Великдень 2026: топ-5 цікавих фактів про свято, які знає не кожен

Великдень – це найрадісніше та найщасливіше свято для всіх християн, яке полюбляють, як дорослі, так і діти. І хоч дата щороку змінюється, воно завжди випадає на останній день тижня у квітні чи травні. День, що присвячений воскресінню Ісуса Христа через три дні після мученицької смерті, має в Україні має дуже багато традицій. У цей день прийнято ласувати смачними пасками та обмінюватися різнокольоровими крашанками. “Апостроф” зібрав топ – 5 цікавих фактів про святкування Великодня, передає “Бессарабія INFORM”.

Витоки свята сягають перших століть християнства

Великдень почали відзначати ще у перші століття після подій, пов’язаних із розп’яттям і воскресінням Ісуса Христа (близько 30 року нашої ери). Водночас традиції свята формувалися під впливом не лише християнства, а й давньоєврейських та навіть язичницьких звичаїв.

Спочатку існувало два варіанти святкування — 14 нісана, одночасно з юдейським Песахом, та у найближчу неділю після цієї дати. Згодом єдиним правильним встановили другий варіант. Однак із визначенням конкретної дати свята майже одразу виникли труднощі.

Оскільки єврейський календар побудований за місячно-сонячним принципом, більшість християн у побуті користувалися юліанським календарем, який є сонячним. Ці два календарі не співпадали, і у результаті кожного року дата святкування Пасхи змінювалась.

Спочатку християнські громади консультували з юдейськими, щоб дізнатися початок місяцю нісана і вже далі встановити дату святкування Пасхи. Однак з часом такий підхід зазнавав все більшої критики. Давалися взнаки релігійні протиріччя та нарікання, що єврейські громади періодично помиляються у своїх підрахунках. Тож врешті християнські богослови почали самостійно вести підрахунки. Однак у різних регіонах вони часто не співпадали, і Пасху в різних місцях могли відзначати з різницею у кілька тижнів.

У 325 році перший Вселенський собор у місті Нікея схвалив перехід до самостійних обчислень та постановив, що усі християни мають святкувати Воскресіння Христове в один день. Щоправда, на втілення цього рішення пішло кілька століть.

У святі збереглися елементи язичницьких обрядів

З поширенням християнства багато стародавніх весняних свят трансформувалися у нові релігійні традиції. Наприклад, паска — круглий, золотистий хліб — символічно пов’язується із сонцем, яке шанували давні слов’яни як джерело життя.

Писанки та крашанки: яйце в язичництві символізувало сонце, всесвіт та початок нового життя. Писання візерунків — це магічні знаки-обереги, а червоний колір символізував вогонь та сонце.

Великодній вогонь: обрядове запалювання багать або свічок напередодні Великодня символізувало очищення, прославляння сонця (Дажбога) та пробудження природи.

Веснянки та гаївки: це стародавні обрядові пісні, які закликали весну, забезпечували родючість землі та вшановували природу, що прокидається.

Поминальні обряди (Навський Великдень): віра в те, що навесні душі предків (нави) повертаються на землю, тому існували звичаї поминання, зокрема “гробки”.

Ігри з яйцями (“битки”): звичай битися крашанками, що символізував боротьбу світла і темряви, життя і смерті.

Дата Великодня щороку змінюється не випадково

Дата Великодня змінюється щороку, оскільки вона заснована на місячному календарі та часі весняного рівнодення. Великдень відзначається в першу неділю після першої повні, яка настає слідом за весняним рівноденням. Місячний календар, заснований на місячних циклах, трохи коротший за сонячний. В результаті дата весняного рівнодення, що знаменує початок весни у Північній півкулі, може змінюватися з року в рік. Для розрахунку Великодня необхідно визначити дату весняного рівнодення, а потім вести відлік до наступної повні. Неділя, що наступає за цією повнею, буде Великоднем.

Великодні страви у світі дуже відрізняються

В Україні на Великдень прийнято готувати паски, крашанки, малювати писанки, пекти ковбасу, робити холодець та інші страви. Але кулінарні традиції цього свята різняться у різних країнах. У США запікають баранину або шинку, варять яйця і печуть хрестові булочки. В Італії великодня трапеза часто включає страви з макаронів, сир та овочі. Десерти можуть включати солодкий хліб або тістечка, такі як коломба (пиріг у формі голуба) або пастьєра (пиріг із рікоттою та пшеницею). У Греції на Великдень готують цацики, фаршироване виноградне листя та фаву (пюре з жовтого колотого гороху). У Чехії господині печуть баранчиків із тіста та шоколаду.

Великдень неодноразово намагалися заборонити

Протягом усієї історії були часи, коли політичні чи релігійні лідери намагалися придушити чи перешкодити святкуванню Великодня. Наприклад, у перші роки християнства Римська імперія переслідувала християн і намагалася викорінити їхні релігійні обряди, включаючи великодні. Також досягти цього намагалися деякі комуністичні уряди, включаючи СРСР.

“Два найстрашніші для партії свята були, звичайно, Різдво та Великдень. Тоді всіх партійних працівників та педагогів піднімали в ідеологічну “рушницю”. Їх виставляли на чергування біля храмів із завданням переписувати поіменно всіх, хто відвідував службу. Потрапити на гачок було дуже небезпечно , тому що твою історію потім розбирали на комсомольських зборах, могли виключити з інституту, вигнати з роботи. Бути християнином за радянських часів – це був своєрідний героїзм”, – розповіла Людмила Філіпович, завідувачка відділом філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г.С. Сковороди.

Цікаво знати:
– найстаріші писанки, знайдені археологами, датуються кількома століттями тому і вважаються справжніми оберегами.

– у багатьох країнах існує традиція «полювання на яйця» для дітей — її особливо люблять у США та Європі.

– в Україні писанка вважається не просто прикрасою, а символом життя, відродження та захисту від зла.

Великдень — це не лише релігійне свято, а й поєднання історії, культури та вікових традицій, які передаються з покоління в покоління.

Колектив «Бессарабії INFORM» щиро вітає читачів зі Світлим Воскресінням Христовим. Нехай Великодні дзвони принесуть Україні ─ мир, а кожному з вас ─ радість, благополуччя, родинний затишок та тепло. Міцного здоров’я, щастя та Божого благословення! Христос Воскрес!