В Ізмаїлі суд поставив крапку в ДТП, у якій загинула неповнолітня Марина Селюк

Ізмаїльський міськрайонний суд поставив крапку у справі про смертельну ДТП на проспекті Незалежності в місті Ізмаїл, що сталася 8 січня 2025 року та внаслідок якої загинула 16-річна студентка другого курсу “Дунайського центру професійної освіти” Марина Селюк. Врахувавши пом’якшувальні обставини та часткове визнання вини підсудним Володимиром Дроздецьким, суд призначив йому покарання у вигляді шести років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки. Окрім того, чоловіка зобов’язали виплатити потерпілому – батьку дівчини мільйон гривень моральної шкоди, а також сплатити на користь держави вартість експертиз. Про це повідомляє “Бессарабія INFORM”.

Нагадаємо, що розглядати справу відносно смертельної ДТП на проспекті Незалежності суд почав у квітні 2025 року, а вирок підсудному оголошено у першу річницю з дня загибелі дівчини.

На суді встановлено, що раніше не судимий уродженець с. Ониськове Комінтернівського району 8 січня 2025 о 19 год. 42 хв. в Ізмаїлі, керуючи технічно справним автомобілем марки «HONDA» та рухаючись по проспекту Незалежності з боку вул. Сергія Бурлаченко в напрямку вул. Гетьмана Мазепи (Чернишевського), при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований перед перехрестям просп. Незалежності та вул. Бессарабської, з перевищенням швидкості руху, що складала приблизно 96,5 км/год, скоїв наїзд на неповнолітню Марину Селюк, яка в цей час переходила проїжджу частину дороги зліва направо по ходу руху транспортного засобу.

В результаті ДТП дівчина отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-лицьової травми, перелому верхньої щелепи, крововиливів в м`які тканини голови, багатоуламкового перелому лицевого та мозкового черепа з розривами твердої мозкової оболонки, кільцеподібного перелому кісток основи черепа, крововиливу та інші травми. Від отриманих ушкоджень, які належать до категорії тяжких, Марина Селюк померла на місці автопригоди.

Під час судового провадження обвинувачений вину визнав частково та пояснив, що у той день їхав на авто та перевищив швидкість. Під`їжджаючи ближче до пішохідного переходу, перед ним раптово виникла людська фігура, яку він побачив у світлі фар автомобіля. Щоб уникнути зіткнення, він прийняв рух праворуч, але після того, як автомобілем перетнув пішохідний перехід, зліва раптово виникла ще одна фігура, одягнена у темний одяг, й почув глухий звук. Перебуваючи у шоці, чоловік зупинився, увімкнув аварійку та вийшов подивитися, що відбулося. Побачивши, що на землі лежить людина, він взяв її за руку, щоб перевірити пульс. Потім вже хтось підбіг і почав телефонувати у швидку та до поліції. До приїзду служб він залишався на місці, лише трохи відійшов та присів на бордюр.

Обвинувачений підтвердив, що раніше вже притягався до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху. За словами підсудного, у перші дні після ДТП у нього не було можливості висловити співчуття рідним загиблої та надати допомогу, оскільки він перебував під вартою. На даний час потерпілій стороні допомагає по можливості.

Водночас чоловік не погодився із визначеною експертизою швидкістю автомобіля та тим, що загибла йшла по пішохідному переходу, й додав, що вона також винна у тому, що сталося, оскільки порушила правила дорожнього руху.

Разом з тим, підсудний частково визнав цивільний позов потерпілого про стягнення моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу.

Батько дівчини на судове засідання не з’явився, проте  раніше пояснив, що про смерть доньки дізнався від матері телефоном. Приїхавши на місце трагедії, він побачив, що його донька вже лежала накрита на асфальті посеред вулиці, швидкої допомоги на місці не було. Автомобіль підсудного із розбитою лівою передньою частиною стояв майже біля наступного пішохідного переходу. 

Похованням доньки займався він разом зі своїми сестрою та батьком, майже всі витрати на поховання були покриті коштом містян, які переказували гроші. Одразу після ДТП підсудний ніяку матеріальну допомогу не надавав, однак приблизно через місяць після події з ним вийшли на зв`язок з приводу покриття витрат на поховання. Також під час досудового розслідування обвинувачений зателефонував йому і просив вибачення. 

Під час судового розгляду хлопець загиблої Марини Селюк Кирило Русалович пояснив, що у той вечір вони з дівчиною були у знайомих. Після цього зайшли в магазин, купили продукти та йшли додому. Підійшовши до пішохідного переходу, спочатку пропустили машини, що їхали попереду, а оскільки остання була достатньо далеко, почали по пішохідному переходу переходити дорогу. Однак на половині шляху помітили, що автомобіль не зменшував швидкість руху, і запанікували. Хлопець залишився стояти на місці, взявши Марину за руку, однак дівчина злякалася, вирвалася з його руки, і побігла вперед, щоб встигнути перебігти. Одразу після зіткнення з автівкою хлопець підбіг до неї і почав намацувати пульс. Навколо вже зібралися люди та згодом приїхала “швидка”, яка намагалася врятувати Марину. Разом з тим хлопець зазначив, що вони рухалися по пішохідному переходу, а сила від удару була така, що дівчина пролетіла метрів п`ять або більше. 

Свідки, які давали покази на суді, також підтвердили велику швидкість, з якою їхав підсудний, а також те, що загибла переходила дорогу на нерегульованому пішохідному переході.

Зазначимо, що медичні експертизи і загиблої, і підсудного встановили, що на момент ДТП вони були тверезими.

Судом встановлено, що потерпіла переходила дорогу у дозволеному місці, по пішохідному переході, що підтверджується показами свідків, а також відеозаписом з території біля кафе «De Flora», на якому був зафіксований момент наїзду на Марину, яку від удару відкидає за перехрестя.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд відніс наявність на утриманні неповнолітніх дітей, відсутність попередніх судимостей, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди. Разом з тим суд не вбачав наявності пом’якшувальних обставин, оскільки підсудний лише частково визнав вину у висунутому обвинуваченні. Крім того, попросивши пробачення у потерпілого, обвинувачений лише формально засудив свою протиправну поведінку, намагаючись перекласти відповідальність на загиблу.

Врахувавши вищезазначене, суд визнав винуватим Володимира Дроздецького у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами на три роки.

Строк покарання засудженого у вигляді позбавлення волі обчислюється з моменту його затримання, а саме – з 8 січня 2025 року.

Разом з тим суд постановив стягнути з чоловіка на користь батька дівчини моральну шкоду у вигляді  одного мільйона гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 тисяч грн.

Також чоловік заплатить на користь держави 25 тисяч 456 грн витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз.