Зеленський? Залужний? «Бій» на виживання, чи «заказуха» для ворогів?

Тиждень був переповнений істериками навколо відставки Валерія Залужного, спочатку телеграм-канали, а потім і ЗМІ стали поширювати інформацію, що Залужного «звільнено». Причина: «…генерал має політичні амбіції… Суперечки між політичним керівництвом України та її військовим командуванням непокоять головних союзників України».

Журналіст Роман Цимбалюк: Зеленський – звільнив Залужного! Обвал! Лавина, яка покотилася «змітаючи» на своєму шляху все: логіку, реальність, свідомість, відповідність… Атмосфера була настільки розпалена, що навіть аморфне Міноборони заявило: «Інформація не відповідає дійсності». Надвечір, здається вперше у цьому році, на сцені з’явилася зовсім «не медійна особа» прес-секретар Президента Сергій Никифоров і «рішуче» спростував.

Всі чекали вечірнє шоу. Зеленський про ситуацію яка коливала інформаційний простір половини земної кулі не сказав ні слова, хоча у продовж дня медіа і політичний бомонд «народили» безліч чуток.

The Economist https://www.unian.ua/society/na-misce-zaluzhnogo-ye-dva-pretendenti-the-economist-12528804.html?utm_source=unian&utm_medium=read_more_news&utm_campaign=read_more_news_in_post з посиланням на власні джерела заявив, що є два претенденти – командувач сухопутними військами ЗСУ 58-річний Олександр Сирський і 38-річний начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов. Обидва вважаються наближеними до президентської команди і те, що Зеленський не звільнив головнокомандувача не означає, що він не зробить цього ближчим часом – імовірно ще не визначився з кандидатурою.

Джерела натякають, що опозиціонери почали примикати до Залужного. Зокрема, попередній президент, який «мало любить свого наступника», швидко скористався безладдям, заявивши, що звільнення головнокомандувача ЗСУ «вдарило б у серце національної єдності».

CNN https://www.unian.ua/politics/zaluzhnogo-zvilnyat-do-kincya-tizhnya-u-cnn-rozkrili-shcho-vidbuvayetsya-12529869.html виклав власну версію: наказ з’явитися до кінця тижня, а напруга між Залужним та Зеленським зросла після того як Залужний «вийшов у широкий світ» і фактично почав критикувати Зеленського та його політику щодо втручання у справи армійські (мається на увазі інтерв’ю The Economist у листопаді минулого року, коли він назвав війну з росією «тупиковою»). Тоді генерал не називаючи прізвищ заявив, що дехто пхає свого носа туди, куди не слід. На Банковій клямка запала і у кабінет № 1 стали нести інформацію яка не сприяє нормальним стосункам. Відомо, що все, що стосується рейтингів і «любові» народу, це святе. В країні є тільки один «Батько» якого має любити нація. Все, що є предметом зазіхання на любов народу, все це «зрада». Після такого «штурму» розум у когось «пішов до вітру», порожнечу заполонили емоції.

Bild https://www.unian.ua/politics/zaluzhnogo-zvilnyat-do-kincya-tizhnya-u-cnn-rozkrili-shcho-vidbuvayetsya-12529869.html подав власну версію «відставки»: Залужний кілька тижнів тому хотів вивести війська з Авдіївки, але Зеленський був проти – це б вдарило по політичній позиції і рейтинги «посипалися» б ще нижче. Зеленський відмовив і 30 грудня особисто поїхав на лінію фронту. А ще Bild пригадав, що Зеленський наполягав на утриманні Бахмута влітку 2023 року, Залужний був проти, оскільки з військової точки зору в цьому не було сенсу.

The Washington Post https://www.unian.ua/politics/vidstavka-zaluzhnogo-tyagnuti-z-poyasnennyam-ne-mozhna-diplomat-12532272.html з посиланням на високопоставленого українського чиновника оприлюднила ще одну ймовірну версію кардинального розколу: прохання генерала мобілізувати більше солдатів. Залужний просив до 500 тисяч – Зеленський відмовив.

