Обірвалося життя засновника відомого у Бессарабії бійцівського клубу “Ахілл”: прощання з “сенсеєм” пройде у трьох містах

Великим ударом для Бессарабії, особливо міста Кілії, стала раптова смерть тренера з бойових мистецтв Леоніда Єлисеєва. Серце чоловіка зупинилося 19 серпня просто посеред Ізмаїлу, коли він, як завжди, поспішав на зустріч активному та насиченому життю. На жаль. Пішла легенда. Про невгамовну любов Леоніда до життя, до своєї родини, до спорту та про те, чи існуватиме “Ахілл” далі, “Бессарабії INFORM” розповіла його кохана дружина Ольга. 

У рідній для Леоніда Кілії його знав чи не кожен. Цікава, неординарна особистість та улюблений наставник для великої кількості дітей, підлітків і дорослих. За своє коротке життя він встиг зробити те, що завжди нагадуватиме про нього: створив справжній бренд — клуб “Ахілл”, члени якого регулярно досягали неймовірних успіхів на всеукраїнському та навіть світовому рівні.

“Сенсей” – таким шанобливим японським зверненням, яке застосовують до наставників, називали Леоніда чисельні знайомі. Він дійсно був чудовим наставником: слабких вчив бути сильними, сильних — вміти направляти свою міць у потрібне русло. Витягав з “ями” підлітків, які пішли не тим шляхом…

За словами Ольги, захопився бойовими мистецтвами Льоня (так його звав чи не кожен з його оточення; навіть ученикам дозволяв) ще у 20 років, коли жив в Одесі. Почав ходити на заняття до місцевого клубу, де зрозумів, що це те, чому б він хотів присвятити своє життя. Навіть спеціально здобув педагогічну освіту, згодом — отримав дипломи ще з двох економічних спеціальностей, що дозволяло йому обрати більш високосплачувану професію, але він все ж не полишив улюблений спорт.

Коли у 2015 році Леонід повернувся до рідного міста Кілії, побачив, що тут не вистачає дозвілля для дітей. Вирішив викладати бразильське джиу-джитсу та змішані бойові мистецтва. Разом з братом Віктором заснував клуб “Ахілл”. Саме таку назву брати обрали для прославлення найдавнішого міста України — Кілії. Місцева влада надала приміщення для занять у місцевій спортивній школі.

З того часу через зал Леоніда пройшло чимало дітей та дорослих. Серед його учнів — золоті призери престижних міжнародних чемпіонатів. Ахіллівці – справжня гордість міста Кілія.

Після кількох років існування кілійського “Ахіллу” до братів прийшла ідея створити філіал у місті Вилкове. Спочатку Єлисеєві самі їздили туди проводити заняття, а згодом довірили це учню Миколі Кожокарю.

До речі, вчора, у понеділок, на озері Кагул розпочав працювати літній табір для дітей Бессарабії, який організував Леонід. Він мав супроводжувати діток разом з іншими тренерами, але, виходить, зліт проходить в його пам’ять…

У 2020 році Леонід підписав контракт зі Збройними силами України та почав працювати ще й в лавах прикордонників. Ольга пояснює, що зробив він це здебільшого заради донечки Марії, яка з малечку після розлучення батьків проживала разом з татом. Леонід прагнув для неї якомога кращого майбутнього та усіма силами забезпечував чудове дитинство.

“Який він батько, ви б тільки знали!”, – розповідає Ольга, додаючи, що за досить короткий час справді татом він став і для її донечки від першого шлюбу.

Пара зійшлася менш як два роки тому. Опалені попередніми відносинами, які не склалися, нарешті поринули у своє щастя з головою. Їхні доньки-однолітки одразу стали одна для одної більше ніж зведеними сестрами.

Влітку 2022 року Леоніда за службою перевели до Ізмаїлу. Дружина з дітьми рушили за головою сім’ї. Проте, навіть охороняючи кордон, сенсей життя не уявляв без улюбленого спорту. Тому знайшов можливість викладати і там — створив ізмаїльський філіал “Ахіллу”, швидко набрав групу, адже про славетний клуб знали і у столиці Придунав’я.

“Льоня жив цим. В нього не було такого, що він втомився, і тому буде лежати на дивані після роботи. Навіть втомлений завжди щось робив: проводив заняття, виконував чоловічу роботу, організовував для нас цікаве дозвілля. Він така чудова людина… Найкраща! Таких просто більше немає. За все моє життя лише з ним я відчула себе по-справжньому щасливою, коханою жінкою”, – не стримує сліз Ольга.

Вона згадує, що спорт та сім’я були головними у його житті. І нерідко саме його викладання витягувало молодь зі складних життєвих ситуацій.

“Коли він помічав хлопців, які десь за гаражами курили або наркоманили, примушував їх прийти на заняття. Грошей немає – без грошей! Просто прийдіть. Вони приходили та нарешті займали свій вільний час чимось корисним, виплескували свою енергію на бої. Так він чимало залежних витягнув з “ями”. Також безкоштовно займався з дітьми, батьки яких не могли дозволити собі сплатити кошти за тренування. Хоч вони були невеликі, але різні бувають ситуації. Казав: не можеш платити – не потрібно. І займався, рівно так, як і з усіма іншими”, – з гордістю говорить про чоловіка Ольга.

Понад усе жінка бажає, аби справа життя її коханого продовжувала жити, адже вірить, що так жити буде і Льоня. На щастя, Леонід залишив після себе учнів, які вважають це справою честі. В Кілії заняття проводить його учень Іван Буров, у Вилковому – Микола Кожокарь.

Про таких людей, як Леонід Єлисеєв, кажуть: «Життя, як спалах зірки: коротке, але яскраве». Мабуть, за свої роки він встиг прожити більше життів, ніж дехто з нас, адже його дні були наповнені до країв. Окрім дружини та дівчаток, в нього залишилися мама та брат. На жаль, жінка хоронитиме другого сина…

Прощання з Леонідом відбудеться у трьох містах. Це пов’язано з його волею, яку сумлінно виконала дружина. Він якось їй сказав, що після смерті хоче бути кремованим. Ніхто і гадки не мав, що це може статися так скоро, але таке життя…

Розклад прощання 

Спочатку останню шану тілу Леоніда віддадуть в Ізмаїлі. Сьогодні, 22 серпня, о 16:00 церемонія відбудеться у залі ритуальної служби “Гранд” по вулиці Коцюбинського, 122. Наступного дня — о 12.00 на Новому міському кладовищі міста Одеса. У п’ятницю до рідної для Леоніда Кілії привезуть його прах. Прощання відбудеться за адресою: вул. Садова, 9 о 10.00.

Вічна пам’ять Вам, сенсею.