Чому буде історичною справедливістю повернути етносам Бессарабії святкування Різдва саме 25 грудня
Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)
Серед деяких мешканців Бессарабії наразі існує думка, що святкування Різдва 7 січня було нав’язане регіону спочатку російською імперією, згодом – радянською владою. Зі спогадів деяких мешканців півдня Одещини, Різдво тут майже до кінця румунського періоду святкувалося 25 грудня. Чи обґрунтоване таке твердження, та чи є в ньому історичне підґрунтя, кореспондентці «Бессарабії INFORM» розповіла етнологиня, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри археології, етнології та всесвітньої історії, заступниця декана факультету історії та філософії з наукової роботи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Наталія Петрова.
За словами етнологині, Бессарабія – це регіон, який заселявся за часів російської імперії представниками різних етносів, котрі приїздили сюди з різноманітних країн та представляли зовсім протилежні культурні традиції, інколи – навіть різні релігійні течії. Натомість у всіх цих традиціях та течіях святкування Різдва відбувалося саме 25 грудня. Навіть частково в російській імперії була аналогічна дата. Але поступово в росії почався перехід на святкування Різдва 7 січня. Це було пов’язано з деякими церковними реформами і з тим, що російська православна церква прагнула певної самостійності. Частина цієї так званої “незалежності” полягала в тому, що в російській церкві існувала інша система вираховування основних релігійних свят, зокрема Різдва та Великодня.
Язичництво вплинуло на дату святкування Різдва
Проте, як запевняє Наталія Олександрівна, етимологія святкування Різдва саме 25 грудня сягає своїм корінням ще в язичницькі часи, коли існувало вірування в народження Сонця. І тільки з IV століття нашої ери, коли в Римській імперії було започатковано традицію святкування Різдва не тільки як народження Сонця, але й як християнського свята, ця тенденція розповсюдилася по всьому християнському світу. Дана традиція чітко була прив’язана до зимового сонцестояння, бо ніхто до нині не знає точної дати народження Ісуса Христа.
«Цього року ми мали 21 грудня найкоротшу ніч та найдовший день. Далі день починає збільшуватися, що в народній уяві ще задовго до появи християнства символізувало народження богинею Колядою (язичницька традиція слов’ян) Сонця – Божича. За легендою, богиня його народжувала у водах річки Дніпро», – пояснює науковиця.
Наталія Олександрівна додає, що подібні легенди, пов’язані з народженням Сонця, простежуються в багатьох інших країнах та в народів, зокрема в Римській імперії. Це божество народжувалося саме тоді, коли починав збільшуватися день.
«Тому й астрономічно, й природно, згідно усіх космогонічних теорій і теорій практичності, святкування Різдва є більш доцільним і виправданим саме в грудні, якщо ми прив’язуємо людину до того середовища, в якому вона існує, і до природних факторів, від яких вона дуже залежить.
Звичайно, відзначення Різдва 7 січня абсолютно відривалося від його етимології, тому думка про те, що святкування Різдва 7 січня була нав’язане Бессарабії, є абсолютно виправданою та правильною.
Однак тривалий час, особливо в радянський період, до цієї дати святкування було прив’язано декілька поколінь людей. Тому ми не можемо за два-три роки повністю повернутися до витоків, бо цей процес поступовий. Але, на мою думку, для багатьох людей, які відзначали Різдво 7 січня, перехід на 25 грудня є зокрема принциповим питанням, тому що майже весь православний світ, окрім країни-агресорки, відзначає Різдво сьогодні. Ця дата святкування символізує єднання з Європою та повернення до своїх традицій», – підкреслює Наталія Петрова.
Радянщина змінила культурну пам’ять людей
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова почав проводити масштабні етнографічні експедиції в Бессарабії тільки з 1994 року. Бо до здобуття Україною незалежності такі дослідження не дуже заохочувалася радянською владою.
«Що роблять вчені зазвичай під час таких експедицій? Етнографи виявляють певні особливості етносів в полікультурних регіонах, яким є Бессарабія, відзначають, що люди зберігають свою власну етнічну ідентичність (болгарську, румунську, молдовську, навіть російську тощо). Власне, саме такі дослідження були невигідні тоталітарній владі, тому що це показувало, що людина нового типу («радянська людина») не зовсім зліпилася, як намагалися це зробити «совєти», – наголошує етнологиня.
Найбільше культурних традицій збереглося у сільський місцевості, бо це не занадто урбанізоване середовище, безперечно, яким є Бессарабія. І це насправді дуже добре, вважає науковиця. Але ці традиції дуже різні, бо десь з двадцятих років минулого сторіччя в Бессарабії почали укладатися шлюби між представниками різних етносів. Тому розглядати якісь певні шаблонні особливості різдвяних традицій для півдня Одещини в цілому було б неправильно. Кожна традиція є унікальною локально, навіть в рамках одного населеного пункту. Проте під час збирання етнографічних матеріалів виявилося, що у науковців утворилися певні непорозуміння з респондентами стосовно точної дати святкування Різдва.