«Людей дійсно не вистачає. Навіть якщо це просто оборонні дії, все одно є постійні втрати. Хтось захворів, хтось звільнений за станом здоров’я або хтось переведений в тил. Отже, бажаючих сидіти на справжній лінії фронту стає все менше і менше. Враховуючи, що росіяни вже кілька місяців ведуть наступальні дії, в основному на сході України, потреба в людях критична», – заявив один з командирів підрозділу на сході України.

В інтерв’ю LIGA.net https://www.unian.ua/politics/vidstavka-zaluzhnogo-tyagnuti-z-poyasnennyam-ne-mozhna-diplomat-12532272.html колишній Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив: «Я не хочу спекулювати, але це створює непередбачуваність… всередині країни і таку ж непередбачуваність для наших партнерів…».

Чого більше в цій історії: політики, егоїзму, дурості, а може все ж це  виважений і заздалегідь підготовлений план дезінформації для ворога? Вирішуйте самі.

Чи насправді слід ставити у залежність від політичних амбіцій успіхі на фронті? Невже в ОП, так само як і у «опозиції» не розуміють: це не забавки, тут ворог не вигаданий і не кишеньковий, як це було під час різного роду «майданів», тут ніхто не грається у «поганий» – «добрий». Тут є поганий, який хоче захопити країну, знищити її не тільки фізично але й ментально. І якщо на Банковій і досі це не зрозуміли, то там сидять ще більші дурні, ніж вони здаються на перший погляд.

У дурнів відсутні логіка і розум, але дуже сильно розвинений інстинкт самозбереження. А у цих?! Хвороба «маленької людини» заполонила мізки і хтось дуже вправно користується ситуацією спрямовуючи дії у потрібне русло.

Невже Зеленський не розуміє:

* перемога у війні це прямий шлях у безсмертя – він на віки увійде в історію України як переможець у кривавій бійні проти загарбника. Через 150 – 200 років вже буде неважливим хто був головнокомандувачем, хто приймав рішення, хто воював, ім’я солдата забудуть, а ім’я Президента історія запам’ятає. Невже цього мало? Невже заради якогось другого терміну (фактично апломбу, чи грошей) слід йти на такі ризики? Щоб так вчиняти, треба бути зовсім нерозумною людиною.

* йому не треба йти на наступний термін – це зараз він герой, а потім настануть повсякденні будні. І там вже не списати нічого на війну. Прийдуть неприємності, про які сьогодні ніхто не думає. Перше питання: за рахунок чого відбудовувати? Де брати гроші? Хто їх дасть? Це зараз обіцяють, а що буде потім? Скоріш за все скажуть: ми допомагали чим могли, як могли, скільки могли – далі самі. За рахунок чого відновлювати, відбудовувати? Куди в першу чергу спрямовувати?

* проблеми будуть сипатися на голову щодня – виходу не бачать вже зараз. Куди вкладати гроші: в економіку, у відбудову виробництва, на розвиток інфраструктури, чи на оборонку («диванні активісти» будуть наполягати на «розбудові» армії). А за рахунок чого будуть виживати громадяни, коли знову підвищать податки? Якщо зараз говорять про підвищення ціни на газ, електрику, воду, каналізацію, пальне (що потягне зростання ціни на продукти), то що буде потім? Під парканами де стоять сміттєбаки вже черга – людям зараз немає чого їсти, а що буде потім? Все буде в десятки разів гірше.

Наступний Президент, якими би не був він «золотим» це «смертник», який віддасть себе на заклання. Скоріш за все він не те що відведений термін, а навіть рік у кріслі не утримається – черговий майдан його зметє. Не допоможе ні поліція, ні Національна гвардія… Наступника – наступника чекає та сама доля. Україні неспроста прогнозують черговий «феєрверк» з політичним підґрунтям.

Тож, навіщо Зеленському весь цей головняк?