Не розгойдуйте човен, керманича нудить

За часів Порошенка був модним вислів: «Не розгойдуйте човен – путін нападе» (так дорікали тим, хто критикував владу).

Про правління «останнього» Петра в України говорять багато: хтось й досі його обожнює і вважає найкращим; хтось переконує, що саме він та його маніакальне бажання за будь-яку ціну стати Президентом є причина того, що сталося. Якби у той момент коли в Криму з’явилися «зелені чоловічки» Україна дала відпір агресору (поява людей із зброєю на території суверенної держави це прямий шлях до використання зброї), то все було б по-іншому.

Будь-який чоловік який служив у армії і хоч раз ходив у караул знає, що слід робити якщо з’являється невідома особа: попередження словами – постіл у повітря – постріл на ураження («Статут караульної служби»).

Так, це був би військовий конфлікт під час якого вибори були б неможливі. Порошенко розумів, що якщо процес просто призупинити, якщо не скористатися ситуацією, то будь-яких перспектив стати Президентом у нього немає (всі опоненти без проблем перемагали його у другому турі).

Вже були розіграні історії «випадкової» появи «Пєти» на «бронивичку» (тракторі) на Банковій, інсценізації з побиттям, миротворчі заяви. Процес йшов і Пєтя розумів: якщо упустить момент – далі шансів нуль. Події у Криму – спускають на гальмах. Це прихильники Порошенка називають його «найкращим», а фахівці переконують: якби не його змова з Турчиновим (на той момент Голова ВРУ, виконувач обов’язків Президента, який тоді вже зрадив Тимошенко), то не було ні Криму, ні Сходу. Через страх втрати бізнес у росії, Порошенко неодноразово не вчиняв дії які б мав вчинити щодо латентного ворога (такою позицією, як того й слід було очікувати, скористався путін і розіграв ситуацією на власну користь). Це сьогодні Порошенко волає про те, як він «любить неньку», а тоді на першому місці були власні статки…

Влада змінилася, прийшов новий. Законно, на демократичних засадах. Інша справа яким він виявився на ділі. Спочатку все мало досить жвавий вигляд: новий «грався» у президента, бігав від охорони по фонтанах – поводив себе як дитина, коли поруч немає дорослих. А фахівцям з кожним місяцем все більше ставало зрозумілим: дитина – бавиться, країна – котиться.

Амбіції і вади дали результат: замість покращення – погіршення.

Прихильники  «попередника» (оплачені люди у соціальних мережах) стали «розганяти» тему «зради»… Втім, поведінка «ображеного» зрозуміла: Порошенко ніколи не подарує Зеленському свій програш (та ще й кому – фіґляру). Порошенко ніколи не визнає, що Зеленський це насправді вирок, тільки не від Зеленського, а від України. 73% не могли помилитися (так, можливо, вони обрали не того, але вони точно не пустили у владу цього).

Коли стало зрозуміло, що Зеленський не буде терпіти критику – було пізно: в країні настали «суворі часи». Про незаконність закриття ЗМІ, які критикувати Зеленського – говорили всі. Підстава – рішення РНБО (дорадчий орган), яка щось «запідозріла» – смішно. Далі гірше: десятками «пакують» опозиціонерів. Все закінчилося плачевно: ситуацією, що цілком логічно, знову скористалися вороги держави. Настав ранок 24 лютого 22 року…

Одразу будь-яку критику влади прирівняли до «державної зради». Але факти річ невблаганна: навіть на фоні військової агресії (війна в Україні так і не оголошена) влада працює вкрай погано, корупція – квітне, владноможці – грабують державу: скандали один за іншим. Про корупцію говорять вголос вже не в Україні, «західні партнери» ставлять питання: «до колі»?

«TIME»: питання корупції в Україні погіршило стосунки Зеленського з багатьма союзниками. Натомість Зеленський у коментарі визнав серйозність проблеми з корупцією, але водночас припустив, що деякі іноземні союзники схильні перебільшувати проблему, оскільки це дає їм привід припинити фінансову підтримку.

Для зменшення занепокоєння союзників Зеленський здійснює кілька драматичних кроків, зокрема – звільняє міністра оборони.

Водночас, як зазначали посадовці в коментарі TIME, увесь тиск, спрямований на викорінення корупції, не лякає тих, хто прагне збагачення, і «люди крадуть, наче завтра не буде». https://www.unian.ua/society/novini-ukrajini-gromadyani-nazvali-top-problemi-v-krajini-12442764.html?utm_source=unian&utm_medium=read_more_news&utm_campaign=read_more_news_in_post

Змінилося ставлення й в українців. Якщо минулого року критика влади була стриманою, то сьогодні вона зросла. У травні 22 року за результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) більшість українців (68%) вважали, що слід уникати будь-яких суперечок, а що критика має бути переконували – 26% опитаних.