«Під час збирання етнографічних матеріалів у нас виникали певні непорозуміння, коли люди розповідали про власний досвід чи давні родинні традиції. Тоді ми відчували, що люди розповідали про святкування багатьох свят в грудні, зокрема Різдва. А ми ж на той момент розуміли, що в нас Різдво ж в січні. Це наводило на думку, що респонденти просто помиляються. Але насправді це не так», – згадує Наталія Петрова.
Вона пояснює, що за часів приєднання Південної Бессарабії до радянського союзу відбувалася часткова імміграція населення до Румунії. Раніше до Бессарабії переселилися українці із Задунайської Січі. В них традиція відзначання Різдва 25 грудня зберігалася завжди.
«Оскільки люди спілкувалися зі своїми родичами, вони відзначали з близькими цю традицію 25 грудня. Через те, що в радянському союзі перейшли до святкування Різдва 7 січня та навіть на певний час зробили цей день вихідним, свято відзначали вдруге. Таким чином, в Бессарабії паралельно йшло святкування двох дат – 25 грудня та 7 січня», – розповідає Наталія Олександрівна.
За її словами, стала і дуже яскрава традиція відзначання Різдва саме 25 грудня збереглася, попри жодні тоталітарні утиски, в селі Орлівка Ренійської громади. Йдеться про різдвяний обряд «Мошул» з карнавальними масками. Ця традиція не є виключно орлівською – просто в Південній Бессарабії вона збереглася тільки в цьому селі.
Повернення до історичних витоків
Повернення до власних традицій та відмежування від культури країни-агресорки змушує все більше мешканців Бессарабії змінювати дату святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня. Про це зокрема свідчить опитування БІ», яке проводилося напередодні свята. На запитання, «Коли святкуватимете Різдво?», жителі Бессарабії відповіли наступним чином:
- 25 грудня – 40%,
- 7 січня – 51%,
- Не святкуватиму – 9%.
Якщо прибрати третій варіант, то 25 грудня обрало 44% відсотка опитаних, а 7 січня – 56%.
Подібне опитування «Коли для Вас народжується Різдво?» у вигляді гугл-анкети також проводився на факультеті історії та філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Анкети розповсюджувалася в Інтернеті та по знайомим. Ініціаторкою цього анкетування виступила студентка другого курсу Валерія Образенко, щоб дійсно зрозуміти, як сьогодні люди переходять на нову дату відзначання Різдва. В опитуванні, яке тільки розпочалося, взяло участь поки тільки 50 респондентів, серед яких є представники Бессарабії. Анкети заповнювали люди різних вікових груп. Результат опитування, який ще буде корегуватися через додавання нових респондентів, виявився доволі неочікуваним – більшість з них святкують Різдво вже 25 грудня.
«Це особливо стосується молоді, яка не була дуже релігійною. Завдяки інформаційній підтримці вона формує в себе нову традицію, під час якої треба зібратися родиною, приготувати святкові страви разом, зробити гуртом деякі новорічно-різдвяні атрибути. Ми сьогодні повертаємося до виготовлення дідуха, солом’яного павука саме всією родиною. Подібні майстер-класи ми проводили в Одесі для бізнесменів та митців. Наразі багатьох людей це цікавить, бо дає змогу об’єднатися», – запевняє науковиця.
Отже, резюмує Наталія Петрова, буде історичною справедливістю повернути етносам Бессарабії святкування Різдва саме 25 грудня
«Я бажаю всім щасливого Різдва і на весь вік добра. Щиро зичу, щоб наступне Різдво ми вже святкували в мирній, вільній та незалежній Україні, щоб ми подолали ворога, всі негаразди, щоб кожного читача вашого видання спіткали тільки радощі та успіхи абсолютно в усіх справах», – привітала всіх мешканців Бессарабії науковиця.
На головному фото – обряд “Мошул”, село Орлівка Ренійської громади, 2016 рік
Позаштатний кореспондент Бессарабії ІНФОРМ у місті Ізмаїл
Мої прадідусі та прабабусі святкували Різдво Христове 25 грудня. І не розповідайте мені, що всіхда празднавалі 7 января
Празднование не даты, а события – Рождество Христа. Христиане римской империи праздновали именно это событие, а не рождение Солнца или подобного языческого божества.
Переход празднования на 7 января в Российской империи не происходил. Произошло это после формирования советской власти и связано было с введением григорианского календаря в 1918 г. При этом Русская православная церковь продолжала использовать юлианский календарь, который на сегодня имеет разницу с григорианским в 13 дней.
Таким образом, 7 января по григорианскому календарю является 25 декабря по юлианскому. При этом 7 января также празднуют Иерусалимская, Грузинская, Польская, Сербская, Коптская и Эфиопская православные церкви.
