Кілійці простилися з засновником бійцівського клубу “Ахілл” та морським прикордонником Леонідом Єлисєєвим – його прах востаннє вносили у бійцівську залу

Сьогодні, 25 серпня, місто Кілія провело в останню путь засновника відомого у Бессарабії бійцівського клубу “Ахілл”, 45-річного Леоніда Єлисєєва, який раптово помер 19 серпня. Перед цим вже відбулися дві прощальні церемонії: в місті Ізмаїл, де він жив та працював останні два роки, а також в місті Одеса, де відбулася кремація. На малій батьківщині поховали прах “сенсея”. Перед цвинтарем урну на кілька хвилин занесли у бійцівську залу, де тренер упродовж багатьох років проводив заняття. 

Церемонія прощання та заупокійна молитва відбулися біля будинку Леоніда. Там були присутніми його близькі, сусіди, знайомі, а також учні. Дехто з них в пам’ять про заняття з сенсеєм одягнув бійцівську форму. Дружина тримала за плечима його рюкзак з логотипом “Ахілла”.

Аби вшанувати пам’ять видатного тренера, до будинку приїхали очільник міста Вячеслав Чернявський та його заступник Володимир Сокоренко.

На похорон прибули колеги з Ізмаїльського загону морської охорони, де Леонід служив головним корабельним старшиною. Більшість з хлопців простилися з ним в Ізмаїлі. Також були присутніми представники місцевої Роти охорони, які супроводжували процесію зі зброєю.

У громаді цього дня оголосили жалобу.

Вздовж маршруту, яким йшла процесія на чолі з традиційною “Волгою”, котра супроводжує усі військові похорони, зупинялися перехожі. Багато хто в місті або був знайомим з Леонідом особисто, або приводив на тренування дітей, або просто шанував його тренерську діяльність. Дивувала людей відсутність труни. В місті вперше хоронили саме прах військового. Зазначимо, це при житті була воля покійного, яку сумлінно виконали дружина та мати.

Вздовж центральної вулиці міста люди стали в організований коридор пошани. З прапорами та квітами.

Колона йшла пішки до самої Спортивної школи, де впродовж багатьох років Леонід тренував чемпіонів. Його дружина хотіла, аби він востаннє побував у своїй залі — туди на кілька хвилин внесли урну з його прахом та фотографію. Ольга впевнена: Леонід би цього дуже хотів.

“Ось, дивись, твій зал, твій “Ахілл”. Ти так багато працював. Ти усе це створив. Ти так це любив”, – плакала Ольга, розмовляючи з коханим. Подія не залишила байдужим нікого з присутніх.

Попрощавшись зі справою життя “сенсея”, процесія відправилася на Міське кладовище, де Леонід знайшов останній спокій.

Вічна пам’ять тобі, сенсею! А справа твоя буде жити далі, тож будеш жити й ти!