«Зараз, у жовтні 23 року, ситуація стала діаметрально протилежною: тепер 70% українців вважають важливим критикувати можливі хибні рішення влади, а наполягають на уникненні будь-яких суперечок – 25%», – КМІС. https://www.unian.ua/society/kritika-vladi-pid-chas-viyni-70-ukrajinciv-vvazhayut-ce-vazhlivim-12443667.html?_gl=1*v4cqxu*_ga*MjA2NDU3MjY4Ni4xNjcwMDk3NzIx*_ga_TECJ2YKWSJ*MTY5ODkxOTgxMS4xNTguMS4xNjk4OTIwMDAxLjMxLjAuMA..*_ga_DENC12J6P3*MTY5ODkxOTgxMS4xNTguMS4xNjk4OTIwMDAxLjMxLjAuMA

Соціологи констатують: з таким змінами (всього за рік) не зіштовхувалися ніколи – були «падіння» і «перетікання», але не такі кардинальні.

Джерела стверджують: є «темники» з Банкової відповідно до яких висвітлення цих результатів заборонено, у «єдиному» медіапросторі присутня лише одна – «правильна» думка – народ «батька» любить. Але те, що відбувається серед людей хіба можна приховати?

В усіх регіонах України більшість населення вважає, що особливо зараз є сенс у тому, щоб критикувати помилкові та неправильні дії влади. При цьому аналітики констатують: фактична ситуація не відповідає «відображеній» – вона гірша. Правду сховали у «вихідних» даних (громадяни цього не читають):

по-перше, опитування було проведено методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютеру;

по-друге, у опитуванні не були включені громадяни на тимчасово окупованих територіях: неврахована думка тих, хто найбільш гостро відчуває ситуацію. Ставлення до влади на Сході і Заході країни полярі. Те, що подобається одним – категорично не сприймають інші (це те, на чому «згорів» Порошенко) і з цією проблемою нам ще доведеться зіштовхнутися подобається це комусь чи ні;

по-третє, опитування не проводилося серед тих громадян які зараз перебувають закордоном (від 5 до 9 мільйонів) – це люди, які мають далеко не кращу думку про владу в Україні – більшість вперше побачила, що таке життя «там», у порівняв з тим, як вони живуть «тут».

Аналітики переконані, якби ці групи були серед опитаних – результати були б ще більш «плачевні»: рік тому Президенту довіряли – 91% населення, сьогодні – 76%; Уряду – 74% (39%); Парламенту – 58% (21%). https://www.unian.ua/society/kritika-vladi-pid-chas-viyni-70-ukrajinciv-vvazhayut-ce-vazhlivim-12443667.html?_gl=1*v4cqxu*_ga*MjA2NDU3MjY4Ni4xNjcwMDk3NzIx*_ga_TECJ2YKWSJ*MTY5ODkxOTgxMS4xNTguMS4xNjk4OTIwMDAxLjMxLjAuMA..*_ga_DENC12J6P3*MTY5ODkxOTgxMS4xNTguMS4xNjk4OTIwMDAxLjMxLjAuMA

Деталізований аналіз, для тих, хто цікавиться тут https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1323&page=1

У 22 році кількість тих, хто вважав, що ми рухаємося у правильному напрямку була – 32%, у 23 році – 17%; частка тих, хто вважає, що справи йдуть у неправильному напрямку була 16%, стала – 29% (така думка панує серед більшості опитаних незалежно від регіону проживання).

Результати іншого опитування свідчать, що у напрямку від Заходу на Схід стає менше тих, хто вважає, що в Україні дійсно є спроби боротися з корупцією. Якщо на Заході 65% вважає, що боротьба є, проти 32%, які вважають Україну «безнадійно корумпованою», то у Центрі співвідношення 60% проти 34%, на Півдні – 53% проти 40%, на Сході – 49% проти 45%.

І хоча більшість (59%) вважає, що в Україні є спроби боротися з корупцією та позитивні зрушення, але люди вважають, що «корупція лишається одним із найдратівливіших для українців аспектів». «Водночас істотна частка респондентів обирали варіант відповіді, що останні справи є свідченням «безнадійної корумпованості України і позитивних змін немає» (34%)».

Питання: «Як Ви вважаєте, наскільки ефективно органами влади України ведеться боротьба з корупцією?». Відповідь: «Якщо в 2018 році 25% відповіли «скоріше ефективно», то взимку 2022 – 2023 року – 50%. Тому ми можемо обережно припускати, що зараз думки українців щодо боротьби з корупцією більш оптимістичні, ніж були до широкомасштабного вторгнення (і порівняно з тим, що було до Революції Гідності)», – КМІС. https://www.unian.ua/society/bilshist-ukrajinciv-bachat-sprobi-borotisya-z-korupciyeyu-v-krajini-kmis-12435336.html

Топ-проблеми в державі (КМІС): війна – 100%; корупція – 63%; низькі зарплати та пенсії – 46%; високі комунальні тарифи – 24%; демографічна проблема (неповернення біженців з-за кордону) – 22%; безробіття – 20%; відсутність запрошення України до вступу до НАТО і можлива відсутність прогресу в цьому питанні – 15%.

Може вже на часі не «ліжка» переставляти, а щось змінювати, наприклад: човен («державу»), керманича («президента»), пасажирів, тих, у кого слабкий вестибулярний апарат («народ»)…