Мінрозвитку наступного року приділятиме особливу увагу Дунайським портам

У 2025 році Україна суттєво зміцнила позиції у сфері морського та внутрішнього водного транспорту. Попри виклики воєнного часу, вдалося зберегти стійку роботу портів на Одещині та забезпечити продовольчу безпеку світу, закласти основу для подальшої інтеграції до європейських та глобальних транспортних мереж. Про це, із посиланням на Міністерство розвитку громад та територій, повідомляє «Бессарабія INFORM».

Формування та реалізацію державної політики у сфері водного транспорту під керівництвом віцепремʼєр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби забезпечує команда міністерства. Координацію цього напряму здійснює заступник міністра Андрій Кашуба.

Безперебійна робота портів та Український морський коридор

Попри системні обстріли критичної інфраструктури, шість морських портів — Південний, Одеса, Чорноморськ, Усть-Дунайськ, Ізмаїл і Рені — продовжували забезпечувати експорт та імпорт країни.

Основою водної логістики у воєнний час став Український морський коридор, створений після виходу російської федерації з Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 року. З цього моменту коридором перевезено понад 160 мільйонів тонн вантажів на борту більше ніж 6 тисяч суден, з них понад 96 мільйонів тонн — продукція українських аграріїв.

За 11 місяців 2025 року порти «Великої Одеси» обробили майже 68 мільйонів тонн вантажів, а порти Дунаю — понад 8 мільйонів тонн. Тобто упродовж 2025 року обсяг експорту зрівнявся із сукупним показником за 2023–2024 роки.

Розвиток Дунайських портів

Окрему увагу міністерство присвятило розвитку Дунайського кластеру як стратегічно важливого логістичного напряму. Так, створеною Урядом Координаційною радою при Мінрозвитку, розробляються рішення щодо рівних умов для бізнесу та залучення інвестицій.

У листопаді 2025 року на засіданні Координаційної Ради Міністерство представило підходи до державного стимулювання Дунайського регіону, включно зі спрощенням процедур для інвесторів, розвитком портових територій, логістичних терміналів і мультимодальних маршрутів. Регіон розглядається як довгостроковий хаб для внутрішніх і міжнародних перевезень.

Підвищення ефективності ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство»

Значно зросла ефективність роботи головного національного перевізника на Дунаї — ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство». У серпні була сформована Наглядова рада, що стало ключовим кроком у впровадженні сучасних стандартів корпоративного управління. Вже протягом осені це дозволило суттєво оптимізувати роботу річкового вантажного флоту: середня кількість караванів зросла у 3,8 раза, середньомісячний обсяг перевезень збільшився на 43%, а зворотне завантаження суден подвоїлося. Завдяки впровадженню нових корпоративних практик та оптимізації витрат операційні збитки скоротилися у 1,5 раза, а адміністративні витрати зменшилися вдвічі.

Паралельно триває оновлення флоту з пошуком залучення пільгового фінансування та модернізація суден на європейських корабельнях.

Проєкт публічно-приватного партнерства

2 вересня дано старт проєкту публічно-приватного партнерства в порту Чорноморськ.

Проєкт передбачає залучення приватних інвестицій для розвитку та модернізації портової інфраструктури у Першому та Контейнерному терміналі.

Цей проєкт забезпечить близько 1 мільярда доларів додаткових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Передбачається залучення надійного інвестора для стабільної роботи порту та розвитку його інфраструктури, при цьому право власності залишається за державою. Уже за перші три роки планується перевалка близько 250 тис. TEU контейнерів та 3 млн тонн насипних вантажів. Гарантується збереження понад 1000 робочих місць із гарантіями для людей.

Паралельно ведеться підготовка інших проєктів публічно-приватного партнерства, зокрема Паромного комплексу в Чорноморську, де розроблено техніко-економічне обґрунтування, отримано експертний висновок та завершується підготовка висновку про доцільність.

Проведено ґрунтовну експертну підготовку, розроблено пакет конкурсної документації, включно зі стратегією проведення конкурентного діалогу, механізмами моніторингу наявних або потенційних загроз національній безпеці та інструкціями для учасників.

Залучені інвестиції та грантова підтримка

Мінрозвитку також активно працює над залученням міжнародної підтримки. У 2025 році Україні надано грантову допомогу на суму 35 млн доларів США у рамках компонента розвитку портів Дунаю проєкту RELINC, розпочато тендерні процедури з закупівлі технічного флоту та портового обладнання. Крім того, ЄС виділив 50 млн євро у рамках програми «Швидке відновлення» на модернізацію портів.

Міжнародна діяльність

Міністерство системно працює з міжнародними організаціями для захисту норма міжнародного права в торговельному судноплавстві, зокрема протидії діяльності російського “тіньового флоту”.

«Великою перемогою України є те, що ми не допустили обрання росії до Ради IMO – найвищого органу цієї головної світової організації із морського судноплавства. Ми також зупинили спробу російської делегації переглянути рішення Комітету з технічного співробітництва про припинення їхньої участі у програмах Організації як донора або отримувача технічної допомоги. рф намагалася поставити під сумнів легітимність цього рішення. Але держави-члени ІМО чітко і одностайно підтвердили його чинність. Це — важливий сигнал єдності міжнародної спільноти: державі-агресору не місце серед механізмів, покликаних підтримувати розвиток морської галузі та глобальну безпеку», — підкреслив Андрій Кашуба.

Збереження цього рішення в силі має принципове значення: росія й надалі буде позбавлена можливості використовувати механізми технічного співробітництва для просування власних інтересів, що суперечать мандату та стратегічним цілям ІМО.

