Газ, дрова і не тільки: як українцям зігрітися взимку

Майбутній опалювальний сезон 2022-2023 має стати найскладнішим для українців. Внаслідок масованих обстрілів російською армією знищено, пошкоджено або захоплено чимало об’єктів енергетичної інфраструктури, яка має забезпечувати тепло у домівках. До того ж, загроза ракетних ударів по об’єктам критичної інфраструктури залишається. Крім того, влада планує закачати у сховища менше об’ємів газу, ніж українці споживали у минулі роки. Щоб його вистачило, у Кабміні вже розглядається можливість “підкрутити” мінімальну температуру в квартирах українців. Як влада готується до опалювального сезону, та чи не замерзнуть українці цією зимою – в матеріалі нижче.

Дефіцит газу та перехід на тверде паливо

Останнім часом вже ніхто у владі не скриває, що наступаючий опалювальний сезон буде найскладнішим за останні десятиліття в історії України. Про це сказав і президент Володимир Зеленський: “В умовах, які ми маємо зараз через агресію росії, це буде дійсно найскладніша зима за всі роки незалежності. Але! Все нормально. Ми повинні пройти її так, щоб наші люди відчували нормальну роботу держави“.

Наразі ж Кабмін ретельно займається питанням підготовки до зими, однак певні складнощі вже є.

До війни українці в опалювальний період споживали до 30 млрд кубометрів газу на рік. Цього було цілком достатньо, щоб впевнено пережити зиму у теплі. Проте цього року уряд планує, що на потреби населення буде використано на 11 млрд кубів газу менше.

Генеральний директор Оператора ГТС Сергій Макогон під час брифінгу у Медіацентрі “Україна” розповів, що 19 млрд кубометрів газу в підземних сховищах дадуть можливість без проблем пройти зиму – такого обсягу вистачить для теплових станцій і індивідуального опалення. Але, якщо не буде пошкоджень інфраструктури.

Станом на 6 липня в підземних сховищах вже закачано 11 млрд кубів газу, і Україні потрібно імпортувати додаткові обсяги газу,. Адже власний видобуток недостатній, щоб покрити всі потреби.

“До війни ми споживали 30 млрд кубометрів на рік. Видобували самостійно 20 млрд. Зараз зменшилося споживання. Очікуємо, що буде на рівні 21-22 млрд, видобуток теж трохи зменшився. Додаткові 3-4 млрд кубометрів нам потрібно імпортувати“, — пояснив Макогон.

Ще торік Україна створила гарантовані потужності по імпорту газу з Угорщини та Польщі і майже вдвічі збільшила обсяги імпорту газу зі Словаччини. Зараз імпортується до 54 млн кубометрів газу на добу з різних напрямків.

Для підстрахування, у разі неможливості транспортування газу через пошкодження труб, або ж недостачу блакитного палива, у Мінрегіоні разом з органами місцевого самоврядування розглядають можливість переведення котелень зі спалювання природного газу на альтернативні види палива. Попередньо за допомогою пересувних твердопаливних котелень будуть спалювати пелети, дрова, тріску, солому і торф.

“Це дозволить замінити природний газ місцевими видами палива в найбільш критичний час опалювального періоду. Наприклад, під час перебоїв постачання природного газу“, – кажуть у Міністерстві.

Комусь менша температура, а хтось без тепла

Щоби закачаних об’ємів газу вистачило для проходження усього опалювального сезону, українцям доведеться економити. У зв’язку з цим, Кабмін планує знизити мінімальну температуру в житлових приміщеннях взимку. Голова Мінрегіону Олексій Чернишов вважає, що українці мають “відвикнути жити взимку з відчиненими вікнами, через які обігрівалась вулиця”.

“Оптимальна температура в будинку має коливатися в межах 18-20 градусів. Але в жодному разі не нижче 16 градусів, як в економних країнах розвиненої Європи. Як ми переживемо цю зиму, залежить від кожного з нас“, – наголосив міністр.

Ухвалити рішення про зниження температурного мінімуму для житлових приміщень уряд може вже найближчим часом. При цьому Чернишов наголошує, що опалювальний сезон почнеться вчасно. А от тарифи, незважаючи на зниження температури, не зменшаться, але й не будуть підніматися.

Та зниження температури – ще не найстрашніше, що може бути. В принципі, українцям вже давно ставлять у приклад економних європейців, де середня температура опалених приміщень коливається у межах 16-18 градусів. Таким чином вони не лише економлять енергоресурси, а й заощаджують на оплаті.

Та через війну в Україні деякі мешканці взагалі залишаться без тепла взимку. Все через те, що в окремих населених пунктах окупанти пошкодили інфраструктуру, і відремонтувати централізоване постачання опалення до кінця 2022 року не вдасться.

Щоб підтримати українців у холодну пору, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обіцяє забезпечити громади швидкими модульними котельнями. За його словами, вони працюватимуть на різних видах палива і їх можна розгортати упродовж тижня.

“Ми створюємо відповідний запас модульних котелень, які можна швидко привозити та розвертати. Робимо запас спеціальних генераторів для електроенергії та запас очисників для питної води“, – сказав він.