Помимо юлианского и григорианского календарей существует также Новоюлианский, который будет совпадать с григорианским до 28 февраля 2800 года, из-за чего их часто путают…
Новоюлианский календарь используют: Украинская, Румынская, Болгарская, Кипрская, Элладская, Константинопольская, Албанская, Антиохийская, Александрийская Православные Церкви и, таким образом, празднуют Рождество Христово именно 25 января – того, что по нашему “обычному гражданскому” календарю.
Армянская Апостольская Церковь празднует вообще 6 (!!!) января, придерживаясь традиции христианства первых веков… Армения – первая в мире страна, принявшая христианство, какое уж тут “язычество”.
Возвращаясь к УПЦ – она впервые признана автокефальной Вселенским (и он в свою очередь признан таковым в том числе перечисленными Вами церквями, включая русскую “православную церковь”) Патриархом Варфоломеем, он же – Патриарх Константинопольский – духовный лидер соответствующей церкви, а она использует Новоюлианский календарь. И потому логично Украинской церкви придерживаться его же.
Не хочу излишне политизировать вопрос, но наверняка кто-нибудь пожелает “вкинуть”, мол, “Константинополь же в Турции, а там правят мусульмане”… Во-первых, в Турции живут не только мусульмане; во-вторых, указанные Вами Иерусалимская, Польская, Коптская (Египет) церкви функционируют в странах, где правят политически и доминируют численно тоже не православные христиане – и это не убавляет их авторитета. В то же время “русская православная церковь” непосредственно управляется кремлевскими сатанистами, что гораздо хуже, чем мусульмане и даже чем советские безбожники, которые, собственно, и организовали ту “церковь”, ибо старая дореволюционная была под корень скошена.
Извините за “много буков”… А пример с Армянской Апостольской Церковью, празднующей Рождество Христово 6 января, был дан с тем, чтобы показать некоторую условность таких вопросов…
Раз уж на то пошло, очевидно верно, что отмечают события, а не даты. Но события все-таки принято связывать с датами разной степени точности. Вот, к примеру, существуют евреи христианского протестантского вероисповедания: некоторые их сообщества считают, что Иисус Христос родился в иудейский праздник Суккот, он же Праздник кущей и Праздник собирания плодов, а это совсем другие календарные даты, даже не зимние, а осенние… Да, те верующие – не православные, и, грубо говоря, маргинальные сектанты, но евреи! А им, быть может, виднее – что, как и когда на их исторической родине могло быть, чем нам и нашим отмороженным северным соседям.
И касательно политизации церковных вопросов – именно россия первая это начала, не признавая автокефалию Киева как раз сугубо из политических соображений; не будем забывать также откровенно прогеноцидные речи московского “патриарха” и диверсионно-разведывательную деятельность его посредственных подчиненных. В связи с этим вполне нормально дистанцирование от их взглядов на вещи в том числе и в религиозной сфере вместо стремления некоторых слоев нашего общества держаться за “старые порядки”. Ну, пусть колядуют хоть первого мая.
Конечно же, в первом уточнении имелось в виду 25 декабря…
Простите, только увидел Ваш комментарий.
Никакой логической связи между тем, что Патриарх Варфоломей является духовным лидером Константинопольской церкви и необходимостью УПЦ (Украинской православной церкви) придерживаться новоюлианского (или другого календаря) нет. И Вселенским он именуется отнюдь не по масштабу его духовной паствы.
Небольшое замечание. Заботами и старанием Патриарха Варфоломея, а также экс-президента П.А. Порошенко, представителям раскольнической структуры под названием Православна церква Украины (ПЦУ) в 2019 году был продан Томос. Что послужило началом преследований и гонений на общины канонической УПЦ с целью их насильственного перехода в ПЦУ.
Вы пишете о признании автокефалии УПЦ Патриархом Варфоломеем, тогда как он мог продать документ другой неканонической структуре, находящейся на территории, где уже существует признанная им церковь?
Но это не вопрос о календаре…
Если обратиться к истории, то вопрос даты празднования Пасхи послужил одним из поводов для созыва Первого Вселенского собора 325 г. И его постановлением был определён принцип празднования Воскресения Христова. И в дальнейшем принцип соборности в вопросе принятия решения о дате празднования церковных праздников оставался.
Окончательное решение о праздновании Рождества Христова 25 декабря (по юлианскому, действовавшему на территории Римской империи, календарю) было принято на Эфесском (Третьем Вселенском) соборе в 431 году.
Позже В Русской православной церкви Патриархом Тихоном, после введения на территории Советского Союза григорианского календаря, была попытка введения новоюлианского календаря. Но это было на тот момент не успешно и грозило появлением новых разделений в церкви.
Т.е. такой вопрос мог быть решён на общецерковном уровне, а не волей политиков, которые устанавливают, когда праздновать церковные праздники, сами при этом занимаясь магией и прочей бесовщиной. А вместо традиционного дня Рождества Христова устанавливают день программиста.