Іншим вагомим результатом для України стало рішення Дунайської Комісії про створення Реєстру збитків від російської агресії на Нижньому Дунаї, ініційоване Україною та підтримане більшістю країн-учасниць. Реєстр дозволить системно фіксувати шкоду портовій інфраструктурі, судам і вантажам та стане важливим інструментом для притягнення держави-агресора до відповідальності. Це рішення підтверджує міжнародну солідарність з Україною та спрямоване на захист безпеки і свободи судноплавства на Дунаї.

Євроінтеграція

Водночас триває імплементація європейського права та конвенційних стандартів. Галузь успішно пройшла скринінг українського законодавства за розділом «Транспортна політика», сформовано переліки актів, які необхідно прийняти до кінця 2027 року, та практичні заходи для повної імплементації.

Одним із ключових інструментів є законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах», що забезпечить гармонізацію національного законодавства з міжнародними конвенціями та стандартами ЄС і підвищить рівень безпеки судноплавства як для держави-прапора, держави порту та прибережної держави.

Вільне та безпечне судноплавство внутрішніми водними шляхами

У 2025 році міністерство зосередилося на розвитку внутрішніх водних шляхів як ефективної та логістично вигіднішої альтернативи для вантажних перевезень. Окрему увагу приділили визнанню кваліфікації українських екіпажів у країнах ЄС за вимогами Директиви 2017/2397. Це дало змогу понад 1 000 членам екіпажів суден внутрішнього плавання працювати за кордоном з українськими документами.

Активно реалізується проєкт «Річкова інформаційна служба на українському Дунаї — УкрРІС-Дунай», який включає інтеграцію цієї служби до порталу EuRIS  та  інформаційної системи CEERIS, – із подальшим масштабуванням на всі судноплавні річки України.

Паралельно триває пошук фінансування для утримання та відновлення об’єктів інфраструктури внутрішніх водних шляхів, зокрема судноплавних шлюзів, для забезпечення  пропуску суден навіть в умовах війни.

Дерегуляція та цифровізація морської та річкової логістики

Продовжується цифровізація морської та річкової логістики. Впроваджуються електронні державні реєстри документів моряків та членів екіпажів. Завершено реформування системи підготовки та дипломування моряків. Розпочато видачу українським морякам за кордоном посвідчень для можливості продовження роботи у морі  — відкрито Сервісний центр  морського та річкового транспорту у м. Варшава (Польща).

Почато впровадження Морського Єдиного Вікна (Maritime Single Window) у морських портах України на базі системи DocPort. Залучилися підтримкою Європейського агентства з морської безпеки (EMSA), що дозволить спростити та прискорити оформлення вантажів і формальностей у портах відповідно до європейських стандартів.

Плани на 2026 рік

У 2026 році Мінрозвитку продовжить реалізацію заходів, спрямованих на модернізацію морського та річкового транспорту та зміцнення логістичної стійкості країни.

Пріоритетом залишатиметься ефективна робота морських портів, забезпечення стабільної експортно-імпортної логістики та відновлення їх матеріально-технічної бази. Значна увага приділятиметься безпеці водних коридорів, цифровізації всіх ключових процесів та формуванню портів як сучасних мультимодальних хабів, здатних залучати інвестиції та забезпечувати зручність для всіх учасників ринку.

Для розвитку Дунайських портів заплановано:

• створення єдиної адміністрації Дунайського кластеру та перетворення державних стивідорів на сучасні корпоративні підприємства;
• максимальна автоматизація процесів в портах та розвиток Річкової інформаційної служби;
• підвищення ефективності логістичного сполучення у напрямку морських портів Дунаю завдяки використанню мультимодальних рішень.

Очікується, що ці заходи забезпечать роботу портів Дунаю на рівні не нижче 15 млн тонн вантажів на рік. Також вдасться оптимізувати адміністративні витрати на 22 млн гривень, зберегти понад 2 000 робочих місць та забезпечити стабільну роботу ПрАТ «УДП» на р. Дунай в напрямку портів ЄС.

Заплановане формування Наглядової ради в ДП «Адміністрація морських портів України» та інших ключових галузевих підприємств.

Продовжиться робота над виконанням зобов’язань у межах Ukraine Facility — включно зі змінами до законодавства у сфері торговельного мореплавства та судноплавства на внутрішніх водних шляхах. У 2026 році планується запровадити механізм компенсації інвестицій у стратегічні об’єкти портової інфраструктури державної форми власності та продовжити цифровізацію ключових процесів, зокрема впровадження Морського Єдиного вікна та реалізацію проєкту «УкрРІС-Дунай».

Міністерство також працюватиме над відновленням ефективної роботи ПрАТ «Українське дунайське пароплавство», реалізацією проєктів ППП у морському порту Чорноморськ та розв’язанням проблемних питань концесій у портах Ольвія та Херсон.

Окремим пріоритетом стане встановлення рівного та прозорого доступу операторів до інфраструктури, а також робота з міжнародними партнерами над відновленням портової та річкової інфраструктури й модернізацією технічного флоту. Україна також продовжить інтеграцію в європейський річковий простір, зокрема шляхом розширення міжнародного визнання українських документів щодо кваліфікації персоналу суден.

Продовжиться системна міжнародна діяльність шляхом консолідації міжнародної підтримки щодо дії норм міжнародного права в торговельному судноплавстві, зокрема протидії діяльності російського “тіньового флоту” та робота щодо ратифікації нових конвенційних інструментів.