що, якщо він не доб’є потерпілого, то з ним буде те саме, навіть натякав, що відріже голову.

Обвинувачений послухався та завдав власнику житла декілька ударів у спину шилом. Ледь тримаючись, потерпілий пішов до кімнати, а брати, забравши ніж та шило, втекли з місця події. По дорозі додому вони викинули знаряддя вбивства у канаву неподалік власного будинку.

Натомість другий обвинувачений, який і був фігурантом конфлікту із потерпілим, своєї вини не визнав. Він намагався переконати суд у тому, що протягом всього того дня аж до самої ночі перебував у селі Лужанка, що розташоване у 10 км від села Красне, а тому й убити нікого не міг.

Навіть попри відмову другого зловмисника визнавати це, їхня провина у вчиненні вбивства за попередньою змовою групою осіб, а також у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в повному обсязі була підтверджена доказами.

Суд визнав обох братів винними. Один з них отримав покарання у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років, інший ─ на строк десять років.

ВИПАДКОВЕ ВБИВСТВО НА КУРОРТІ БІЛГОРОД-ДНІСТРОВЩИНИ

Ще один вбивця, який отримав свій вирок, позбавив на Білгород-Дністровщині людину життя, просто не розрахувавши власні сили.

22 січня 2024 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд обрав покарання для раніше не судимого уродженця м. Одеса, який у липні 2019 року випадково убив перехожого.

Липневим ранком, приблизно о четвертій годині, знаходячись на Центральній алеї у курортному селищі Затока, він прямував до пляжу.

У цей час поруч йшла компанія людей. З одним із групи він зіштовхнувся плечима. Між хлопцями розпочався словесний конфлікт.

Під час сварки обвинувачений завдав незнайомцю удар кулаком в обличчя, в результаті чого останній впав. На жаль, під час падіння потерпілий сильно вдарився головою о бетонне покриття доріжки та втратив свідомість.

Знайомі постраждалого кинулися йому на допомогу та викликали «швидку». У нього виявили закриту черепно-мозкову травму, перелом потиличної кістки зліва та крововиливи. Навіть попри надання медичної допомоги, від отриманих травм чоловік помер в одній з одеських лікарень.

Обвинувачений у суді свою вину визнав лише частково. Він пояснив, що в 2019 році працював в смт. Затока у кафе-ресторані «Парус», де познайомився з дівчиною, домовився з нею про зустріч на станції Лиманська, але вийшов на пляж, взяв шезлонг та заснув.

Прокинувшись біля четвертої години ранку, він пішов до кафе «Сказка», а коли наблизився до компанії відпочивальників, плечем зіткнувся з хлопцем, перед яким одразу вибачився.

Далі події розгорталися, як у поганому фільмі про «скажені 90-ті». Відійшовши від компанії людей десь на три-чотири метри, услід почув крик: «Ти що такий борзий?». Друзі хлопця, які були поруч, попросили обвинуваченого не звертати уваги на такі слова, адже їх приятель нетверезий.

За свідченнями обвинуваченого, він пішов далі, але той хлопець потягнув його за руку, розвернув до себе, почалася словесна перепалка, пусті погрози. Хлопцю допомагав іще один з тієї ж компанії, який ніби просив всіх заспокоїтися, але у той же час штовхався. Далі обвинувачений отримав від п’яного хлопця удар головою в груди, а тому завдав удар у відповідь. Той упав.

Обвинувачений у суді наголошував, що знаходився там один проти декількох хлопців, а тому просто захищався, не думаючи про наслідки, адже все сталося миттєво. Він шкодує, що так сталося, але вину не визнав, оскільки постраждалий напав першим.

Брат загиблого у ході судового розгляду справи просив суд стягнути з обвинуваченого матеріальні збитки у розмірі 153836 грн та компенсацію за моральну шкоду у розмірі 500 000 грн. Він вважав, що той завдав його родичу навмисний удар, хоча на це не було жодних підстав. Також він наголошував, що після поховання хлопця матері довелося проходити лікування через жахливий емоційний стан.

Взявши до уваги всі докази, суд визнав обвинуваченого винним та призначив йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. Та у залі суду його звільнили від відбування основного покарання, встановивши іспитовий строк ─ три роки.

Також суд зобов’язав стягнути з винного на користь родини померлого хлопця матеріальні збитки у розмірі 153 836 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Багато чи мало отримали вбивці за свої діяння, чи достатньо суворо покарав їх суд ─ питання риторичне. Та навіть найсуворіша кара та найщиріше розкаяння не повернуть їхніх жертв.