Додому крізь пекло: Ізмаїл зустрів захисника, який повернувся з полону

Сьогодні мешканці Ізмаїла відчули справжній привід для радощів. Місто зустріло свого захисника Владислава Латія, який повернувся з ворожого полону. Про емоціональну зустріч розповідає “Бессарабія INFORM”.

Цього весняного сонячного дня на в’їзді в місто зібралося багато людей з жовто-блакитними кульками та квітами, щоб обійняти того, хто пройшов крізь пекло полону і довгі тижні виснажливої реабілітації.

Коли з автівки вийшов Владислав Латій, ніхто вже не намагався стримувати сльози. Мати та дружина, які місяцями не випускали з рук телефонів в очікуванні бодай якоїсь звістки, вірні друзі та побратими, що рахували дні до зустрічі, волонтери, які стали для бійців другою родиною.

Владислав Латій проходив службу зв’язківцем у 18 окремому батальйоні НГУ. У полон захисник потрапив ще на початку 2022 року під час оборони Маріуполя. Після тривалого перебування у неволі воїн був звільнений у рамках обміну військовополоненими, який відбувся 5 лютого цього року.

Дружина Владислава на той час була вагітна і за волею долі народила саме у той день, коли її чоловік опинився у ворожих катівнях. Усі довгі роки очікування жінка розповідала донечці про тата та показувала його фото. І ось нарешті щаслива родина разом!

«Я дуже щасливий, що нарешті у рідному місті, в якому я мешкав з 2019 року», – наголосив Владислав Латій.

Зустріч Владислава з матір’ю, яка тримала в собі роки болючого очікування, розчинилася в обіймах, міцніших за будь-яку броню.

«Мене переповнюють емоції. Ми чекали, сподівалися та дочекалися, віра понад усе», – зазначила мати захисника.

Підтримати захисника прийшли гвардійці, з якими він разом обороняв Маріуполь, військовослужбовці підрозділів психологічного та соціального супроводу та учні Ізмаїльської гімназії №14.

Позаду у Владислава надважкі випробування, попереду — тривале відновлення поруч із близькими.

Обійми матері, яка нарешті змогла торкнутися плеча сина, зустріч з дружиною та донькою після років невідомості та міцні рукостискання побратимів — це і є справжня ціна нашої свободи.