Українці замерзнуть?

Влада наголошує, що наразі робиться усе для того, аби опалювальний сезон в Україні розпочався вчасно і пройшов стабільно. Проте фахівець з питань паливно-енергетичного комплексу Геннадій Рябцев вказує на те, що зараз доступ до точної інформації про запаси енергоресурсів та їх потребу має обмежене коло осіб. А тому оцінити об’єктивні потреби неможливо.

“Важко оцінити дії, про які майже нічого невідомо. Вони кажуть, що закачають у сховища 19 млрд куб газу, але у Чернігові, Кременчуку, Охтирці та в багатьох інших містах зруйновані ТЕЦ. Кому вони цей газ збираються постачати? Ніхто не сформував прогнозного балансу, скільки та яких енергоносіїв та кому саме потрібно“, – пояснює експерт в коментарі виданню “Апостроф”.

На його думку, 8 млрд доларів, які влада хоче витратити на закупівлю додаткових кубометрів газу, мали б відправити на програму Мінрегіону з переходу місцевих котелень на альтернативні види палива, де немає можливості опалювати газом.

А для решти території України для проходження опалювального сезону вистачить 13-15 млрд куб газу. І ці об’єми можна цілком забезпечити власними силами.

“Якщо на рік ми самостійно видобуваємо 20 млрд куб газу, наприклад, за півроку в нас має бути 10 млрд куб, плюс ще 5 млрд куб можна без проблем відкачати зі сховищ. І навіщо нам закуповувати додаткові куби газу на 8 млрд доларів? Це без урахування того, що споживання на Лівобережжі може скоротитися дуже суттєво. І промислові підприємства, які споживали газ, той же “Азовсталь”, підприємства Луганської, Херсонської, Запорізької областей та інші, зруйновані, їм цей газ не потрібен. І виникає питання, а влада розуміє сама, скільки їй всього потрібно?“, – питає Рябцев.

З ним погоджується і директор енергетичних програм “Центру Разумкова” Володимир Омельченко. На його думку, навряд чи плани уряду по заповненню підземних сховищ газом до 19 млрд куб будуть виконані. Принаймні через те, що це буде дуже дорого. А по-друге, не факт, що цей газ нам потрібен. За його словами, у цьому році в Україні як раз немає проблем із паливом, але є великі складнощі з енергетичною інфраструктурою.

“У нас захоплена Запорізька АЕС, не працює пошкоджений блок Хмельницької АЕС. Це вже проблеми. На півночі та сході у нас багато пошкоджених, або зруйнованих ТЕЦ. Ситуація з потужностями у нас більш складна, ніж з паливом“, – розповідає “Апострофу” Омельченко.

Питання, що ж робити громадам, де повністю зруйнована енергетична інфраструктура, стоїть найбільш гостро. До опалювального сезону залишилося не так багато часу, і вирішення цієї проблеми залежить від координації дій місцевих та центральної влади.

“Щоб забезпечити теплом міста та селища, де зруйновані ТЕЦ, потрібні фінанси та оперативна робота урядової кампанії. Наскільки вона буде ефективна, мені важко сказати. Але якщо брати повністю зруйновані селища чи містечка, то, мабуть, там немає сенсу відновлювати цю інфраструктуру. Можливо потрібно людей переселяти. Але це має вирішувати місцева влада, і важливо, щоб була взаємодія між місцевою владою та центральною. Часу в нас залишається небагато“, – каже Омельченко.

Генадій Рябцев вважає, що стабільне проходження опалювального сезону в першу чергу залежить від аналізу. того, скільки та яких енергоносіїв кому саме потрібно. А також треба оцінити усі ризики та розробити план дій на випадок тієї чи іншої загрози.

“По-перше, має бути сценарне прогнозування попиту. Зокрема, як він може змінюватися залежно від різних сценаріїв розвитку подій. По-друге, потрібно подивитися, що може спричинити скорочення надходжень енергоносіїв, якими потрібно забезпечувати той самий попит. Скласти перелік того, що може загрожувати постачанню енергоносіїв, подивитися, які можуть бути негативні наслідки від кожної з цих загроз. Спрогнозувати ймовірність тієї чи іншої загрози, і найбільш ймовірні поставити на порядок денний та розробити перелік заходів для того, щоб мінімізувати ризики від цих загроз“, – розповідає експерт.

Бо саме так зараз до опалювального сезону готується Європа, у якої є ризики перебоїв з постачанням російського газу, і саме це допоможе українській владі оперативно реагувати на будь-які проблеми.

Загалом же, на думку експертів, цей опалювальний період буде дійсно складним. Передусім через загрозу ракетних ударів з боку рф та подальшої руйнації енергетичної інфраструктури. Саме це спрогнозувати найважче. Але з тим, що ми маємо на сьогодні, у нас є усі шанси успішно пройти опалювальний сезон. Та все залежить від оперативності та ефективності роботи місцевої та центральної влади. Саме від їхніх дій залежить, чи не “замерзнуть” українці взимку.