Мешканці будуть чекати, поки хтось задовольнить свої амбіції? Рішення про злиття районної та міської лікарень Білгорода-Дністровського відкладається

У середу, 26 липня, у Білгороді-Дністровському повинно було відбутися позачергове засідання сесії районної ради. Проте більшість депутатів відмовилися брати участь у засіданні. Між тим народні обранці повинні були розглядати вкрай важливі питання стосовно охорони здоров’я. “Бессарабія INFORM” зв’язалася з деякими депутатами району та дізналася про причини відсутності кворуму та взаємодію керівництва райради з колегами в цілому.  

Протягом півтора року, відколи триває війна, депутати Білгород-Дністровської районної ради частіше за все проводили пленарні засідання у дистанційному форматі: деякі збиралися у будівлі райради, інші виходили на зв’язок з колегами “по телефону”, а хтось — в онлайн режимі.

Зазначимо, всього до складу районної ради увійшли 42 депутати, тобто для відкриття пленарного засідання має бути не менше 22 з них. З початку війни четверо народних обранців склали свої повноваження, але на необхідну для кворуму кількість депутатів це не вплинуло: їх, як і раніше, має бути 22 для прийняття рішень.

На позачергове пленарне засідання, яке було призначене на 11 годину 26 липня зібралися лише семеро депутатів, а також голова райради Григорій Мельниченко і його заступник Валерій Лобанов.

Порядок денний складався з майже 20 питань, серед яких: “Про передачу об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Білгород-Дністровського району Одеської області, які ліквідовано зі спільної власності у комунальну власність Білгород-Дністровської міської територіальної громади в особі Білгород-Дністровської міської ради”. Якщо простіше, то під довгою назвою криється рішення про приєднання районної лікарні до міської багатопрофільної.

Однак розглянути питання щодо подальшої долі Білгород-Дністровської районної лікарні депутатам не вдалося — кількість народних обранців була далекою до необхідного кворуму.

Відкрито прокоментував “БІ”ситуацію позафракційний депутат райради Дмитро Миколайович Казмірчук, який також не був присутній на сесії. Він висловив свою думку з приводу неявки колег:

“Порядок денний не був розісланий вчасно депутатам. Ознайомитися з ним завчасно не було можливим. Якщо запланована сесія, то вона повинна скликатися згідно з чинним законодавством, а не так, що дзвонять напередодні о третій годині дня і кажуть, що завтра сесія — явка обов’язкова. Є процедура скликання сесії. У законі чітко прописано: якщо це позачергова сесія, то депутатів мають попередити мінімум за добу. І потім, вже не перший раз так було, що під час засідання сесії починається маніпулювання фактами, і у різноманітні незрозумілі проєкти підставляють зовсім інше”, – зазначив Дмитро Казмірчук.

Дмитро Миколайович обирався до райради від округу, до складу якого входить Шабівська громада та Сергіївська, тож озвучив свою думку щодо діяльності  райради стосовно цієї частини Білгород-Дністровського району, а саме про ситуацію із закриттям відділень районної лікарні у селі Шабо, про яке вже розповідала “БІ”.

“По результатам діяльності керівництва районної ради конкретно по Шабівській громаді, я можу сказати про дестабілізацію ситуації, де все робиться проти мешканців громади”, – зауважив народний обранець.

Ми не могли не поцікавитися, які наслідки матиме затримка прийняття рішень, на які чекають мешканці як району, так і міста:

“Невчасне прийняття рішень вже призвело до згубних наслідків. Фактично, медицина в районі зруйнована. На мою думку, об’єднання лікарень потрібно. Але воно повинно відбуватися згідно з законом”, – підсумував Дмитро Казмірчук.

Про причини відсутності колег на пленарному засіданні 26 липня “БІ” розповів також член фракції “Слуга народу” Олександр Борисович Єрошенко.

“25 липня під час засідання Президії я вніс пропозицію про проведення сесії в офлайн режимі за особистої присутності усіх депутатів. Члени Президії підтримали цю ініціативу, але голова районної ради всупереч рішенню Президії підписав Розпорядження про скликання сесії онлайн. Своєю чергою, наша фракція оголосила про те, що ми будемо присутні на сесії тільки у тому разі, якщо пленарне засідання пройде в офлайн режимі, і ми вчинили згідно з рішенням Президії”, – підкреслив депутат.

Також Олександр Єрошенко озвучив позицію членів своєї фракції щодо злиття міської та районної лікарень.

“Ми підтримуємо рішення про приєднання Білгород-Дністровської районної лікарні до Білгород-Дністровської міської багатопрофільної лікарні з ряду причин, зокрема ми розуміємо, що держава не буде фінансувати районну лікарню. Крім того, є розуміння, що обласна влада дотримується позиції про те, що для оптимізації роботи закладів необхідно приєднання районної лікарні до міської”.

На наше питання, чим загрожує затягування прийняття рішення щодо об’єднання лікарень, Олександр Єрошенко відповів, що найбільше у цій ситуації страждатиме колектив районного медзакладу.

“Ми вводимо в оману трудовий колектив районної лікарні. Якщо події будуть розвиватися згідно з тією перспективою, про яку нам розповіли в обласному Департаменті охорони здоров’я, то вже у січні 2024 року коштів для виплати заробітної платні працівникам районної лікарні не буде. Тому до першого січня необхідно вжити комплекс заходів, які дадуть можливість зберегти хоча б “кістяк” районної лікарні у складі міської. Якщо цього не робити, то у січні вже будуть борги: і по заробітній платні, і по комунальним послугам. Ситуація буде гнітючою.”

За словами Олександра Борисовича, конфлікт, який стався між керівниками міста та району у липні минулого року, і досі продовжується, що безумовно впливає на роботу райради:

“На сьогодні ми хочемо бачити працездатну районну раду, яка може вести діалог і з міською громадою, і з іншими громадами. Вимушений констатувати, що наразі на першому місці у керівництва районної ради — з’ясування відносин. Діалог — відсутній”, – поділився з “БІ” Олександр Єрошенко.

Ще деякі депутати райради, з якими нам вдалося поспілкуватися, невтішно відзначають, що дії керівництва органу місцевого самоврядування, який має представляти інтереси мешканців громад, стають дедалі незрозумілішими, а тих, хто підтримує їх ініціативи, все меншає.